У Кіровограді вшанували пам’ять героя-розвідника Дмитра Придатка (ФОТО)

Люблю писати про хороші, мотиваційні, цікаві історії. Пишу про людей, які хочуть і вміють робити важливі речі. Слідкую за оновленнями в сфері реформ і намагаюся писати про складне простими словами)
Контакт: Facebook Telegram

Він почав свою службу з Донецького аеропорту, а під час виходу з “зеленого коридору” під Іловайськом загинув, рятуючи побратимів. Сьогодні, 20 квітня, у Кіровограді відкрили меморіальну дошку на честь полеглого героя-розвідника Дмитра Придатка.

Після армії Дмитро Придатко продовжив службу за контрактом. Коли почалась війна на сході – був мобілізований розвідником-снайпером групи СпП загону СпП військової частини п/п В233. До військомату прийшов, щойно отримав повістку. Служба досвідченого військового розпочалась із бою за Донецький аеропорт.

“Діма – людина мужня, відповідальна. Він завжди виконував завдання, не боючись смерті. Він неодноразово рятував побратимів – врятував не одне життя. Дмитро – спортсмен, хороший друг. Він заслужив навіть більше, ніж те, що його іменем назвали вулицю та встановили дошку, – каже командир Дмитра, військовий 3 полку СпП В’ячеслав Ізотов і додає, – Виходячи з оточення на автомобільній техніці, під прицільним вогнем російських військ він до останньої секунди намагався врятувати побратимів, вивезти їх з-під вогню”.

Під час обстрілу Дмитро отримав тяжкі опіки та численні поранення. Після цього серце військового билось ще 4 години.

Указом Президента України від 14 березня 2015 року за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України Орденом “За мужність” III ступеня нагороджено старшого розвідника-снайпера групи спеціального призначення сержанта Придатка Дмитра Миколайовича.

Сьогодні, коли з дня гибелі Дмитра Придатка минуло майже півтора роки, на будинку, де жив військовий, встановили пам’ятну дошку. А маленька донечка Марійка, міцно тримаючи за руку маму Анастасію, зростає і бігає по вулиці імені свого татка. Вона буде виходити зі свого будинку і казати всім, що на фотографії – її батько, а він – Герой. Але віднині бачитиме його тільки на світлинах, бо тато поліг у бою, щоб вона і її друзі змогли жити, не обертаючись на постіли куль, і насолоджуватись цвітінням весни.

Поширити:

Залишити коментар:

коментар