Днями у Херсонській області відбувся Туристичний хаб Програми DOBRE. Участь у з’їзді взяли 7 областей, Кіровоградщину представляли Маловисківська, Новоукраїнська та Бобринецька громади. Дві з цих трьох громад вийшли на тет-а-тет з інвестором, де обговорили потенціал своїх ОТГ та те, як вони можуть розвивати туризм.
Про це повідомляє Перша електронна газета.
У Херсонській області Туристичний хаб зібрав 75 об’єднаних громад зі всієї України, представників туристичного бізнесу, інвестиційних фондів, проектів міжнародної технічної допомоги, регіональних та центральних органів влади. У фокусі події – напрацювання рішень для розвитку туристичного потенціалу громад, аналіз перспектив тих громад, що обрали туризм одним з напрямків свого стратегічного розвитку та навчання вибудовувати комунікації, що сприятимуть пізнаванності громад серед потенційних туристів. Кіровоградщину представляли Маловисківська, Новоукраїнська та Бобринецька громади, Агенція сталого розвитку “Хмарочос”, науковець Андрій Домаранський та журналісти з Кропивницького і Долинської.
Туристичний хаб “Розвиток туризму в умовах нових громад” організовує програма USAID DOBRE “Децентралізація приносить кращі результати та ефективність” спільно з партнером програми Українським кризовим медіа-центром (УКМЦ) та за сприяння Херсонської обласної державної адміністрації.
Про державну підтримку, туризм як спосіб економічного розвитку, про ідеї для заснування туристичних маршрутів та ізюминки, які мають громади – про це та багато іншого говорили у перший день Туристичного хабу. Територію Виноробного господарства Князя Трубецького, що у селі Веселе на Херсонщині, поділили на тематичні майданчики – за назвами цікавих місцин області. Про те, які алгоритми розвитку туризму давали під час хабу експерти та як віднайти особливість громади, аби почати заробляти на туристах – читайте на Першій електронній згодом.
Окрім того, у перший день хабу в учасників була можливість презентувати свої туристичні проекти експертам та практикам туристичного бізнесу, отримати від них поради та відгуки. Цією нагодою скористалися дві громади Кіровоградщини: Бобринецька та Маловисківська. Із прив’язкою до власної історії та уже існуючими потоками туристів представники ОТГ розповіли інвесторам про те, які умови може створити громада, аби інвестору було вигідно вкласти кошти у їхню територію, аби отримати прибутки як бізнесу, так і місцевому бюджету. Обидві громади презентували проект готельно-ресторанної сфери.
У другий день Туристичного хабу учасники поділилися на 5 маршрутів. Тут були Білозерські джерела, Лемурійське озеро, Асканія-Нова, Олешківські піски, кам’яні вишиванки Григора Довженка та багато іншого.
Переважна частина делегації з Кіровоградщини відвідала третій маршрут. Зокрема, це екскурсія по Дніпровському осетровому заводу у Білозерській ОТГ.
Також був огляд експозиції Ольги Скороходової на базі районного музею. Свого часу у цьому музеї заснували інтерактивну виставку, яка допомагає відвідувачу зрозуміти, як сприймає життя людина, позбавлена зору. За словами працівниці музею, після такого нововведення у музеї значно збільшилася кількість відвідувачів і спробувати письмо шрифтом Брайля, оглянути виставки на дотик тепер приїздять туристи з різних куточків України.
Найбільше кадрів в учасників маршруту №3 залишилося із ландшафтного заказника “Станіслав”, що розташований на південній околиці села Станіслав Білозерського району та прилеглій акваторії Дніпровського лиману. Херсонські гори, Станіславський ріг і Станіславський мис – це усе назви цього заказника. Він є місцем, де зливаються два лимани – Дніпровський і Бузький. Територія мису була зарахована до природно-заповідного фонду України тільки в 2002 році. Загальна площа заказника становить 659 гектарів.
Місцевість представлена оголеними гірськими породами антропогенової системи, що є унікальним явищем для Херсонської області. У деяких місцях берег лиману піднімається на висоту до 55 метрів.
Більше про Туристичний хаб читайте на Першій електронній згодом, а поки що – фоторепортаж від нашого кореспондента.
Ольга Ткаченко, Перша електронна газета