У Кропивницькому нагородили “Лицарів слова”

У Кропивницькому нагородили редакційні колективи, які стали переможцями конкурсу на краще висвітлення матеріалів на гендерну тематику.

Конкурс тривав з 15 травня по 15 листопада. Участь у ньому взяли 20 видань, які подали близько 50 матеріалів. Переможцями обрано 10 редакційних колективів.

«Матеріалів було багато. Кожне видання подавало від 4 до 20 публікацій, – розповідає одна з організаторів конкурсу, регіональний координатор проекту «Жінки – 50% успіху України» Любов Лук’янцева. – Рекордсменом по подачі матеріалів стала газета «Знам’янські вісті», яка подала для участі у конкурсі 20 робіт на гендерну тематику. Для того, щоб ці публікації були цікавими, редакторка видання Надія Коленченко їздила у ВРУ, де брала інтерв’ю у депутаток, які входять у міжфракційне об’єднання «Рівні можливості». Вона спілкувалася з депутаткою Світланою Залещук, Іриною Сусловою. Це були наскільки цікаві речі, що вони відкрили у своїй газеті постійну рубрику «Рівність та повага». Ця рубрика викликала і соціальний резонанс, і створила зворотній зв’язок між редакцією та читачами».

Як розповідає Любов Лук’янцева, основні помилки регіональних (і не тільки) ЗМІ полягають у стереотипному висвітленні гендерних питань:

«Перше, що кидається в очі – це не використання фемінітивів (слова жіночого роду, альтернативні або парні аналогічним поняттям чоловічого роду, що належать до всіх людей незалежно від їхньої статі – ред.). Наприклад, членкиня, політикиня, радниця. Прогресивні ЗМІ давно використовують ці фемінітиви. Друге, що кидається в очі – це вживання сексизмів – гендерних стереотипів, які переконують, що дівчатка повинні робити одне, а чоловіки – інше. А сьогодні треба ламати ці стереотипи. Також варто дбати про табуювання сексизмів у рекламі. Зокрема, мене обурює одна реклама у Кропивницькому. Думаю, ви бачили білборди з майже оголеною жінкою, де написано: «Не купиш шубу, буду ходити так». Тут два моменти, які викликають відразу. Перше – жінки не можуть собі самостійно купити шубу, вони неповносправні і лише чоловік може їм купити цей предмет гардеробу. Друге – відвертий сексизм – оголена жінка. У цивілізованому суспільстві, де поважають один одного, таке недопустимо».

Лук’янцева наголошує, що гендерні проблеми стосуються не лише жінок, а й чоловіків. Наприклад, гендерний стереотип про те, що чоловік має забезпечувати жінку, що це опора, стіна і т.п. – віджили себе.

«Ми живемо в інформаційну епоху, коли стираються традиційні гендерні межі. Вимагаючи від чоловіка бути сильним, ми ламаємо його як особистість. Не всі чоловіки від природи сильні, не всі жінки – слабкі. Тому для того, щоб у медіа був більший інтерес до написання матеріалів на гендерну тематику, ми вирішили провести конкурс на краще висвітлення матеріалів на дану тему. Спочатку ми провели дводенний тренінг, потім оголосили конкурс. І те, що на нього надійшла така кількість робіт говорить, що це питання важливе для нашого суспільства», – говорить пані Любов.