Сьогодні, 4 вересня, третій окремий полк спеціального призначення відзначив свою ювілейну 55-річницю від дня заснування. Під час урочистостей був піднятий прапор України, який майорів над Донецьким аеропортом, бійці пройшли по плацу святковим маршем та отримали подяки, грамоти, нагрудні знаки, військові звання і премії. Крім того, міський голова також передав кропивницькій волонтерці Тетяні Бородіній, яка завідує їдальнею полку, сертифікати на побутову техніку для військових.
Про це повідомляє кореспондент Першої електронної газети.
“Щиро вдячний всім, хто зараз тут стоїть у строю, хто зараз виконує бойові завдання, хто знаходиться у полі на навчаннях, – звернувся до присутніх командир 3 полку полковник Олександр Трепак. – Вдячний вашим батькам та сім’ям, за те, що у такий складний для України час, вони є опорою і підтримкою для. Настав час, коли вся громада піднялася на боротьбу з Росією та її найманцями. На жаль не всі стоять у строю – 44 хлопці віддали своє життя у Донецькому аеропорту, Дебальцевому, Слов’янську, Ізвариному, Сніжному, Савур-Могилі та інших місцях. Ще 2 вважаються зниклими безвісти та 2 знаходяться в полоні”.
До привітань долучилися ветерани, колишні командири частини, а також керівництво міста та області. Зокрема, міський голова Кропивницького Андрій Райкович відмітив високий професіоналізм та сміливість спецпризначенців.
“Маю велику честь вітати вас із річницею. Третій полк – це підрозділ нового типу, де кожному з вас можна довірити не лише своє життя, а і долю держави. Дякую за те, що прославляєте наше місто. Зичу міцного здоров’я і маю надію, що більше не буде втрат і скоро в країні запанує мир.
3-й окремий полк спеціального призначення (3 оп СпП, в/ч А0680) — полк спеціального призначення Збройних сил України. Сформований на базі 10-ї окремої бригади спеціального призначення. Дислокується у Кропивницькому, входить до складу Сил спеціальних операцій.
10-а обр СпП з місцем дислокації у місті Старий Крим (смт Первомайське) була сформована на підставі Директиви ГШ ЗС СРСР від 3 липня 1962 року. Формування частини тривало з 22 вересня по 4 жовтня 1962 року. Заходи очолював полковник Кочетков М. Я., який потім став начальником штабу, а згодом, у 1965 році — командиром бригади.
Першим командиром частини (1963—1965) став полковник Попов Олександр Михайлович. 24 квітня 1964 року командувач військами Одеського військового округу генерал-полковник Бабажанян А. Х. вручив бригаді Бойовий Прапор.
Бригада готувалася до ведення бойових дій проти Туреччини. Військовослужбовці частини вивчали турецьку мову. На початковому етапі до складу бригади входили два загони спеціального призначення, що складалися з двох рот по 42 розвідники і взводу ПТУРС та загін спецрадіоз’вязку. У 1970 році була розгорнута рота підривників. Наприкінці 1986 — авторота.
У 1967 році наказом командувача військами Одеського округу 1-му загону СпП і загону спецрадіоз’вязку були присвоєні почесні звання «Імені 50-річчя Жовтневої революції». З 1979 року по 1987 рік бригада не раз нагороджувалася Перехідним Червоним Прапором Військової Ради ОдВО, її заносили в Книгу пошани Військової Ради округу і нагороджували грамотами. У 1987 році група спеціального призначення бригади була визнана найкращою в ЗС СРСР зі снайперської стрільби, а у 1990 році група СпП 10-ї бригади посіла 1 місце на змаганнях груп спеціального призначення на першість ЗС СРСР.
За час існування частини військовослужбовці бригади здійснили понад 250 000 стрибків з парашутом. У 1972 році в частині були проведені стрибки з парашутом з висоти 400 м, а в 1999 році — з висоти 150 метрів.
У 1985 році при комплектуванні 186-го окремого загону СпП, який формувався на базі 8-ї обр СпП (місто Ізяслав Хмельницької області) і після вводу в Афганістан діяв в населеному пункті Шахджой, він був частково укомплектований особовим складом 10-ї обр СпП: до складу загону увійшли близько 30 військовослужбовців бригади на чолі зі старшим лейтенантом Ковтуном В. П. У 1987 році розвідувальна група під командуванням старшого лейтенанта Ковтуна першою захопила зразок американського ПЗРК «Стінгер». Крім 186-го оз СпП, розвідники бригади відзначились у кращий бік практично в усіх восьми радянських загонах спеціального призначення, що діяли у ДРА.
З набуттям Україною незалежності, 11 жовтня 1991 року бригада була перепідпорядкована Міністру оборони України, а особовий склад військової частини склав присягу на вірність Українському народові.
Директивою Міністра оборони України від 3 червня 1998 року 10-а обр СпП була переформована у 1-й окремий полк спеціального призначення (1 оп СпП 32 АК). За підсумками 1999—2000 років 1-й оп СпП відзначався командувачем військ Південного ОК Сухопутних військ ЗС України як одна із найкращих частин Південного оперативного командування.
До осені 1997 року бригада перебувала в оперативному підпорядкуванні 32-го армійського корпусу.
7 вересня 2000 року 1-й окремий полк спеціального призначення був перейменований на 3-й окремий полк спеціального призначення і в липні 2003 року був передислокований зі Старого Криму до Кіровограда.
За роки незалежності розвідники 3-го оп СпП неодноразово брали участь у міжнародних навчаннях та миротворчих операціях. Зокрема, представники полку два роки поспіль представляли Збройні Сили України на міжнародних змаганнях розвідувальних груп, які проводилися у Словаччині, де здобули призові місця серед команд з-понад десяти країн-учасниць.
Вірні славним традиціям розвідники 3-го окремого полку спеціального призначення ЗС України і сьогодні гідно виконують покладені на них завдання в зоні АТО.
3-й окремий полк спеціального призначення бере активну участь в захисті України від збройної навали з боку Російської Федерації та виконує численні завдання. Зокрема, бійці кропивницького полку вдало захистили базу зберігання бронетанкового озброєння в Бахмуті (Артемівську) в червні 2014 року, брали участь в боях на українсько-російському кордоні в 2014 році, захищали до останнього Донецький аеропорт, де, за свої вдалі військові дії, отримали від російсько-терористичних загарбників прізвисько “кіборги”.
У російсько-українській війні полк з Кропивницького втратив 44 бійців, 2 вважаються зниклими безвісти, ще 2 знаходяться у полоні.
Володимир Дедей, Перша електронна газета