21 лютого у Кропивницькому виступить Ірина Федишин.
Ірину Федишин називають перлиною міста Лева.
Як пише сайт Рisni.org.ua Ірина Федишин є найпопулярнішою співачкою західної України. Її називають справжнім еталоном жіночності української естради та зіркою Галичини.
2006 року на головній сцені країни дві пісні співачки було визнано шлягерами року.
2007 року Ірина випустила альбом “Твій ангел”, який розійшовся з найбільшим тиражем в Західній Україні.
Наприкінці 2007 року співачка випустила альбом “Україна колядує” (за півтора місяці було продано більше десяти тисяч його копій).
Ірина Федишин завжди працює зі своїм шоу-балетом, який визнають одним з найкращих балетів України.
Перлина міста Лева – співачка Ірина Федишин народилася 1 лютого 1987 року у Львові. Вже у трирічному віці мала Ірина захоплено співала патріотично-релігійну пісню “Молитва за Україну”, саме тоді вперше і проявився її талант до музики. Згодом (у три з половиною рочки) Іра уперше заспівала перед чисельною аудиторією родичів та друзів українську народну пісню “Сиділа під грушкою”, яку довго репетирувала із батьком-музикантом (ця пісня була весільним подарунком хресній мамі Іринки). …Маленька, мініатюрна дівчинка із довгим волоссям голосно співала для всіх присутніх, і ловлячи на собі захоплені погляди родини і знайомих, наповнювалася азартом, який додавав сил і натхнення співати ще і ще. А далі – оплески, похвала, побажання нововідкритому таланту… Саме тоді Ірина відчула цей потяг до музики, мов поклик душі, зрозуміла, що спів, виконання пісень приносять їй неабияке задоволення і саме цією справою вона хоче займатися у майбутньому, тож тоді і вирішила, що буде співачкою! Батьки не були у захваті від цієї ідеї. Батько добре знав, що справжнього успіху в творчій сфері досягають одиниці, тож переконував доньку відмовитися від співу і навіть не думати тільки з музикою пов’язувати свою долю, а скеровував її до рішення здобути якусь більш серйозну професію, яка б могла прогодувати у майбутньому…
У шість років майбутня співачка спробувала себе у ролі ведучої, і це їй вдалося. Ірина завжди була лідером, брала участь у творчих заходах, які відбувалися у школі, “муштруючи” своїх однокласників на репетиціях і під час виступів. Згодом, розгледівши у доньці математичні здібності, батьки записали Іру у шаховий гурток. Вона досягла непоганих результатів і у розв’язуванні дебютів, і у перестановці фігур по чорно-білій клітчатій дошці. Тренер зауваживши здібності маленької дівчинки почав займатися з нею додатково, та пророкував дівчині кар’єру шахістки. Ірину зі всіх сторін оточили спеціалізованою літературою та записали на індивідуальні заняття з шахів. Та майбутнє шахістки чи математика не надто приваблювало юну творчу натуру, вона мріяла про цікаве життя, повне несподіванок і крутих віражів. Перед дзеркалом, з мікрофоном в руках, Іра співала різні пісні і енергійно танцювала. Все більше і більше, вона переконувалася, що шахи – це не та сфера, в якій почуватиме себе, як риба у воді. Дівчина не хотіла розчаровувати батька, тож потайки жалілася тільки мамі, аби та вмовила татуся звільнити Іру від полону клітчатої дошки і дерев’яних фігур… Батьки здалися… І купили Ірині електроінструмент синтезатор “Yamaha”. Батько навчив десятилітню Іринку основам гри і дав їй перші музичні уроки. Іра все схопила миттєво і після кількох штурмувань інструменту почала імпровізувати і вже сама писати свої перші пісні. Спочатку на клавіші, а потім на папір лягали її думки і переживання, відчуття, емоції, бажання – весь її внутрішній світ.
2000 р., вирішивши здобути музичну освіту, Ірина вступила до музичної школи одразу у четвертий клас (дався взнаки високий рівень домашньої самоосвіти). Музичну школу Іра закінчила на відмінно. Ще під час навчання там, часто була ведучою концертних програм. Незабаром з’явилася перша пісня “Перед образом Христа”, яка усім без винятку запала в душу. Саме з нею Ірина їздила на фестивалі і одержувала переможні місця. На фестивалі “На крилах дитинства” (Львів) виконавиця познайомилась із львівською співачкою Андріаною, після чого почалася їх співпраця. Після закінчення музичної школи Ірину скеровували продовжити навчання у консерваторії або музичному училищі. Майбутня співачка вступила на економічний факультет Львівського національного університету ім. Івана Франка та паралельно продовжує займатися музикою і вокалом з приватними викладачами.
Кожна пісня особлива, рідна і дорога для Ірини. “…Мабуть, це дар від Бога. Несподівано наступає момент, коли хочеться виплеснути з середини свої почуття і поділитися ними з іншими. Я сідаю за піаніно і пальці самі починають бігати по клавішах, передаючи мій настрій і емоції. Тож кожна пісня – це частина моєї душі, частина особистого переживання, частина мене самої… Всі мої пісні – це моя власна робота. Я пишу і слова і музику до них сама. Були навіть артисти, які хотіли взяти мої пісні до свого репертуару, але поки що я працюю тільки для себе” – так говорить співачка про народження своїх пісень. Головними критиками творчості Ірини є її батьки.
Ірина Федишин працює у двох напрямках: в українському народному стилі, який частково перегукується з українським мелосом, його добре і весело сприймають на різноманітних вечірках і забавах, а також – популярна музика. Старається піснею, своєю творчістю зробити світ добрішим, чеснішим і більш радісним.
Щоразу перед виходом на сцену співачка відчуває легке переживання. Та тільки бачить перед собою публіку – одразу ця невпевненість зникає і Ірина забуває про все навколо. Кожного разу під час виконання, переживає всі свої пісні заново. Бувало, що доводилось виступати навіть у екстремальних умовах, коли дуже холодно, а Іра у відкритому костюмі. Та коли бачить перед собою людей, які прийшли послухати її пісні, забуває про все на світі і дарує їм свою творчість. У таких випадках, не зважаючи на кліматичні умови, відчуває тепло слухачів і глядачів, почуває себе комфортно – це моменти щастя.
Без Ірини Федишин не обходиться жодна велика подія у Львові. Однак часто співачка буває за кордоном в Італії, Польщі, Канаді, куди її запрошують виступити для української діаспори. Завжди попередньо обдумує свій виступ, щоб все зробити якомога краще і подарувати прихильникам хороші враження і чудовий настрій, принести їм задоволення. Сьогоднішню публіку доволі важко чимось здивувати, тільки таланту замало, тому кожен свій виступ Ірина Федишин намагається перетворити на справжнє шоу з яскравими костюмами, цікавими танцями і постановками номерів, і ясна річ – чудовим виконанням хороших пісень. Для Ірини не має більшого щастя за те, коли знає, бачить, чує, що те, чим вона займається, її робота є корисною, потрібною, вона приносить радість іншим людям. Відбувається взаємний обмін енергетикою: на кожному концерті співачка дарує частину себе, та водночас отримує позитив від своїх слухачів через оплески, радість в очах, захоплення, а це і є найбільшою нагородою для будь-якого справжнього артиста.
Ірина Федишин є найпопулярнішою співачкою західної України, її називають справжнім еталоном жіночності української естради, та зіркою Галичини. 2006 р. на головній сцені країни дві пісні співачки було визнано шлягерами року. 2007 р. Ірина випустила альбом “Твій ангел”, який розійшовся з найбільшим тиражем в Західній Україні. Наприкінці 2007 р. співачка випустила альбом “Україна колядує” (за півтора місяці було продано більше десяти тисяч його копій). Ірина Федишин завжди працює зі своїм шоу балетом, який визнають одним з найкращих балетів України.
Для співачки основне в роботі – музика: “Я хочу працювати так, аби те, що я роблю було цікаве для людей і для мене. Звичайно, я розумію, що не покорю своїм талантом всіх. Але добиватимусь цього, незважаючи ні на які перешкоди, і завжди намагатимуся своїм виступом створити для людей свято!”