На сцені “В Укритті” на запрошення команди творчого об’єднання “Кропива” відбувся показ вистави Миколаївського театру “Проста українська скіфська баба” за мотивами п`єси лауреатки Шевченківської премії Тамари Горіха Зерня “Доця”.
Про це повідомляє Перша електронна газета.
Авторкою сценічної інтерпретації і виконавицею головної ролі стала Марина Васильєва. Режисером-постановником – заслужений діяч мистецтв Артем Свистун.
За словами режисера, це вже 46 “Скіфська баба”, яку миколаївці показують глядачеві з різних майданчиків в усьому світі.
“Я радий, що наша дружба з Кропивницьким продовжується і особлива подяка організатору “Кропиви” В’ячеславу Вандрашеку за те, що ми знову маємо змогу виступити у Кропивницькому навіть у таких от локаціях (укриття на Театральній, – ред.) під час війни та обстрілів. Вистава розповідає про події у Донецьку на початку 2014 року, на жаль, тема російської агресії не втратила актуальності і сьогодні. Саме про це ми говоримо з глядачами різних європейських країн, відкриваємо очі глядачам у театрах Болгарії, Румунії, де і зараз є чимало людей, які просто спостерігають і чекають, а раптом щось зміниться у поведінці нашого спільного ворога. “Проста українська скіфська баба” – це рефлексія сьогоднішнього часу. Тож якщо ви після вистави відчуваєте бажання поплакати, не варто себе стримувати”, – зазначив Артем Свистун перед початком вистави.
Перед тим, як заходити у залу, глядачів попросили взяти кожного по голочці, яку згодом Марина Васильєва запропонувала кожному в власними емоціями втикнути у тіло ляльки вуду із рисами обличчя владіміра путіна. Натхненні таким спільним ритуалом, глядачі поринули в історію боротьби проти русского міра однієї жінки. Тут є місце і трагедії, і коханню, і любові до рідної країни, до степів і териконів Донеччини. Попри складну тему, вистава завершується життєствердно.
“Жити” – ось що рекомендує головна героїня усім, хто пережив і переживає біду, пов`язану із війною, принесеною росіянами на нашу землю.
До слова, керівник творчого об’єднання “Кропива” В’ячеслав Вандрашек анонсував приїзд до Кропивницького у найближчі місяці ще кількох театрів із Києва, Херсона та Харкова.
“Кропива” створила поки що одну виставу – “Молочайник” – яку ми граємо постійно, але наша ціль – об’єднати якомога більше митців – не лише театралів, а й художників та письменників. Ми хочемо, щоб глядач Кропивницького мав змогу дивитися інші театри. Це потрібно не лише для нас у якості обміну досвідом та порівняння, для наших колег з інших міст це важливо теж – показати, що вони є, показати свою історію. 26 лютого в нас гостюватиме Херсонський театр ім. М. Куліша, на початку березня прийматимемо Перший недержавний театр «Terra Incognita», у квітні будемо зустрічати гостей із Харкова. Тематика вистав складна, слава Богу, Кропивницький не був під окупацією, але ми хочемо мистецькими засобами показати, що доводилось переживати українцям на окупованих територіях і в якому ми боргу перед Збройними силами України”, – розповів про плани “Кропиви” В’ячеслав Вандрашек.
“Проста українська скіфська баба” на сцені “В Укритті” відбулась з аншлагом. У подарунок від миколаївців кропив’яни отримали розмальований тубус від снаряда – як символ того, що мистецтво і творчість здатні надихати до життя навіть під час війни.
Нагадаємо, Укриття за декорації, війна за тему вистави: “Кропива” показала виставу “Молочайник”
Читайте також: театрали з «Кропиви» зібрали 10 тисяч для воїнів 121-ї бригади ТрО Кіровоградщини