Можливості для жінок та молоді – на Кіровоградщині стартував новий проєкт

© pixabay.com

Цього літа на Кіровоградщині стартує проєкт, котрий надає нові можливості для жінок та молоді, зокрема, у царині підприємництва. Він буде втілюватися спільно українською та естонською громадськими організаціями – за кошти Естонського центру міжнародного розвитку.

Яка мета проєкту, кого до нього залучатимуть та якими будуть результати, про це розмова із Вікторією Талашкевич, координаторкою громадської організації «Прес-клуб реформ», і Вікторією Алєксєєвець, заступницею директора з навчально-виховної роботи Кропивницького професійного ліцею сфери послуг і торгівлі.

– Розкажіть, як виникла ідея створити та втілювати такий проєкт на Кіровоградщині?

Вікторія Талашкевич:

Ця історія співпраці почалася ще у 2016-2017 роках, коли ми опікувалися вимушено переміщеними особами, які приїхали на Кіровоградщину після вторгнення росії до України в 2014 році. Ми шукали жінкам, які приїхали до Кропивницького, менторів і менторок з числа місцевих підприємців та підприємиць, щоб вони їх підтримали організаційно та морально. Це відбувалося за методологією, котру надали естонські партнери, Естонський жіночий центр досліджень і ресурсів. . Коли почалось повномасштабне вторгнення, ми отримали від ENUT серйозну фінансову підтримку для районних газет. Ці гроші, сподіваємося, багатьом допомогли втриматися на плаву у кризовій ситуації. Адже переважно в редакціях районок працюють жінки, вони ведуть бізнес і потребують відповідних знань.

Життя у громадах вирує, коли там залишається молодь. А молодь, завершуючи навчання, володіє знаннями у своїй справі, але не знає майже нічого про підприємництво. З огляду на це, та на роки нашої співпраці з Естонією, ми вирышили, що підійдемо до підтримки жіночого підприємництва, молоді та редакцій більш комплексно. Наша мета – надати їм інформаційну та ресурсну допомогу, дати можливість побачити, як це працює в Естонії. Ми плануємо кілька навчальних візитів, а також конкурс грантів для тих жінок, хто почне займатися бізнесом чи змінить свою професійну парадигму, для молоді і для редакцій.

2

– Чому проєкт у тій його частині, яка стосується молоді, буде реалізовуватися саме на базі Кропивницького професійного ліцею сфери послуг і торгівлі?

Вікторія Алєксєєвець:

Наш навчальний заклад активно співпрацює з різними громадськими організаціями, і з “Прес-клубом реформ” також. У нас навчається чудова молодь, якій треба давати поштовх і бачити кожну людину, як особистість, яка може розвиватися, акцентувати увагу саме на тому таланті, який він чи вона має, і розвивати його.

Нам вдається це робити завдяки тісній співпраці із громадськими організаціями, і ці проєкти дають учням та ученицям саме той поштовх, щоб розвиватися в декількох напрямках. І, звісно, ми би хотіли, щоб учнівська молодь активно долучалася до підприємництва, бо у системі професійної освіти багато юнаків та дівчат, які опановують професію перукарок, кухарів, кравчинь, і вони мають знати, як почати власну справу. Ми будемо розробляти унікальну авторську навчальну програму. Вона буде факультативна, і після розробки пройде експертизу та апробацію. Також проєкт дозволить підтримати молодь невеликими грантами і поїздкою до Естонії, щоб вони могли надихнутися ідеями.

Навчальна програма буде інтегрувати в собі декілька програм навчальних з менеджменту, з економіки, з трудового законодавства, просування у соціальних мережах, соціального підприємництва, тощо. Ми об’єднаємо ці компоненти, апробуємо програму з молоддю, а по завершенню цієї програми плануємо, що кожен і кожна, хто буде брати участь в апробації, захистить свій навчальний проєкт, і десять переможців отримають підтримку своїх проєктів та зможуть відвідати Естонію. Чому саме ваш заклад?

Вікторія Талашкевич:

Ще одна причина, чому ми вирішили робити цю програму на базі саме ліцею сфери послуг і торгівлі, це тому, що в 2016-2017 роках, коли ми тільки познайомилися з нашими естонськими партнерами, у нас був навчальний візит до Естонії, і ми відвідували хаб креативних індустрій, котрий підтримує муніципалітет Таллінна. Там створений інкубатор ідей, в якому підтримують людей різного віку, котрі мають ідеї стосовно розвитку власної справи у площині легкої промисловості: шиття, прикраси, робота з тканинами, з шкірою.

Цей досвід може переймати і Кропивницький! У нас діє Центр підтримки підприємництва, котрий є драйвером змін у цій галузі. Та й Ліцей сфери послуг і торгівлі, де вчать швей та кравчинь, теж працюємо у площині креативних індустрій. І, якщо ми говоримо про навчальну програму, то будемо старатися, щоб в ній теж був цей компонент.

– Чи зможуть досвід, отриманий на Кіровоградщині, переймати навчальні заклади по всій країні?

Вікторія Алєксєєвець:

Та навчальна програма, над якою ми вже почали роздумувати і яку будемо розробляти протягом двох місяців літа, буде адаптована для всієї системи професійно-технічної освіти. Вона не буде виокремлюватися під якусь окрему професію. Ми передбачаємо, що по закінченню проєкту і після подання програми на експертизу, відбудеться кілька заходів національного масштабу, де ми поділимося і досвідом співпраці ліцею з громадськими організаціями, і цією програмою. У нас створено Науково-освітній альянс, який розпочав свою роботу на всеукраїнському рівні. Це про м’які навички, про навички успішності. Ліце є одним із організаторів альянсу, тому ми будемо поширювати програму і через цю платформу, і отримаємо, напевно, підтримку навчальних закладів всієї України, з якими безпосередньо сьогодні співпрацюємо, а також підтримку від Інституту післядипломної освіти, Університету менеджменту освіти, Національної академії педагогічних наук.

3

– Розкажіть про жінок-журналісток із гіперлокальних ЗМІ, яким чином, хто та з яких засобів масової інформації може взяти участь у цьому проєкті?

Вікторія Талашкевич:

Фактично всі медіа на Кіровоградщині є приватними підприємствами, вони ведуть комерційну, підприємницьку діяльність.

Тобто, по-перше, редакторки можуть брати участь у цій програмі для жінок-підприємців і претендувати, наприклад, на навчання та бізнес-гранти у суму 500 євро кожен, які ми будемо розподіляти на основі конкурсу.

По-друге, ми плануємо жінок-редакторок із районних видань залучати до навчальних візитів в Естонію. У нас планується три навчальні візити – два для жінок-підприємець і один для учасників та учасниць навчальної програми на базі ліцею, – і ми хочемо, щоб в кожну поїздку поїхали по 2-3 журналістки, які б теж подивилися, як це відбувається в Естонії, написали матеріали.

І наприкінці проєкту у нас окремо запланована грантова програма для редакцій, в рамках якої на основі конкурсу вони зможуть отримати по 200 євро, якщо братимуть активну участь у проєкті, будуть писати про нього, про жінок-підприємець, про молодіжні бізнесові ініціативи.

– На який період часу розрахований цей проєкт?

Вікторія Талашкевич:

Ми стартували в квітні з розробки програми, планів та графіків, налагодження партнерств, розробки меморандумів по співпрацю, і так далі. Увесь проєкт триватиме 20 місяців. За цей час ми плануємо розробити програму разом з Ліцеєм сфери послуг, апробувати її, провести конкурс для учнів і учениць на бізнес-проекти, допомогти їм з цим. Ми плануємо зібрати дві групи по 30 жінок-підприємець, пройти з ними навчальний цикл у форматі “Команд успіху” за естонською моделлю, коли жінки об’єднуються в групи по 5-6 людей, одна-одну підтримують, зустрічаються, обмінюються інформацією.

Плюс ми зможемо залучити за рахунок коштів проєкту експертку з СММ, тобто просування в соціальних мережах, щоб вона їх навчала. Адже ринок надання послуг або продажу товарів в інтернеті набагато ширший, аніж офлайн. Нам би хотілося, щоб жінки з Кропивницького або ті жінки, які приїхали сюди і тепер живуть на Кіровоградщині, мали ці можливості. Також протягом цих півтора роки плануємо провести три навчальні візити, а по завершенню розробки навчальної програми отримати гриф “Рекомендовано” від Міністерства освіти.

1

– Чи цікаво хлопцям і дівчатам, котрі вчаться у Ліцеї сфери послуг, ставати підприємцями?

Вікторія Алєксєєвець:

Так, я можу засвідчити, що молодь прагне відкривати власну справу. Але у них немає повних знань, які б їм допомогли рухатися саме в даному напрямку. Відсутня цілісна програма, яка б озброїла наших учнів та учениць, дала відповіді на важливі питання. Тому ми зараз і говоримо саме про факультатив, до якого будуть залучатися всі бажаючі, вся бажаюча учнівська молодь, яка захоче пройти курс, отримати набір знань, вмінь і навичок, написати та захистити бізнес-проєкт. До цього процесу будуть залучатися представники і представниці бізнесу нашого міста, які визначать найкращих, може, ще щось підкажуть. Я гадаю, що після того, як вони розроблять проєкти, а ще й відвідають із дружнім візитом Естонію, то побачать, як можна і треба розвивати бізнес в Україні, на Кіровоградщині. Бо той потенціал, який має учнівська молодь в професійній, професійно-технічній освіті, він просто безмежний.

Вікторія Талашкевич:

Я вірю, що саме легка промисловість – це те, що може для Кіровоградщини стати щасливим квитком. У цій галузі легше і дешевше стартанути. Якщо хлопчики і дівчатка, які навчаються в ліцеї і вже мають навички, отримають поштовх до започаткування власного бізнесу, підприємства, то вони зрозуміють, що це їм по силам – заробляти гроші власною головою, власними руками і нести відповідальність власне.

Вікторія Алєксєєвець:

Дти до цього готові, вони мріють про це. Ми часто говоримо з ними про їхні маленькі мрії, і про великі мрії. Переважна більшість хоче відкрити власну справу, розвиватися в цьому напрямку. Ми говоримо з ними і про відповідальність, і про ризики. І про те, що, може, і з першого разу не все завжди виходить, але це не привід опускати руки. Це причина рухатися далі. Ми бачимо в них велике бажання, а якщо є бажання, то буде і результат! Я гадаю, хто, як не педагогічні працівники та громадськість разом допоможуть їм в цьому.

Спілкувалася Наталія Сметанко

Поширити:

Залишити коментар:

коментар