Всеукраїнська Асоціація об’єднаних територіальних громад України підтримує позицію Уряду щодо необхідності завершити реформу децентралізації, але закликає не приєднувати вже створені громади до інших територій.
Констекст: 20 грудня 2019 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» №2189 від 30.09.2019. Закон передбачає зокрема, що об’єднання громад надалі відбуватиметься виключно за перспективним планом. Повторний розгляд перспективних планів областей завершився цього тижня.
“Наш основний меседж – що громади, які вже пройшли шлях добровільного об’єднання, в яких відбулися вибори та перші кроки становлення, не повинні бути примусово приєднані до інших територій. Не можна дискредитувати демократичний процес об’єднання. На початку обіцяли, що ті, хто першими повірять у реформу і будуть її реалізовувати, отримають переваги. На жаль, у багатьох областях є ситуація, коли громади, які мають досвід, управлінський апарат і багато реалізованих успішних проектів, розчерком пера за якимось критерієм приєднуються до територій, які часто не те що не брали участі в реформі, а саботували її”, – зазначив Олександр Корінний.
За словами Тараса Добрівського, заступника виконавчого директора Асоціації, щодо цього питання є розуміння з боку Міністерства розвитку громад і територій та депутатів Верховної Ради. Водночас, обласні державні адміністрації не завжди враховують думку громад.
“Останні 2 роки ми займалися розвитком і довели свою спроможність. Наші мешканці отримали водогін, новий асфальт, новостворену школу мистецтв, до якої не потрібно везти дітей у район, банкомат, термінал, відділення Нової пошти. …Коли ми читаємо методику і порівнюємо себе за критеріями, визначеними у ній, ми бачимо, що маємо право бути. Але черкаська адміністрація не прислуховується до наших аргументів. Це не просто наші амбіції – у методиці, і в законі про місцеве самоврядування, і в Конституції, і Європейській хартії про місцеве самоврядування передбачено, що це наше право, і воно має бути непорушним”, – каже голова Бузівської ОТГ Олександр Фуркало.
“Ми вийшли з 9 на 14 мільйонів гривень власних надходжень. У нас вистачає коштів на видатки і розвиток, ми навіть фінансуємо програми районів. Але у нас дуже мало населення, 2700, і стоїть питання, щоб нас об’єднувати з якоюсь із сусідніх громад. Ми хочемо, якщо до нас не приєднають громади, які хочуть приєднатися, і далі працювати у такому форматі, як ми є зараз. Головне прохання – щоб якщо не допомагають, то просто не заважали”, – зазначає голова Олишківської ОТГ Сергій Малець.
Важливо, щоб обласні державні адміністрації враховували і критерії з методики Міністерства розвитку громад і територій, і ситуацію у кожній громаді, зазначає виконавчий директор Всеукраїнської Асоціації ОТГ Валентина Полтавець. Зокрема – що не всі громади одразу можуть стати бездотаційними. Вона нагадала, що з близько 12 тисяч територіальних громад, які існували станом на 2014 рік, половина мали менше 3 тисяч мешканців.
“Дотаційність більше 70% була у 5400 громад. І говорити сьогодні, що нинішні 1400 з гаком громад мають усі 100% бути бездотаційними – нечесно, бо є цілі райони, які були дотаційними. І громади, які там створилися, не можуть одразу здійснити такий економічний ривок”, – зазначила вона.
В Асоціації наголошують, що саме добровільний процес об’єднання організував людей, і примусове об’єднання з іншими тих, хто першим включився у реформу, може демотивувати їх та підірвати довіру до держави.
“Люди відчули сили і можливості щось робити. Ми маємо приклади, коли невеликі громади створили спільний ЦНАП, спільні амбулаторії – за законом про співробітництво громад. Якщо зараз це загасити – люди більше не будуть вірити і йти з ініціативами”, – зазначила Валентина Полтавець.
“Не можна брати за основу прагматичні інтереси бізнесу, який домінує на цих територіях, чи адміністративні посади, тому що за подальший розвиток цих територій та послуг для людей відповідатиме не Міністерство, депутати чи керівники підприємств, а місцеве самоврядування. Лідери, які хочуть це робити, мають отримати таку можливість. Це ключовий критерій, який має бути. Якщо до людей, які 5 років саботували реформу, просто доєднати існуючу громаду – це на багато років уб’є бажання брати на себе ініціативу”, – підсумував Олександр Корінний.
Інтернет-виданням та друкованій пресі дозволяється безкоштовно використовувати інформацію, розміщену на сайті «Перша електронна газета», лише за наявності посилання (прямого відкритого посилання для он-лайн медіа) та згадки першоджерела не нижче другого абзацу. Редакція не несе відповідальності за інформацію, оприлюднену авторами блогів та читачами, які здійснюють коментування на сайті і в соцмережах.
«Перша електронна газета» відкрита до співпраці з рекламодавцями. Редакція готова розміщувати оголошення й рекламу, що не суперечать редакційній політиці, з відповідним маркуванням і на комерційній основі.
“Наш основний меседж – що громади, які вже пройшли шлях добровільного об’єднання, в яких відбулися вибори та перші кроки становлення, не повинні бути примусово приєднані до інших територій. Не можна дискредитувати демократичний процес об’єднання. На початку обіцяли, що ті, хто першими повірять у реформу і будуть її реалізовувати, отримають переваги. На жаль, у багатьох областях є ситуація, коли громади, які мають досвід, управлінський апарат і багато реалізованих успішних проектів, розчерком пера за якимось критерієм приєднуються до територій, які часто не те що не брали участі в реформі, а саботували її”, – зазначив Олександр Корінний.
“Останні 2 роки ми займалися розвитком і довели свою спроможність. Наші мешканці отримали водогін, новий асфальт, новостворену школу мистецтв, до якої не потрібно везти дітей у район, банкомат, термінал, відділення Нової пошти. …Коли ми читаємо методику і порівнюємо себе за критеріями, визначеними у ній, ми бачимо, що маємо право бути. Але черкаська адміністрація не прислуховується до наших аргументів. Це не просто наші амбіції – у методиці, і в законі про місцеве самоврядування, і в Конституції, і Європейській хартії про місцеве самоврядування передбачено, що це наше право, і воно має бути непорушним”, – каже голова Бузівської ОТГ Олександр Фуркало.
“Ми вийшли з 9 на 14 мільйонів гривень власних надходжень. У нас вистачає коштів на видатки і розвиток, ми навіть фінансуємо програми районів. Але у нас дуже мало населення, 2700, і стоїть питання, щоб нас об’єднувати з якоюсь із сусідніх громад. Ми хочемо, якщо до нас не приєднають громади, які хочуть приєднатися, і далі працювати у такому форматі, як ми є зараз. Головне прохання – щоб якщо не допомагають, то просто не заважали”, – зазначає голова Олишківської ОТГ Сергій Малець.
“Дотаційність більше 70% була у 5400 громад. І говорити сьогодні, що нинішні 1400 з гаком громад мають усі 100% бути бездотаційними – нечесно, бо є цілі райони, які були дотаційними. І громади, які там створилися, не можуть одразу здійснити такий економічний ривок”, – зазначила вона.