Важливо

Марафоном вистав Театр корифеїв відзначив 135-річчя

Ольга Ткаченко
Люблю писати про хороші, мотиваційні, цікаві історії. Пишу про людей, які хочуть і вміють робити важливі речі. Слідкую за оновленнями в сфері реформ і намагаюся писати про складне простими словами)
Контакт: Facebook Telegram

У залі тиша. Вільних місць немає. Напівтемрява. Відкривається червона завіса. Перед глядачами постають три грецькі богині у білих сукнях. Мельпомена з трагічною маскою та з києм. Терпсіхора з лірою і Талія з бубном та комічною маскою.

«Минуло вже 5 років, мої сестри, як ми стояли на кону цього театру. Тоді якраз його ми відкривали по реконструкції, що врешті відбулася, але вдалась вона таки на славу! Тепер по всіх усюдах ти прославляєш неповторні зали, красу будівлі, витонченість стилю», – звертається до сестер і глядачів Мельпомена.

135-річчя театру корифеїв

27 жовтня Театр корифеїв відзначав 135-річчя. На честь цього для глядачам показують перфоманс «Ми кропивничани». На сцену неодноразово виходить головний режисер театру Євген Курман. Він говорить, що 135 років – це лише відрізок часу, коли в Україні діє професійний театр, але до того він також був. Євген Курман каже, що Україна – особлива, зокрема, тим, що вона має власний автентичний театр:

«Ніколи не треба забувати речі, що далеко  не кожен народ на землі має свій театр, сьогодні в кожній країні є театр але це часто повтори, театрів інших народів, а наш український має свій, автентичний, музично-драматичний театр»

Уже 135 років на цьому місці актори грають у першому українському професійному театрі.  І сьогодні свято почали з уривку вистави «Степові орли»,  під час якої на сцені були портрети корифеїв. Герої розповіли про початок театрального мистецтва у Бобринці, про те, скільки як і де заробляв театр та про успіхи і невдачі.  Аж до часу, коли театр переїхав до тогочасного Єлисаведграда.

У залі було чутно лише голоси акторів та аплодисменти. Жодних анонсів між частинами перфомансу. Тому інколи юні глядачки перешіптувалися та вгадували вистави.

Марафон вистав

Після «Степових орлів» показують найбільш яскраві фрагменти з вистав, які входять до репертуару театру.

Актори намагаються  повністю перенести публіку в атмосферу п’єс. На сцені танцюють герої і лише одна бабуся сидить та дивиться на гуляння молодих – то “Сорочинський ярмарок”. У фрагменті з вистави «Наталка Полтавка» головна героїня журливо співає біля коромисла.  Під час уривку з вистави «Сватання на Гончарівці» Стицько співає для Уляни і танцює по сцені, як курка. А під час фрагменту з «Циганки Ази» герої танцюють босоніж, щоб передати тодішні  звичаї. Герої з вистави «За двома зайцями» викликали найбільше оплесків у глядачів. Химка кидалася подушками, а Голохвастов та Пріска танцювали під сміх публіки.

Також на сцені в театрі корифеїв дебютували одразу дві актриси Олена Табак та Віра Кузьменко.

Окрім цього, на сцені з’явилися і дитячі герої. Вийшли тато Карло, Буратіно, Русалонька, князь та князівна, Марі з Лускунчиком, Мишильда.

Потім перед глядачами співає директор театру Володимир Єфімов, до якого вийшли всі актори. У залі жінки кивають в такт, а з лоджій виглядають голови, зацікавлених глядачів.

Наостанок всі актори на сцені співають «Боже великий, єдиний», деякі з них тримають руку на серці. Глядачі з квітами, стоячи аплодують. Готуються йти на сцену вітати акторів театру зі святом.

Уже після закриття завіси чулися радісні вигуки акторів.

            

 Ілона Рожанчук для Першої електронної

Поширити:

Залишити коментар:

коментар

Будьте першим, що прокоментував

Залишити коментар

Адреса вашої електронної пошти не буде опублікована.


*