Свідок – фізична особа, якій можуть бути відомі будь-які обставини, що мають значення для розслідування і вирішення кримінальної справи і яка викликана для дачі свідчень (свідчення).
Правове регулювання:
Кримінальний процесуальний кодекс України від 13.04.2012 № 4651 (далі – КПК України).
Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-Х (далі – КпАП України).
Який порядок здіснення виклику свідка до суду в кримінальному провадженні?
Порядок здійснення виклику свідка в кримінальному провадженні наступний:
- виклик особи до суду здійснюється шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв’язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. Зміст повістки про виклик повинен відповідати ст. 137 КПК України;
- особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом не пізніше ніж за три дні до дня, коли вона зобов’язана прибути за викликом. Виключенням з даного правила може бути те, що строки здійснення процесуальних дій не дозволяють своєчасно здійснити виклик особи у зазначений вище строк. В даному випадку особу повідомляють якнайшвидше, але в будь-якому разі з наданням їй необхідного часу для підготовки та прибуття за викликом.
Несвоєчасне отримання повістки про виклик є поважною причиною для неприбуття особи на виклик відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 138 КПК України.
Який спосіб вручення повістки у разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання або проживання особи за кордоном?
У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім’ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи (ч. 2 ст. 135 КПК України).
Повістка про виклик особи, яка проживає за кордоном, вручається згідно з міжнародним договором про правову допомогу, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, а за відсутності такого – за допомогою дипломатичного (консульського) представництва (ч. 7 ст. 135 КПК України).
Що слід розглядати належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом?
Належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом. Якщо особа попередньо повідомила слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про адресу своєї електронної пошти, надіслана на таку адресу повістка про виклик вважається отриманою у випадку підтвердження її отримання особою відповідним листом електронної пошти (ч. 1, 2 ст. 136 КПК України).
З приводу виклику свідка по телефону, то КПК України не містить положень відповідно до яких можна підтвердити, що особі було направлено виклик телефоном. Крім того cлід мати на увазі, що підтвердження ознайомлення свідка зі змістом повістки про виклик засобами телефонного зв’язку у вигляді аудіозапису телефонної розмови є недопустимим, оскільки здійснення подібного запису є грубим порушенням засади таємниці спілкування, закріпленої у ст.14 КПК України.
Які причини неприбуття особи на виклик суду в кримінальному провадженні вважаються поважними?Поважними причинами неприбуття особи на виклик є:
- затримання, тримання під вартою або відбування покарання;
- обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення;
- обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини);
- відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо;
- тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров’я у зв’язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад;
- смерть близьких родичів, членів сім’ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю;
- несвоєчасне одержання повістки про виклик;
- інші обставини, які об’єктивно унеможливлюють з’явлення особи на виклик (ст. 138 КПК України).
Однак цей перелік не є вичерпним, оскільки у п. 8 вищезгаданої статті йдеться про «інші обставини, які об’єктивно унеможливлюють з’явлення особи на виклик». На підставі цього суддя, отримавши від свідка повідомлення про ускладнення його явки у зв’язку із особистими обставинами та прохання перенести допит на інший час, не повинен відмовляти у задоволенні такого прохання.
Яка відповідальність свідка передбачена чинним законодавством України у разі ухилення від явки в суд?
Якщо свідок у встановленому порядку був викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом) та не з’явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення у розмірі:
- від 0,25 до 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб – у випадку неприбуття на виклик слідчого, прокурора;
- від 0,5 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб – у випадку неприбуття на виклик слідчого судді, суду (ст. 139 КПК України).
Крім того до свідка у разі неприбуття на виклик суду може бути застосований привід. Привід полягає у примусовому супроводженні особи, до якої він застосовується, особою, яка виконує ухвалу про здійснення приводу, до місця її виклику в зазначений в ухвалі час
У разі злісного ухилення від явки свідок несе адміністративну відповідальність згідно ст. 185-3 КпАП України (штраф від п’ятдесяти до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).
Ірина Марчук, адвокат
Ця стаття несе виключно інформаційний характер та не може розглядатись як надання консультації у конкретній справі. За отриманням допомоги потрібно звертатись до адвокатів/юристів.