Астрологи кажуть, що 2020 рік має бути вдалим для всіх людей, адже його покровитель – Білий Щур. Ця тваринка ощадлива, запаслива і розумна, тож і тим, хто її шануватиме, вона принесе удачу й достаток. Чи вірять у гороскопи члени Кабміну і Верховної Ради, ми не знаємо. Але ті зміни, які вони запланували для українців у новому році, для багатьох можуть стати доленосними. Пропонуємо ТОП-10 ключових нововведень 2020-го.
1. Із 1 січня мінімальна зарплата в Україні має зрости на 550 грн і становитиме 4 723 грн. Разом із нею збільшиться і прожитковий мінімум: взимку до 2 027 грн, влітку до 2 118 грн, а на кінець року буде вже 2 189 грн.
Торкнуться зміни і пенсіонерів. Так, мінімальну пенсію підвищуватимуть у два етапи. Спочатку на 74 грн у липні, а потім ще на 57 грн у грудні. У результаті мінімальна пенсія, яка нині становить 1 638 грн, на кінець наступного року сягне 1 769 грн. Водночас розмір максимальної пенсії виросте на 740 грн і складе 16 380 грн.
2. Не до 4 тис. доларів, але на 9% зростуть зарплати освітян. Відтак молодий спеціаліст отримуватиме 5 900 грн, а педагог із понад 30-літнім стажем зможе заробити до 8 900 грн за місяць. Для порівняння, офіціант без вищої освіти у пересічному кафе в Кропивницькому отримує від 9 500 грн.
Також передбачається, що педагоги зі стажем до десяти років отримають виплату майже 21 тис, грн. Але в бюджеті поки що нема достатньо коштів, аби покрити ці витрати. Зате нібито вистачить на 30% надбавки за престижність для усіх педагогів.
3. Наступного року абітурієнти зможуть подати документи тільки у п’ять вишів, а не у сім, як було раніше. Зате при вступі прийматимуться сертифікати ЗНО з усіх предметів, окрім англійської мови, за попередні чотири роки (2017-2020), а не три.
Щодо тестових і творчих завдань із української мови і літератури, то їх абітурієнти зможуть виконувати і за старим, і за новим правописом.
Приємні новини чекають і на майбутніх магістрантів. Їм збільшать кількість спеціальностей на вибір із 71 до 80.
4. Головні зміни медичної сфери – реорганізація вторинної ланки (закладів, які надають спеціалізовану медичну допомогу) у комунальні некомерційні підприємства, як це було з «первинкою». Їхнє фінансування також відбуватиметься за принципом «гроші ходять за пацієнтом» через договори з Національною службою здоров’я.
Медзаклади, які не реорганізуються, коштів з держбюджету не побачать і самі шукатимуть джерела фінансування. Тут основна надія на підтримку органів місцевого самоврядування.
5. Для самих медпрацівників основна зміна стосуватиметься їхнього статусу і доходів. Відтак вони більше не будуть бюджетниками. Їхня зарплата визначатиметься не за тарифною сіткою, а прописуватиметься безпосередньо у трудовому договорі, який вони, як вільні наймані працівники, підписуватимуть з медичним закладом. Передбачається, що у затребуваних фахівців зарплата зросте до 20-25 тис. грн.
6. Державні видатки на субсидії для населення зменшаться на 10,4 млрд грн. Зрозуміло, скоротиться і кількість отримувачів субсидій. Такі зміни вже давно анонсувалися урядом разом із тотальною перевіркою всіх громадян, які отримують будь-які види виплат від держави – чи то субсидія на компослуги, чи стипендія за навчання, чи допомога по догляду за дітьми.
Загалом у новому році уряд планує витратити 47,6 млрд грн на оплату компослуг та пільг українцям.
7. Із 1 січня 2020 року почнуть діяти штрафи за використання так званих «євроблях» – нерозмитнених автівок. Коливатимуться вони від 85 тис. грн до 170 тис. грн.
Ця мить не раз відстрочувалася протягом всього 2019-го. Таким чином влада дала власникам авто на єврономерах безліч шансів чи узаконити свою машину, чи позбутися її. Одні шикувалися в черги на розмитнення, інші скаржились на високе мито і погрожували здати авто на брухт. Та «євроблях» від цього менше не стало: за приблизними підрахунками, нині в Україні понад 300 тисяч нерозмитнених автівок.
8. Фермери зможуть отримати до 5 млн грн пільгового кредиту на придбання землі. Це, звісно, за умови запуску ринку землі, який заплановано на жовтень 2020 року.
Загалом у державному бюджеті на підтримку сільгоспвиробників передбачено
4 млрд грн, що на 1,5 млрд грн менше, ніж у 2019-му. І якщо раніше більшість коштів ішло на розвиток тваринництва, то тепер – на купівлю землі.
9. Фізичні особи-підприємці зобов’язані використовувати касові апарати. Тепер навіть на базарі покупцеві зобов’язані видати чек чи то за шкіряні чобітки, чи за кілограм яблук.
За торгівлю без чеків на підприємця чекає штраф, а на пильного покупця, який виявить таке порушення, – кешбек (часткове чи повне повернення коштів). Ця зміна стосується також інтернет-магазинів, кур’єрів, продавців запчастин і вживаних товарів, закладів громадського харчування, турагенцій, готелів та ін. За розрахунками уряду, повний перехід українських підприємців на касові апарати має відбутися за два роки.
10. Завершиться реформа з децентралізації влади, у результаті якої по всій Україні буде створено об’єднані територіальні громади, укрупнено райони, а замість РДА створено префектури. Відповідні зміни в адміністративно-територіальному устрої мають бути закріплені в Конституції, а також низці нових нормативно-правових актів, покликаних регулювати владу й обов’язки на місцях. Цього ж року Мінрегіон має затвердити нову модель мережі соціальної інфраструктури.
Зазначимо, що всі ці адміністративні зміни мали б бути добровільними – за власною волею й ініціативою людей. Проте, як показали українські реалії, далеко не всі поспішили взяти на себе відповідальність за фінансове благополуччя і добробут своєї громади. Тому тим, хто не встиг чи не захотів самостійно сформувати ОТГ, допоможе легка рука Кабміну – об’єднає в новому році за власним баченням.
Важливою зміною наступного року, яку ми винесли за межі нашої ТОПової підбірки, присудивши новинарне гран-прі, є посилення прикордонного контролю з воюючою Російською Федерацією.
Так із 1 березня громадяни України зможуть виїхати на територію РФ лише на підставі закордонного паспорта. Водночас українці, які повертаються з Росії на Батьківщину, можуть використовувати під час митного контролю внутрішній паспорт та свідоцтво про народження (для дітей).
Звісно, це далеко не всі зміни, які чекають на нас у 2020-му. Планується, зокрема, поповнити бюджет за рахунок легалізації азартних ігор і бурштиновидобування, розширити можливості українців на отримання медичної допомоги за кордоном, реалізувати програму мобільності школярів для понад 100 тисяч учнів і перевести більшість послуг у цифровий формат.
Що з цього вдасться втілити в життя, а що залишиться у перспективі вже на 2021-ий, побачимо протягом року.