Економічна криза стала передумовою збільшення кількості нечесних людей, бажаючих наживитися за рахунок зростання кількості безробітних. Висока зарплата і мінімум вимог – ось на що купуються довірливі безробітні. Але, як правило, претендент залишається і без грошей, і без роботи.
Поширеною практикою нечесних роботодавців є ненав’язливе вимагання грошей під час прийому на роботу. Зазвичай такі роботодавці пропонують кандидату на певну посаду пройти платне навчання, без якого він нібито не зможе розібратися в тонкощах своєї роботи. Таке навчання може коштувати до 1000 грн. і тривати два-три тижні. Витративши час і гроші на здобуття зазвичай не дуже потрібних знань, кандидат залишається ні з чим. У зв’язку із тим, що ситуація змінилась, йому пропонують прийти «пізніше», наприклад, через місяць-два.
Ще один схожий варіант – продаж майбутньому працівникові необхідних для роботи книг і дисків з навчальними матеріалами. Їх вартість в три-чотири рази дорожче ніж у найближчому книжковому магазині. Віддавши за них гроші, кандидат також залишається ні з чим.
Безумовно, працевлаштування має бути безкоштовним, такі витрати чесний роботодавець повинен покривати за власний рахунок.
Шахрайську компанію інколи можна розпізнати ще під час ознайомлення з її оголошеннями про працевлаштування. Зазвичай в них не знайдеш інформації про самого роботодавця, а лише занадто великі суми заробітку та привабливі перспективи. Оголошення може звучати приблизно так: «Потрібні адміністратори в офіс, дохід від 2000 грн.». При цьому дуже рідко зазначаються стаціонарні телефони, як правило, лише мобільні номери. Якщо ж і вказується назва роботодавця, то навряд чи про нього вдається щось дізнатися.
Якщо таких роботодавців не вдається виявити при вивченні оголошення то вони самі себе можуть викрити на співбесіді:
по-перше, в нечесній компанії можуть спробувати за щось взяти з претендента гроші, аж до оплати за проходження професійного тесту;
по-друге, можуть даватися великі обіцянки про кар’єрне зростання, але при цьому пропонуватися маленька зарплата;
по-третє, часто претенденту не надається часу на вивчення договору про працевлаштування, йому пропонується одразу ж його підписати. На жаль, в такому договорі буває занадто багато «підводних каменів», котрі помітні лише під час уважного вивчення бо, зазвичай, кабальні умови прописуються дрібним шрифтом.
Але найчастіше обманюють роботодавці при «заманюванні» на посади, які не потребують спеціальної кваліфікації чи навичок.
Наприклад, прийшовши за оголошенням про набір офіціантів, вам обіцяють офіційне працевлаштування після випробувального терміну (чи проходження стажування). Звісно, що цей період не оплачується і ніде не фіксується. Як правило такі випробування тривають місяць, а то й більше. «Лохотрон» полягає в тому, що після місяця-двох випробування (стажування) потенційному працівнику кажуть, що він не підходить і просто проводжають за двері. Потім, знову за оголошеннями набирають таких же довірливих безробітних, які безкоштовно працюють ще місяць-другий і т.д.
Для того щоб уникнути подібної афери, перед тим, як погоджуватися на таке працевлаштування, вимагайте від роботодавця офіційного оформлення трудового договору із зазначенням строків випробувального терміну (за законом він не може перевищувати трьох місяців – для кваліфікованих працівників, для робітників – одного місяця). Варто зазначити, що випробувальний термін оплачується в повному обсязі.
Випробування не встановлюється при прийнятті на роботу для:
– осіб, які не досягли вісімнадцяти років;
– молодих робітників після закінчення професійних навчально-виховних закладів;
– молодих спеціалістів після закінчення вищих навчальних закладів; осіб, звільнених у запас з військової чи альтернативної (невійськової) служби;
– інвалідів, направлених на роботу відповідно до рекомендації медико-соціальної експертизи;
– при прийнятті на роботу в іншу місцевість;
– при переведенні на роботу на інше підприємство, в установу, організацію;
– в інших випадках, якщо це передбачено законодавством (зокрема, випробування не може бути встановлено для тимчасових, сезонних працівників).
Будьте обачними. Не завжди привабливі оголошення про роботу ховають за собою добросовісних роботодавців.
Володимир Кудря, юрист, Перша електронна газета