Важливо

Кропивницький-Чернівці: як прокладаються арт-мости між містами

Ірина Ткаченко

 Ірина Ткаченко, автор проекту «Мости до міста», координатор Мережі освітніх кемпів «Чистий простір» на власному досвіді переконалася, що насправді кордони є тільки в наших головах.

«Сьогодні для молоді відкривається безліч можливостей мандрувати, реалізовувати освітні поїздки та медіавояжі – було б бажання та сміливість», – стверджує Ірина.

– Пані Ірино, розкажіть про ідею проекту «Мости до міста».

– Це проект Мережі освітніх кемпів “Чистий простір” – так званий проект-сателіт (супутник). Завдяки Програмі національних обмінів в рамках проекту Містки громадської активності у партнерстві з Прес-клуб реформ ми активно розвиваємося та розширюємо поле своєї діяльності як освітньої платформи. Проаналізували, що 4 сезонні таборівки – це добре, але міжсезоння потрібно заповнювати цікавими активностями. Тема урбаністики сьогодні є в пріоритеті для нашої організації, і для міста теж. Так виникла ідея «Мостів до міста».

Проект «Мости до міста» присвячений урбаністичним практикам. Він відбувається у форматі мережевих візитів активної молоді до міст та містечок України, доповнюється урбаністичними воркшопами, хакатонами, форумами, лекторіями та іншими заходами, які сприяють налагодженню міжміської комунікації, сприяють розвиткові міста та відкривають потенціал містян у контексті розвитку міста).

Формат мережевого візиту підвищує мобільність молоді. Такі заходи потрібні для того, аби руйнувати міжрегіональні, ментальні, мовні, національні стереотипи. “Мости” – це пізнання, обмін досвідом, спілкування, ідеї, кейси, інструменти та діалог між активними містянами.

– Які мости вам вже вдалося прокласти?

У грудні 2016 року ми успішно реалізували «Мости до міста: Кропивницький-Луцьк». Цей візит теж відбувався в рамках Програми національних обмінів. Ми не обмежилися одним візитом, а додали до запланованих заходів проведення Урбаністичного форуму «Коди міста» в Кропивницькому. У цьому особливість проекту – ми не обмежуємося візитами, повертаємося і робимо щось для свого міста. Форум «Коди міста» викликав неабиякий резонанс у ЗМІ, що є  доказом важливості теми міста і його вивчення. Детальніше про це можна ознайомитися на сайті проекту за посиланням.

– Що дають подібні освітні чи мережеві візити?

– Після таких візитів тебе переповнює натхнення та ідеї. Інші міста і люди надихають не зупинятися, створювати. Ефект відкриття своєї країни у контексті іншого міста – це ще та профілактика апатії! У пошуках кодів інших міст знаходиш ідентифікації свого міста. Це правда. Проект «Мости до міста» має гнучку концепцію. Мережевий візит передбачає підвищення мобільності учасників, занурення в простір міста.

У такому формулюванні і форматі проект може повторювати принаймні ту кількість разів, скільки в Україні міст і містечок, адже досвід кожного міста унікальний. Хочеться, щоб після візиту будувалися комунікації та спільні проекти.

Що буде далі? Інші мости, маршрути, нові знайомства і постпроектна діяльність, яка хоч на трішечки підійматиме Кропивницький – місто з новою назвою і таким сильним арт-потенціалом. У нього треба повірити. Важливо, що в кожному місті, куди ти приїздиш з проектом, з’являються знання про місто Кропивницький. Адже прогарма візитів передбачає обмінв досвідом. Повірте, багато людей не знали, де Кіровоград, а зараз назва Кропивницький на слуху, тому що з двох міст в Україні його історія була під пильним оком громадськості, а ЗМІ створили досить широке інформаційне поле про Кропивницький.

Тому важливо через свою історію та проекти демонструвати своє місто.

– Кропивницький-Чернівці: чому такий вибір міста і що особливого було у прокладанні мостів?

Для мене особисто Чернівці довго залишалися незакритим гештальтом. Вперше потрапивши до Чернівців у 2013 році, я відкрила для себе іншу Україну, а ще – край, де народився Володимир Івасюк. Дійсно, нас повернув у Че Володимир Івасюк – його пісні, драма життя і творчості… На хвилі емоцій та захоплення-задивування його творчості були створені художницею Ольгою Макаревич (Olya Makarevich) оригінальні листівки за мотивами пісень, які і стали уособленням метафоричного мосту, яка мотивувала на продовження проекту “Мости до міста” саме в Чернівцях. Був розкішний проект листівок, на який ми шукали кошти, але не знаходили, тому вирішили подарувати макети та оригінали ілюстрацій Меморіальнному музею Володимира Івасюка та Чернівецькій обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Михайла Івасюка.

Із того 2013 року вже було розпочато креативне будівництво мостів між містами – Чернівцями та Кропивницьким. Ми регулярно почали організовувати творчі вечори пам’яті Володимира Івасюка, експериментуючи з форматами, шукаючи нові коди його творчості, привертаючи увагу творчої молоді Кропивницького до постаті Івасюка. І це вже є традиція, мистецький імператив нашого міста, який об’єднує творчу молодь Кропивницького.

Ми здійснили свою маленьку творчу місію – подарували музею проект листівок за мотивами пісень В.Івасюка, які створила Olya Makarevich. Ми проклали той міцний арт-міст між Кропивницьким та Чернівцями, який буде об’єднувати поціновувачів творчості В.Івасюка. Мабуть, експерти назвали б це проявом креативних індустрій, а ми називаєм це явище культурним волонтерством. Ми відчували, наскільки важливим є цей мистецький жест з листівками за мотивами творчості В.Івасюка для працівників музею. Сюди теж були передані оригінали ілюстрацій, які продовжать своє життя поза листівками, значно розширять свій вплив.

Наш маршрут проекту охопив три міста – Львів, Чернівці, Київ.

Львів – транзитне місто для цього вояжу, але стратегічне: тут локалізується Центр культурного менеджменту, команда якого створила проект Містки громадської активності. Це живий проект, динамічний, мережевий і місткий на можливості. В рамках Програми національних обмінів, яка є однією з складових проекту, відбувся мережевий візит Мости до міста: Кропивницький-Чернівці.

Учасники візиту мали нагоду познайомитися з командою проекту, більше дізналися про Програму національних обмінів, її цінності та пріоритети, критерії відбору проектів.
Що цікавило всіх – як менеджери визначають успішні проекти. Одним із показників успіху проекту є його резонанс в громаді та ефект колаборації: коли відбувається позапроектне життя і продовжуються творчі зв’язки між містами.

У Львові ми зустрілися з друзями Мережа освітніх кемпів “Чистий простір” та відвідали пам’ятник Володимиру Івасюку, який був встановлений за ініціативи та фінансової підтримки Святослава Вакарчука, фронтмена гурту “Океан Ельзи”.

У Чернівцях, крім запланових зустрічей в Українському Народному домі, Меморіальному музеї Володимира Івасюка та Чернівецькій обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Михайла Івасюка, Чернівецькому університеті та Літературному целанівському центрі, Музею Ольга Кобилянської, нам пощастило відвідати захід за участю експертів ГО «Тепле Місто» з Івано-Франківська, тема якого – “Вивіски. Як зробити місто затишнішим, а бізнес ефективнішим”. У цьому урбаністичному дискурсі легше орієнтуватися у таких категоріях, як привабливість міста, його зміст і форма, туристична адаптивність, впізнаваність, бренд. До Кропивницького ми поверталися з чітким розумінням подальших кроків в обсервації нашого міста.

Щоб переглянути розповідь про Чернівці у форматі лонгріда, натисніть на фото:

Ще був Київ. До потяга ми відвідали Port creative hub. Це мультифункціональний простір на Подолі для сучасних культурних ініціатив: виставок, лекцій, майстер-класів, художніх студій, кіно-показів, публічних подій. Був створений у 2015 році командою Art Management. Це був успішний досвід ревіталізації промислового об’єкту шляхом залучення культурних та творчих ресурсів. З його засновницями я познайомилися на Форумі креативних індустрій у Дніпрі. Тому Програма національних обмінів для мене цінна зв’язками до можливістю переймати досвід громадських активістів з інших міст.

– Розкажіть детальніше про Програму національних обмінів.

– Програма національних обмінів є одним із компонентів великого проекту «Містки громадської активності», який фінансується Європейським Союзом та впроваджується Центром культурного менеджменту (м. Львів) у партнерстві з Благодійним фондом «Помагаєм» (Дніпро), Українською бібліотечною асоціацією (Київ) та Фондом розвитку інформаційного суспільства (Варшава). Це дворічний проект, орієнтований на сприяння демократичним перетворенням в Україні шляхом впровадження нових, а також підтримки вже існуючих активних громадських ініціатив з особливим акцентом на невеликих містах, які виявилися найбільш уразливими в сучасних українських умовах.

Крім програми національних обмінів, компонентами проекту є: семінари з картування громад для громадських організацій дванадцяти містечок України, картування ресурсів дванадцяти містечок у співпраці з місцевими громадами на базі місцевих бібліотек, семінари з лідерства для внутрішньо переміщених осіб, семінари з культурних і креативних індустрій для внутрішньо переміщених осіб, чотири інвестиційні ярмарки з культурних і креативних індустрій у Дніпрі, зокрема я брала участь у Форумі креативних індустрій у Дніпрі.

Всім, хто хоче долучитися до Програми національних обмінів, нагадуємо, що заявки на участь приймаються на постійній основі до 1 травня 2018 р. Аплікаційну форму можна знайти на сайті  або тут  та можна надсилати на адресу obminy@kultura.org.ua, вказуючи тему листа – «Програма національних обмінів». Усі учасники повинні бути зареєстровані на сайті.

Проекти оцінюються за такими критеріями: детально прописана програма проекту, зорієнтованість проекту на розвиток місцевої громади або приймаючої організації, попередній досвід учасників в сфері пропонованих заходів, перспектива подальшої співпраці та розвитку проекту, реалізація проекту у географічно протилежному регіоні (схід-захід, північ – південь). Учасники повинні аргументувати, чому вони планують візит саме в це місто та/або організацію та подати чітко обґрунтований бюджет. Кожен проект повинен передбачати конкретні, спільні з місцевою громадою, публічні заходи.

Максимальна сума одного гранту для громадської організації 8323 грн. Максимальний обсяг гранту для фізичної особи складає 6964 грн. Протягом двох років проект передбачає фінансову підтримку 500 обмінів.

– Що б ви порадили для тих, хто вперше писатиме заявку на міні-грант для візиту?

Ми мали нагоду познайомитися особисто з менеджерами Програми. Для себе я зробила декілька важливих висновків: кожен проект розглядають уважно, оцінюють його ідею, реалістичність реалізації ,відкритість, результативність. Ми ж подаємося не задля грошей, бо насправді на групу з 15-20 людей, як це відбувається під час наших візитів, сума навіть у 8000 грн не перекриває всіх витрат. Ми завжди додаємо спільнокошт.

Мої візити логічно продовжують діяльності Мережі освітніх кемпів. Я розумію, що вигадувати проект заради проекту безглуздо, має бути максимально результативний візит, а не холоста поїздка.

Важливо дати відповідь на запитання – для чого вам цей проект-візит. Якщо буде хоча б три ґрунтовні відповіді і візії продовження проекту – тоді сідайте і пишіть.

Програма дуже демократична і результати конкурсу повідомляють через два дні. Це полегшує планування візиту і реалізацію самого проекту.

Раджу спробувати – планувати, писати, подаватися і реалізовувати.


Comments:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*