На запрошення Гуандунського союзу з міжнародної науково-технічної співпраці проректор із наукової роботи ЦНТУ, професор Олександр Левченко взяв участь в роботі форуму «Тиждень виробництва високотехнологічного устаткування», що проходив у місті Фошань китайської провінції Гуандун. Під час візитів на місцеві підприємства та протягом роботи форуму Олександр Левченко презентував наукові роботи технічного спрямування вчених ЦНТУ.
Про це йдеться на сайті ЦНТУ, повідомляє Перша електронна.
Центральноукраїнський національний технічний університет не перший рік співпрацює із китайськими партнерськими організаціями та навчальними закладами. Раніше наш університет вже приймав у себе делегації з Китаю, свого часу докторант ЦНТУ відвідувала наукові конференції в Китаї. Тому немає нічого дивного, що університет отримав персональне запрошення від Гуандунського союзу з міжнародної науково-технічної співпраці з країнами СНД виступити на науково-технічному форумі за участю представників підприємств китайської провінції Гуандун та представників наукових і освітньо-наукових закладів України, Білорусі та деяких інших країн.
«Разом із запрошенням організатори цього масштабного проекту зазначили тематику наукових досліджень, які найбільше цікавлять учасників форуму «Тиждень виробництва високотехнологічного устаткування», – розповідає професор Олександр Левченко. – Враховуючи їхні пропозиції, ми підготували комплексну презентацію нашого університету, куди включили інформацію про розробки кафедри експлуатації та ремонту машин в галузі відновлення, зміцнення поверхонь деталей машин, підвищення міцності поверхонь, а також вдосконалення конструкцій шестеренних гідронасосів; результати досліджень в напрямку паралельної кінематики науковців кафедри металорізальних верстатів та систем; результати наукової роботи кафедри сільськогосподарського машинобудування. Вже безпосередньо в Китаї презентація була доповнена напрацюваннями професора Геннадія Філімоніхіна.
Формат форуму носив досить незвичний характер. Спочатку нас познайомили із виробничім потенціалом району Шунде провінції Гуандун: три дні поспіль з ранку до вечора ми відвідували різні підприємства цього району. І лише в останній робочій день форуму ми презентували можливості наших наукових і освітніх установ та відповідали на питання».
Провінція Гуандун – одна з найбільш промислово-розвинених територій Китаю. Економіка Гуандуну складає приблизно десяту частину усієї економіки КНР. Під час бесід із іноземними гостями один з місцевих чиновників зазначав, згадує Олександр Левченко, що приблизно 40 років тому в районі Шунде взагалі не було ніякої промисловості, там знаходилися або пусті поля, або плантації бананових дерев. Зараз валовий продукт усіх підприємств, які працюють на території району (одного лише району однієї провінції Китаю!), складає понад 100 млрд. доларів США. Це більше за номінальний ВВП України за 2016 рік (2383,2 млрд. гривень – майже 92 млрд. доларів США, згідно даних Державної служби статистики – прим.).
«Китай розвиває власну промисловість шляхом побудови у себе замкнутого технологічного циклу виготовлення високотехнологічної продукції, – розповідає проректор із наукової роботи ЦНТУ, професор Олександр Левченко. – Наприклад, колись в Китаї почали складати автомобілі марок «Хонда», «Тойота» з вузлів та деталей, більша частина яких надходила з-за кордону. Потім вони взяли собі за мету виготовляти в Китаї деталі, вузли та механізми автомобілів. Потім побудували в Китаї верстатобудівні заводи, де виробляється технологічне обладнання для підприємств, на яких виготовляються деталі та вузли автомобілів.
В рамках форуму ми відвідали завод компанії Yizumi Precision Machinery, де виготовляються машини для лиття під тиском, термопластові апарати та ніше обладнання, яке потім працює на машинобудівних та приладобудівних підприємствах.
Таким чином, китайська промисловість освоює замкнений ланцюг виробництва, а не лише, умовно кажучи, складання машин з готових вузлів. Їх дуже цікавить усе, що пов’язано із технологіями.
На думку китайської сторони, на пострадянському просторі ще багато вчених та науковців, чиї розробки залишаються незатребуваними. Тому вони вивчають публікації науковців країн колишнього СРСР, роблять каталоги їхніх розробок, запрошують до себе вчених з різних країн. Крім цього, китайські представники багато подорожують університетськими центрами країн колишнього СРСР, налагоджуючи партнерські відносини. (Зокрема, представники Гуандунського союзу з міжнародної науково-технічної співпраці вже запланували найближчим часом поїздки декількома інститутами Національної академії наук України).
Представники китайських підприємств вразили своєю зацікавленістю до науково-технічних пропозицій учасників форуму. Кожного разу, коли ми відвідували те чи інше виробництво, ми мали предметну дискусію із топ-менеджментом та інженерами підприємства. Нам окреслювали конкретні проблеми виробництва та запитували, що ми можемо запропонувати для вирішення цих проблем?
Наприклад, коли ми відвідували завод компанії «Midea Electric Appliances Co.», всесвітньовідомого виробника побутової кліматичної, кухонної техніки та електроніки під торговою маркою «Midea», (до речі, компанія має своє представництво і в Україні), нам ставили питання, зокрема щодо зварювання трубок різних кольорових металів: алюміній та мідь. Або цікавилися нашою думкою щодо зменшення рівня шуму, що виникає в процесі роботи кондиціонерів. По цьому питанню я подавав пропозиції професора Геннадія Філімоніхіна по використанню динамічних балансирів з метою оптимізації роботи рухових частин вентилятора та підвищення довговічності механізму.
Китайські підприємства готові не лише вислухувати наших науковців. В разі, якщо пропозиції українських вчених допомагатимуть їм поліпшити технології, китайці серйозно налаштовані впроваджувати ці розробки у виробництво.
В Китаї чудово розуміються на світових тенденціях техніки і технологій. Вони знають, скільки коштують технології або обладнання в США, в Європі, знають, які технології та обладнання використовують конкуренти китайських компаній з інших країн світу, тому шукають шляхи, як зробити продукцію краще за конкурентів, але з меншими витратами.
Навіть така потужна компанія, як «Midea…» вважає за необхідне порівнювати, якою є вартість технології в країнах Західного Світу, і як можна зменшити витрати виробництва, якщо самим (або за допомогою запрошених вчених) розробити аналогічну технологію. Для цього їм потрібні нестандартні наукові рішення, і в Китаї розуміють, що вони можуть знайти таких вчених в Україні, Білорусі та інших країнах колишнього СРСР. Враховуючи низький рівень впровадження наукових розробок в Україні, вітчизняні вчені будуть зацікавлені пропозиціями спробувати реалізувати свої ідеї в Китаї.
Як мені відомо, Гуандунський союз з міжнародної науково-технічної співпраці з країнами СНД скомпонував всі презентації та пропозиції, які прозвучали протягом форуму «Тиждень виробництва високотехнологічного устаткування», та надалі планує ознайомлювати із загальною презентацією представників інших підприємств провінції Гуандун, які не брали участь в роботі форуму. А це додаткова аудиторія в сотні і сотні підприємств!
Головне, що я побачив протягом форуму, – китайська сторона дуже зацікавлена впроваджувати розробки українських вчених. Наш університет має певні напрацювання, які можуть бути використані китайськими підприємствами. Організатори форуму отримали наші пропозиції, і не виключають можливості ще раз запросити науковців ЦНТУ відвідати Китай».