Тендерна мафія або «Золоте» вугілля для Маловисківських освітян

24 березня цього року у «Віснику державних закупівель» було оприлюднено результати відкритих торгів із закупки кам’яного вугілля для освітян Маловисківського району. Замовник (відділ освіти Маловисківської РДА) купив у ТОВ «МАКРЕАЛГРУПП» 1800 тонн вугілля за надзвичайною ціною – 3 мільйони 85 тисяч гривень. 

Вугілля марки АМ (13-25) (1300 т.) та АК (50-100) (500 т.) ТОВ «МАКРЕАЛГРУПП» постачатиме протягом лютого–грудня 2014 року до освітніх закладів Маловисківського району. Згідно «ВДЗ», відповідний договір мали укласти до 12 лютого 2014 року, а згідно інформації від департаменту освіти ОДА – до 24 березня цього року. Згідно договору, ціна за одиницю товару складає 1416 гривень 67 копійок (+283,33 грн. ПДВ) за тонну вугілля марки АМ та 1458,33 грн. (+291,76 грн. ПДВ) за тонну вугілля марки АК. Сьогодні через мережу інтернет можна замовити вугілля АМ (13-25) по 780 гривень за тонну та АК (50-100) по 850 грн./т.. Відповідно, Маловисківська РДА могла б закупити ту ж саму кількість вугілля за «символічні» 1 мільйон 439 тисяч гривень, але аж ніяк не за три з «копійками» мільйони.

Навіть якщо взяти до уваги інфляцію та кошти на транспортування, сума витрат відділу освіти Маловисківської РДА переходить усілякі розумні межі. Крім того, як свідчить зведена таблиця «Інформація щодо потреби у твердому паливі на опалювальний сезон 2014/2015 рік ЗНЗ району, міста (станом на 01 квітня 2014 року)» від департаменту освіти ОДА, примірник якої є у Першої електронної газети, на закупівлю 1800 тонн вугілля для маловисківських освітян передбачено кошти у сумі 2 мільйони 341 тисяча гривень. Тобто на тендері «перебрали ліміт» на 744 тисячі гривень.

Видимість чесних торгів?

Як свідчить протокол розкриття пропозицій конкурсних торгів, сума, запропонована ТОВ «МАКРЕАЛГРУПП» (до речі, з Макіївки, Донецька область) аж ніяк не була найнижчою. Дві компанії – донецьке ПП «Вікторія» та кіровоградське ТОВ «Кіровоград-Енергоресурс» – подали свої цінові пропозиції у 1 мільйон 745 тисяч гривень та в 1 мільйон 900 тисяч гривень відповідно, однак обидві заявки було відхилено з формальних причин. Зокрема, у ПП «Вікторія» виявилося, що немає серед документації дозволу банку, довідки про відсутність заборгованості перед Пенсійним фондом та сертифікату якості від виробника. У «Кіровоград-Енергоресурсу» – теж проблеми з документацією: у них організатори торгів також не виявили дозволу від банку та довідки про відсутність заборгованості перед Пенсійним фондом.

Утім, були й ті, хто спромігся «переплюнути» цифру макіївських бізнесменів: 3 мільйони 111 тисяч гривень запросила за 1800 тонн антрациту різної фракції компанія «АРТМАРКЕТ» зі Знам’янки. З документами в фірми виявилося все гаразд.

Проведений тендер дуже нагадає одну з поширених шахрайських схем за якою збагачуються за рахунок держави: компанію, яка «не вигідна» зацікавленим особам, зливається через відсутність якогось папірця – довідки, дозволу тощо. Головне, щоб після такого «злиття» потрібна фірма не залишилася одна. Для цього вводиться ще одна «рідна» структура, у якої повний порядок з документами, але пропозиція більша на кілька тисяч. Таким чином створюється видимість чесних торгів і гроші потрапляють до «потрібних рук». Звісно ж, за такої схеми потрібно враховувати і «відкати».

Скандальна фірма та пов’язані з нею структури

Засновником ТОВ «МАКРЕАЛГРУПП» зі статутним капіталом у 315 тисяч гривень у «Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» зазначена Олена Курепіна. Керівником і підписантом цього ТОВ у ЄДР значиться Олександр Семенець. Зареєстрована ж компанія, як ми уже згадували, в Макіївці, Донецької області. За даними видання «Тексти», на державних тендерах компанія з 2011 року заробила більше 30 мільйонів гривень.

За мобільним номером телефону, вказаним «Макреалгрупп» при реєстрації засновниками, числиться іще одне ТОВ – «СПЕКТР ТОРГ» (теж з Макіївки, Донецька область), яке також брало участь в державних закупівлях по вугіллю, навіть в одних і тих же тендерах, що і герої нашої публікації (зараз діяльність ТОВ припинено). Ці два товариства мають навіть спільних засновників – Олена Курепіна є засновником «Макреалгруп», а разом з Володимиром Зуєвим – ще й співзасновником «СПЕКТР ТОРГу».

За іншим номером телефону, вказаним при реєстрації ТОВ «Макреалгрупп», числиться товариство з обмеженою відповідальністю «Донстилінвест» (м. Донецьк), засновниками якого, згідно з ЄДР, є Ігор Ніконов та Ольга Глагольєва. ТОВ «Донстилінвест» також займається постачанням вугілля державним установам (за даними видання «Тексти», вони заробили на цьому більше 8 мільйонів гривень). Ця компанія в 2013 році мала проблеми з Антимонопольним комітетом: АМК відмінив результати процедури закупівлі, за якою ТОВ мало поставляти в Севастопольскій санаторній ЗОШ-інтернату вугілля по 1100 гривень за тонну.

ТОВ «Макреалгрупп» має досить неоднозначну репутацію. Зокрема, в мережі можна знайти постанову Ворошиловського районного суду м. Донецьк за номером 4-909/11 від 29.03.2011. У ній сказано, що слідчим управлінням ГУ УМВС в Донецькій області розслідується кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого частино 1 статті 358 Кримінального кодексу України (підробка документів). У ході досудового слідства було встановлено, що ТОВ «Макреалгрупп» за підробленими документами здійснювало поставки вугільної продукції в Сніжнянський психоневрологічний інтернат (м. Сніжне, Донецької області).

Рука руку миє?

Інший фігурант скандального тендеру – ТОВ «Артмаркет» належить жителю Знам’янки Федору Петровичу Піско. Повний тезка героя міського порталу м. Знам’янка (http://znamenka.at.ua/index/0-9) числиться як колишній директор Знам’янської ЗОШ №3 та був навіть начальником тендерного комітету і начальником відділу освіти Знам’янської РДА (станом на 2008 та 2009 роки). Більше того, громадянин Піско у 2005 році очолював ще й Привокзальну первинну організацію політичної партії “Народний Союз Наша Україна” та з 2006 по 2010 рік був депутатом Знам’янської міськради.

Не можна виключати, що могла існувати певна домовленість між «Артмаркетом» та «Макреалгрупп». На користь цієї версії свідчить цілий ряд документів – протоколів розкриття цінових пропозицій на конкурсних торгах, які знайдені нами у вільному доступі в мережі Інтернет. Зокрема, «Артмаркет» дуже часто бере участь у тендерах, «борючись» за право поставляти держустановам вугілля разом з «Макреалгрупп», проте, чомусь завжди програє конкурентові – пропозиції зі Знам’янки виявляються на кілька тисяч гривень більшими, ніж пропозиції бізнесменів з Макіївки. При чому, Ф.Піско часто вносить пропозиції та зауваження до протоколів розкриття пропозицій конкурсних торгів: зауважує недоліки конкурентів, проте ми не знайшли жодного зауваження на адресу макіївського ТОВ. Варто зауважити, що бізнесмени з Макіївки рідко мають свого представника на розкритті пропозицій, проте Федір Петрович від імені «Артмаркету» присутній на усіх заходах, пов’язаних з його фірмою та «Макреалгрупп».

Для порівняння подаємо таблицю цінових пропозицій «Макреалгрупп» та «Артмаркету» по деяких тендерах за минулий рік.

Як доказ імовірної причетності «Артмаркету» до «захисту інтересів» «Макреалгрупп» можна навести ще й рішення постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України. У рішенні скаржник («Артмаркет») просить скасувати результати тендеру відділу освіти Мар’їнської РДА, у якій перемогла інша компанія, а знам’янчан та бізнесменів з Макіївки навіть не допустили до тендеру через те, що нібито документація не відповідає умовам торгів. При цьому, пропозиція «Артмаркету» була аж на 250 тисяч гривень вищою, ніж у їхніх колег з «Макреалгрупп», тобто виграти, аби не зняття з конкурсу, мали саме «донецькі». АМК задовольнив скаргу знам’янчан. «Макреалгрупп» з цього питання, наскільки нам відомо, скарги до АМК не подавала.

Питання відкрите

Залишається відкритим ряд питань: яким чином можна було допустити настільки відверте обкрадання освітян Малої виски? Чому відповідні контролюючі органи не взялися за перевірку такого непрозорого тендеру? Хто із держчиновників нажився на «золотому вугіллі»?

Як би там не було, завдяки одній-єдиний закупівлі освітяни втратили більше 1,2 мільйонів гривень. І це – в умовах фінансової кризи та жорсткої економії коштів. Скільки ж щорічно грошей тільки «з освіти» осідає в кишенях підприємливих і не дуже чесних громадян – питання, скоріше, риторичне.

Сергій ОНИЩУК

Залишити коментар:

коментар