Перша електронна газета разом з Інститутом національної пам’яті продовжує серію публікацій біографічних довідкок катів нашого народу, іменами яких названі вулиці нашого Кіровограда, підготовлені спеціалістами Інституту національної пам’яті.
Медведєв Дмитро Миколайович (1898–1954). Один з керівників радянських каральних органів, активний організатор політичних репресій, брав участь у знищенні українського національного руху.
Народився в сім’ї робітника-сталеливарника. З 1918 р. в Червоній армії. В роки громадянської війни співробітник Брянської губернської ЧК, учасник боїв на Східному і Петроградському фронтах. Був уповноваженим Особливого відділу Донецької ЧК, начальником Старобільської і Шахтинської повітових ЧК, начальником Особливого відділу Донецького губвідділу ГПУ. У 1925 р. призначений начальником Секретного відділу Одеського ГПУ. З 1936 р. у зовнішній розвідці. У 1938 р. направлений працювати в систему ГУЛАГу (начальником відділу в Норильлагу). Через півроку звільнений з органів НКВС «за необгрунтоване припинення кримінальних справ», але потім знову прийнятий на роботу в НКВД.
Наприкінці 1939 р. Медведєв вийшов на пенсію за станом здоров’я і оселився у Підмосков’ї. У червні 1941 р. знову відновлений в органах держбезпеки і направлений в особливу групу П. Судоплатова (надалі 4-е Управління НКВС). З 1941 р. очолював загін спеціального призначення «Митя», закинутий в тил німецьких військ на початку вересня 1941 р. У 1942–1944 рр. командир партизанського загону спеціального призначення «Переможці», що діяв у Центральній і Західній Україні. Загін знищив 11 генералів та вищих державних чиновників окупаційного режиму, 81 військовий ешелон. Помер в 1954 р.
Учасник ліквідації численних повстанських загонів. У першій половині 1930-х рр. брав участь у фабрикації розстрільних справ на десятки і сотні «змовників» в Україні. В роки війни партизанський загін Медведєва знищив багатьох українських націоналістів.