Президент України Петро Порошенко своїм Указом № 476/2016 посмертно нагородив загиблого воїна 57-ї окремої мотопіхотної бригади з Кіровоградщини Андрія Гурічева орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.
Цим Указом Президент України відзначив 109 бійців – орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня посмертно було нагороджено 5 загиблих воїнів, 21 загиблого військового посмертно було нагороджено орденом “За мужність” ІІІ ступеня, ще 83 бійця отримали медалі “Захиснику Вітчизни”.
Андрій Гурічев (26 червня 1991 — 5 серпня 2015, Ленінське, Донецька область) — український військовослужбовець, вояк-доброволець (позивний «Барс»), командир взводу спостереження і технічних засобів спостереження 57-ї окремої мотопіхотної бригади. Чемпіон світу з пауерліфтингу. Загинув під час російсько-української війни.
Навчався в Новомиргородській ЗОШ № 2. У 2008 році із золотою медаллю закінчив Златопільську гімназію, пізніше — Севастопольський національний університет ядерної енергії та промисловості.
З 9-го класу захопився пауерліфтингом. Першу нагороду отримав вже в старших класах (тренер Олександр Аркадійович Шаповал), а у 2012 році здобув «золото» на чемпіонаті світу. Другу освіту здобував на факультеті фізичного виховання Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Навчався, працюючи тренером у фітнес-клубі «Зірка», і у віці 23 років вже возив на міжнародні змагання своїх вихованців. Майстер спорту України міжнародного класу, неодноразовий чемпіон України, призер кубків України, чемпіон світу і чемпіон Європи-2012.
Загинув вночі 5 серпня 2015 року в результаті мінометного обстрілу спостережного пункту на териконі шахти «Південна»поблизу смт Ленінське за 800 метрів від окупованої Горлівки. Міна розірвалася в двох метрах від бійців, Андрій дістав важкі поранення і помер від втрати крові дорогою до лікарні. Калібр міни — саме той, якого не повинно бути згідно з Мінськими домовленостями у зоні бойових дій.
Прощання з Андрієм Гурічевим відбулося 8 серпня 2015 року в Новомиргороді. Того ж дня його було поховано на центральному цвинтарі Новомиргорода, неподалік входу на центральній алеї. Залишилися батьки та молодший брат.