Україна в останні роки впевнено зберігає місце в трійці світових лідерів з виробництва меду. Шлях України до світового лідерства розпочався з видатного винаходу талановитого українського винахідника Петра Прокоповича, який у 1814 році винайшов перший у світі рамковий вулик.
Майбутній геній бджільництва народився 1775 року в селі Митченки поблизу Батурина. Отримавши чудову освіту в Києво-Могилянській академії, вступив на військову службу і добре зарекомендував себе перед керівництвом. Проте у 1798 році він звільняється з війська без вагомих причин.
На невеликій братовій пасіці, відставний офіцер зайнявся бджільництвом (бджіл тоді тримали в дуплянках). За 10 років Прокопович вже мав велику на той час пасіку у 580 вуликів.
Всі ці роки він намагався глибоко зрозуміти життя бджолиної сім’ї і вдосконалити існуючі методи пасічникування. Зокрема його обурювала варварська традиція закурювати бджіл при відборі меду. Нарешті невтомні пошуки привели його до створення першого у світі розбірного рамкового вулика, в якому можна було вільно оглянути сім’ю і активно впливати на хід її розвитку.
В цьому вулику Прокопович вперше виділив рамку в самостійну частину бджолиного житла, якою сьогодні оперують мільйони пасічників в усьому світі. Завдяки винаходу Прокоповича був зроблений визначний крок в історії бджільництва – розпочата епоха раціонального бджільництва.
Петро Прокопович вважав бджільництво найприбутковішою галуззю сільського господарства і на власному досвіді це довів. За роки своєї діяльності він став досить заможною людиною. Лише вуликів своєї конструкції мав 6600 штук.
Похований Петро Іванович у селі Пальчики на Чернігівщині, де була його школа. Зараз там збудовано пам’ятник, його ім’ям названий Український інститут бджільництва.