Важливо

У Кропивницькому до свята урочисто підняли Державний Прапор України

Сьогодні, 23 серпня, у День Державного Прапора України, у Кропивницькому відбулися урочистості біля пам’ятника Тарасу Григоровичу Шевченку.

Біля монументу Кобзарю урочисто підняли Державний Прапор України.

У святковому заході взяли участь містяни, очільники міста та області, воїни 3-го окремого полку спецпризначення, керівники поліції та рятувальної служби області. Честь підняти Державний Прапор України надали голові Кіровоградської ОДА Сергію Кузьменку та доньці загиблого в АТО прикордонника Андрія Матвієнка Олександрі. Після того, як біля пам’тника Кобзарю замайорів Державний стяг, у небо здійнялися десятки жовтих та блакитних кульок.

“Ми сьогодні справді стаємо свідками того, що жовто-блакитний стяг став для наших громадян справжньою гордістю та справжнім символом. Адже ще ніколи, за часів Незалежності, ми не платили такої високої ціни за те, щоб наш жовто-блакитний прапор майорів у кожному куточку нашої держави. Наші хлопці жовто-блакитний прапор іноді перефарбовували у червоний, проливаючи кров, коли звільняли від окупанта наші території. Цей прапор сьогодні дійсно є гордістю нашої нації”, – сказав у привітальному слові Сергій Кузьменко.

Також привітав містян з Днем Прапора і міський голова Кропивницького.

“Ми горді тим, що Прапор нашої держави сьогодні майорить всюди, від села і до столиці нашої Батьківщини. Ми горді тим, що з Прапором України на сході нашої держави воїни захищають нашу Незалежність. Ми, український народ, горді тим, що маємо державу, і нікому її не збираємося віддавати. Нашу державність і наші традиції ми будемо берегти і Україна буде вічною”, – звернувся до всіх присутніх Андрій Райкович.

Найемоційнішим і, морально важким, був виступ дружини загиблого учасника АТО Андрія Матвієнка, нагородженого орденом за мужність ІІІ ступеня, Ірини Матвієнко.

“У цей день, ми з донечкою Олександрою вирішили прийти на це святе місце для кожного українця, до пам’ятника Тарасу Шевченку. Він все життя закликав українців об’єднуватись і застерігав нас від ворогів. Наш прапор – це символ, який веде нас до перемоги. Мій чоловік, який загинув, йшов у бій з цим прапором, і був переконаний, що він воює за світле майбутнє своєї дитини, за нашу велику Україну. Він у це дуже вірив, був щирою ідейною людиною. Мені дуже хотілося б, щоб смерті хлопців, які поклали життя, захищаючи нас, були дійсно виправдані. Хочется, щоб всі діти України, як і моя донечка йшли у школи та дитсадочки у мирній державі, щоб у школі їх вчили правдивої історії, не переписували її під певного лідера. Я бажаю нашій Україні віри, сили та витримки”, – ледь стримуючи сльози промовила Ірина Матвієнко.

Наостанок всі присутні заспівали духовний гімн українців, молитву “Боже великий, єдиний, нам Україну храни”.

Довідка:

 День Державного Прапора України — державне свято України, присвячене одному з її державних символів — Прапору України. Відзначається щорічно 23 серпня.

На загальнодержавному рівні свято встановлено указом Президента України Леоніда Кучми № 987/2004 «Про День Державного Прапора України» від 23.08.2004. Цей указ було доповнено Указом Президента України Віктора Ющенко№ 602/2009 «Про внесення змін до Указу Президента України від 23 серпня 2004 року N 987», яким було засновано підняття Прапора України у День Державного Прапора України і під час інших державних свят та проведення загальнодержавних заходів. Поточну редакцію указу опубліковано на сайті Верховної Ради України.

Раніше День Державного Прапора святкувався тільки в Києві на муніципальному рівні. Столиця відзначала це свято 24 липня. Саме цього дня у 1990 році синьо-жовтий прапор було піднято над Київською мерією.

За офіційною версією, 23 серпня 1991 року — після провалу путчу в Москві — група народних депутатів внесла синьо-жовтий український прапор у сесійний зал Верховної Ради. Освячення Національного прапора було проведено священиком УАПЦ Петром Бойком. Якраз до цієї події і прив’язаний Указ Президента України, Л.Кучми, «Про День Державного Прапора України» № 987/2004, написана відповідна картина на стіні ВРУ, а цей прапор, як реліквія, урочисто зберігається під склом в музеї ВРУ. Наступного дня Україна проголосила незалежність.

Проте учасники тих подій називають іншу дату внесення прапора до зали засідань. Це підтверджує стенограма засідання позачергової сесії Верховної Ради України від 24 серпня 1991 року:

Лубківський Р. М.: «Шановні народні депутати, український народ! Сьогодні завершується торжество історичної справедливості. Ми повертаємося в лоно цивілізованих держав, опираючись на багатовікову традицію нашої державності – демократичної, миролюбивої і відкритої для всього світу. Виходячи з цієї традиції і з традиції пошани до національних святинь, а також традицій боротьби за незалежну Українську соборну демократичну державу, пропоную внести національний український жовто-синій прапор і встановити в приміщенні і на куполі Верховної Ради України…
Чорновіл В. М.: «Шановні колеги! Я хочу запропонувати невеличке доповнення. Мені сказали, що на вулиці є той прапор, з яким українці стояли на барикадах біля Верховної Ради Росії. Я прошу, щоб саме цей прапор був встановлений у нашому залі. І ще я пропоную, щоб до того, коли приймемо рішення про національну символіку, про національний прапор, наш прапор був піднятий над куполом верховної Ради».

Однак до зали внесли інший прапор, про що згадував народний депутат Микола Поровський:

«23 серпня, вранці, у будинку Спілки письменників зібралась Велика Рада Руху за участю всіх депутатів Народної Ради…
Напередодні я розіслав у всі краєві організації Руху телефонограму із наказом негайно організувати масовий приїзд до Києва під стіни Верховної Ради членів Руху та наших прихильників. Переважна більшість організацій наказ виконала. Поїздами і автобусами до Києва виїхали десятки тисяч маніфестантів.

Тож рано-вранці 24 серпня, я заїхав до Секретаріату, щоб пересвідчитись, чи підготовили прапори, транспаранти та гасла для маніфестантів і все інше необхідне згідно з розробленим планом цієї маніфестації. Віктор Бурлаков, який вже чотири дні днював і ночував у Секретаріаті, організовуючи акції спротиву ГКЧП, у залі засідань розгладжував праскою складки тканини величезного синьо-жовтого прапора. Це знамено пошили напередодні членкині жіночої громади Руху…

Від Софіївського майдану надійшла маніфестація, котра принесла під стіни Верховної Ради величезне полотнище синьо-жовтого прапора. На майдані його освятив єпископ УАПЦ Володимир (Романюк). Процесія передала прапор нам, народним депутатам.

Всі ми клякнули на коліна і поцілували край знамена. Я тримав правий край прапора, а протилежний його кінець ніс В’ячеслав Чорновіл. Ми рушили із знаменом до Верховної Ради».

Після проголошення незалежності України, 4 вересня 1991 — після триразового голосування і погрози Голови Верховної Ради України Леоніда Кравчука, що він подасть у відставку, якщо питання не буде вирішено, — синьо-жовтий національний прапор урочисто піднято над будинком парламенту.

18 вересня 1991 року Президія Верховної Ради України своєю Постановою «Про прапор України» фактично надала синьо-жовтому біколору статус офіційного прапора країни. З цього дня під цим прапором починають зустрічати іноземних гостей, приймати присягу військовослужбовці, працювати посольства України, він вивішується в ООН.

28 січня 1992 року Верховна Рада України прийняла постанову Про затвердження державним прапором України Національного прапора (хоча і далі діяла стара Конституція, де як державні описувалися символи колишньої УРСР). В ній зазначається: Державний Прапор України «являє собою прямокутне полотнище, яке складається з двох рівних за шириною горизонтально розташованих смуг: верхньої — синього кольору, нижньої — жовтого кольору, із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3».

Свято встановлено в Україні «…На вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України та з метою виховання поваги громадян до державних символів України…» згідно з Указом Президента України, Л. Кучми, «Про День Державного Прапора України» від 23 серпня 2004 року № 987/2004.

У 2009 році Президент України Віктор Ющенко вніс зміни до цього указу, заснувавши щорічну офіційну церемонію підняття прапора 23 серпня по всій Україні.


Comments:

Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*