Ще перед виборами 2020-го року члени коаліції громадських організацій «Рада експертів» та представники політичних партій, які балотувалися в депутати і на посаду міського голови, підписали «Дорожню карту реформ Кропивницького» на наступні 5 років. Серед іншого, в документі йшлося про створення наглядових рад на комунальних підприємствах, а серед підписантів були міський голова Андрій Райкович, депутати від “Батьківщини” і “Слуги народу” Олександр Цертій і Ольга Ковальова-Алокілі.
Проте минуло три роки, а наглядових рад досі немає. Чому так сталося і чи встигнуть депутати втілити ідею наглядових рад до кінця цієї каденції, розбиралися журналісти “Медіакола” в програмі “На часі”. За відповідями звернулися до вже згаданих політиків.
Якість проти стабільності
Депутат Олександр Цертій показником ефективності роботи комунальних підприємств (КП) вважає співвідношення якості послуг до їхньої вартості: чим вища якість і нижча вартість, тим більш задоволені люди. Він наголошує, що досягнути цього в умовах війни дуже складно, адже підприємства працюють за економічно не обґрунтованими тарифами.
«Зростання ціни на енергоресурси і перебої з їх постачанням, витрати на оплату праці лягають на підприємство тягарем. Тому зараз важко говорити про якість послуг.
Зараз головне завдання КП – забезпечення їхнього безперебійного постачання за різних надзвичайних умов, – пояснив Цертій. – Звісно, я за підвищення прозорості роботи КП, бо тоді менше буде нарікань від громади і корупційних ризиків».
Депутатський «доступ»
Намагаючись розібратися у фінансово-господарській діяльності КП, депутатка Ольга Ковальова-Алокілі зробила офіційний запит до управління по боротьбі з корупцією, створеного при Кропивницькій міській раді рішенням депутатів.
«Я запитала про результати перевірок комунальних підприємств, бо вважаю, що підрозділ, який створений і підзвітний міській раді, і фінансується за рахунок коштів платників податків, має надати депутатам результати своєї роботи і здійснених перевірок.
Та я отримала відповідь, що це інформація з обмеженим доступом, тому депутатам надати її не можуть», – обурилася Алокілі.
На її думку, за наявності наглядових рад, доступ громадськості до інформації про роботу КП був би легшим.
Потрібно було створювати ще вчора
Як приклад ефективного функціонування наглядових рад можна навести майже всі комунальні підприємства Житомира. Вже під час воєнного стану це питання актуалізувалося Львові. У Кропивницькому це питання вперше порушив Олександр Цертій ще в 2018 році. Він пропонував започаткувати таку практику на базі «Теплоенергетика» і «Міськсвітла». Але його ідеї не були почуті.
Депутат наголошує, що положення про НР потрібно було прийняти ще вчора.
«Головне, щоб наглядові ради не стали додатковим тягарем під час вирішення негайних проблем.
Адже нам потрібно, щоб КП постачало свої послуги хоча б в такому режимі, як є, протягом всієї зими», – каже Цертій.
Наглядова рада – дискомфорт чи допомога?
За словами Ольги Ковальової-Алокілі, наглядова рада не повинна викликати додатковий дискомфорт у роботі КП. Це дорадчий орган, який має стати помічником керівнику в прийнятті управлінських рішень і призначений для збільшення прозорості в його роботі.
До речі, в ОКВП «Дніпро-Кіровоград» немає наглядової ради. І доки обласна рада виділяє на підприємство величезні дотації, там гроші витрачають на ремонт сходів, а не підвищення якості роботи і послуг.
А наглядові ради, впевнена Алокілі, дисциплінують керівників. При цьому ніяким чином не втручаються у повсякденну роботу підприємства.
Ще одним комунальним підприємством, яке нині на слуху через скандал навколо результатів перевірки Держаудитслужби, є «Теплоенергетик». Директор КП Олександр Чельник не проти функціонування наглядових рад.
«Але в наглядові ради можуть прийти різні люди. Сподіваємось, що вони будуть чесні, непідкупні. – каже Чельник.
Та уявіть собі ситуацію, коли з’являється наглядова рада з владними повноваженнями, але з не фахових людей, без знання проблематики. А таке підприємство, як наше, інколи потребує швидкого реагування і негайного прийняття рішень».
Хто і як має працювати в НР?
Між Олександром Цертієм та Ольгою Ковальовою-Алокілі розв’язалася жвава дискусія щодо того, хто ж має працювати в НР і як вона має функціонувати.
Так Цертій вважає, що це має бути не просто дорадчий, а керівний орган, який складатиметься з фахівців у певній галузі. Їх слід відібрати шляхом конкурсу. Вони отримають повний доступ до конкретного КП, відвідуватимуть всі наради, а їхня робота має бути високооплачуваною.
Та його колега Ольга Алокілі наполягає, що такий формат НР підходить для великих промислових гігантів, банків, а не для дрібних КП.
«Створити у нас модель, про яку ви кажете – це нереально, – звертається вона до Цертія. – Хоча б тому, що в міському бюджеті немає коштів для оплати праці таких високофахових працівників.
Якби була створена наглядова рада на якомусь комунальному підприємстві, я залюбки ввійшла б до її складу безоплатно. І я впевнена, що є громадські активісти, розумні люди, які теж знаходили б на це час».
Власну позицію щодо складу і повноважень НР висловив і колишній міський голова Кропивницького, а нині начальник ОВА Андрій Райкович:
«Важливо щоб роботу комунальних підприємств оцінювали експерти, а не крикуни.
Члени наглядових рад не повинні втручатись в операційну діяльність підприємств, не закидати їх зайвими паперами, щоб не паралізувати роботу.
Вони мали б долучатися до формування стратегічних напрямків».
До чого домовилися
Ольга Алокілі й Олександр Цертій переконані, що створювати НР потрібно було давно. Вони домовилися об’єднати зусилля, попри деякі розбіжності у поглядах. Зокрема, ініціювати широке обговорення положення про наглядові ради, а також винести на розгляд сесії питання створення відповідної робочої групи, до якої долучилися б всі зацікавлені депутати.
Нагадаємо, нещодавно в Кропивницькому три обласні незалежні видання об’єдналися в групу “Медіаколо”. У першому випуску їхньої програми “На часі” йшлося про доцільність створення наглядових рад.
Переглянути відео програми можна на ютуб-каналі видання “Пульс”. Прочитати текстові версії – в тижневику “Нова газета”, на сайтах “Без купюр”, “Пульс” і “Перша електронна газета”.
Розмову вели Наталя Кривошей і Андрій Клочек.
Текст Світлани Листюк.
Фото “Медіаколо”
Публікація підготовлена за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю групи редакцій «Медіаколо» («Пульс», «Нова газета», «Без купюр») і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу