Видавець інтернет-журналу Платформа кропивничанин Олександр Акименко провів рік в Стенфордському університеті, навчаючись на програмі для медійників John S. Knight Journalism Fellowships. На зустрічі в креативному просторі “Часопис” він назвав десять речей, які його найбільше вразили за рік навчання і які роблять університет особливим.
Про це пише Перша електронна з посиланням на Ліга.Бізнес.
Як усе почалося
Я отримав медійну стипендію, яку отримують двадцять людей на рік: 12 американців і 8 іноземців. Вона для тих, хто вже має значний досвід в медіа і шукає натхнення і нові можливості. Я опинився в цьому списку не відразу. Подавався на програму тричі і потім, спілкуючись з керівництвом програми, зрозумів, що вони спостерігають за прогресом людей, які до них подавалися, але не пройшли. Їх цікавить зростання і розвиток кандидатів. Тому відмова – не привід впадати у відчай.
У березні 2015 року о третій годині ночі мені прийшов лист від директора стипендії Джима Беттінгера із запрошенням на річне навчання в університеті. Я не міг такого передбачити, ніколи не думав, що таке може статися зі мною. Це одна з небагатьох програм, які пропонують доступ до знань не тільки вам, але і вашій дружині (чоловіку). Університет пояснює таку відкритість тим, що навчання дуже змінює людей, і вони хочуть розвивати обох. Так ми з дружиною потрапили в компанію дивовижних людей з 8 країн світу: США, Китаю, Індії, Венесуели, Бразилії, Німеччини, Австралії та Колумбії.
Особливість перша. Сила історії
Університет заснували 125 років тому. Його відкрило подружжя Джейн і Ліланд Стенфорд. Ліланд – залізничний магнат, сенатор США і колишній губернатор Каліфорнії. Університет з’явився на місці ферми, яку вони побудували для свого сина. Дитина, на жаль, в юному віці померла від тифу. Університет був відкритий в пам’ять про нього. Так з’явилася і головна ідея університету, пара проголосила: “Тепер всі діти Каліфорнії будуть нашими дітьми”. Стенфорд побудували за образом і подобою Гарвардського університету. Після смерті чоловіка Джейн Стенфорд продовжила розвивати навчальний заклад, вибудувала церкву в центрі кампусу. Особливе ставлення в Стенфорді до предметів мистецтва. Оскільки Ліланд Стенфорд молодший був колекціонером, тут підтримують традицію: для студентів і відвідувачів відкриті музеї сучасного і класичного мистецтва. Прямо поруч з ними – парк скульптур Родена, одна з найбільших колекцій у світі.
Особливість друга. Сила імені
Університет носить прізвище видатних людей. Крім того, практично все тут носить чиєсь ім’я. На стінах головного корпусу висічені в камені прізвища спонсорів університету: колишніх студентів, друзів, іменитих філантропів. Мені здається, це те, що варто переймати нам. Величезна кількість випускників десятиліттями вкладають гроші і сили в його розвиток. Тут можна побачити два навчальних інженерних центри (Хьюлетта і Паккарда), лабораторію Гордона і Бетті Мур, вчених, відомих законом Мура, творців компанії Intel. Є і будівля Білла Гейтса, хоча він не навчався в університеті, але підтримав Стенфорд пожертвуваннями.
У минулому фіскальному році близько 83 000 випускників, викладачів, друзів університету передали пожертвування до фонду на суму $ 801 млн. До того ж були подаровані предмети мистецтва на $ 622 млн і ще $ 201 млн спрямовані на підтримку і розвиток двох університетських госпіталів.
Особливість третя. Сила інтелектуальної власності
У Стенфорді інтелектуальна власність – мотивація для розвитку. Вчені університету щорічно роблять величезну кількість відкриттів. У 2015 році, наприклад, офіційно було зареєстровано 484.
Ліцензія і прибуток від винаходів – діляться з університетом. Третина суми йде винахіднику, третина – Стенфорду і третина – департаменту, в якому працював учений. У минулому році Стенфорду вдалося зареєструвати ліцензії на 112 власних винаходів, в 20-25% з яких університет став володіти часткою в компанії.
Починаючи з 1970 року, Стенфордські винаходи принесли університету $ 1,8 млрд доходів за ліцензіями. Серед чемпіонів по прибутку – три винаходи: функціональні антитіла ($ 551 млн), вдосконалений гіпертекстовий пошук, він же Google ($ 341 млн), і рекомбінантний ДНК ($ 255 млн). Стенфорд володіє часткою в 121 компанії.
Особливість четверта. Сила команди і рівності
Як відбувається навчання? У будь-якому з класів – проектно-орієнтований підхід. Над проектами працюють команди. Це абсолютно змінює парадигму в порівнянні зі звичним нам підходом, орієнтованим на процес. В кінці семестру твоя команда презентує проект на панелі для інвесторів. І вони цілком можуть вкласти гроші в вашу ідею, якщо вона їм здасться перспективної. Цінність командних відносин дуже висока, в них багато взаємодопомоги, довіри, креативності. Але в той же час і багато відповідальності. Запізнитися або прийти на зустріч непідготовленим – поганий тон. У командах дуже розвинене критичне мислення.
Особливість п’ята. Дизайн-мислення
Дизайн-мислення – це особливий підхід, своєрідна релігія Стенфорда. По суті, це метод створення інноваційних ідей, здатність придумувати нове, виходити за рамки і бути креативним. Приємно, що на появу самої ідеї дизайн-мислення вплинув канадський психолог українського походження Альберт Бандура. Метод придумали два брати, викладачі Стенфорда, Девід і Том Келлі.
Девід якось обговорював з Альбертом метод, який українець розробив для подолання фобії змій. Він давав можливість своїм пацієнтам поетапно взаємодіяти зі змією: спочатку на відстані і через скло, потім все ближче, потім через двері, потім люди брали змій в руки в рукавичках. Зрештою, пацієнти могли взяти в руки змію і побачити, яка вона красива.
Така система мікроперемог стала одним з основоположних принципів дизайн-мислення. З її допомогою, за твердженням Келлі, можна розбудити креативність в будь-якій людині. Таким методом придумали безліч винаходів – наприклад, Instagram і комп’ютерну мишу. Один з головних принципів дизайн-мислення – толерантність до помилки. Країни з високою толерантністю до помилки завжди більш успішні.
Приклад – США, де немає засудження. Якщо ти прогорів з компанією, займися новою. У розумінні людей, які вчаться в Стенфорді, помилка – це величезний досвід. Важливо помилятися, але швидко йти далі, робити нове. Їх неофіційний девіз: “Помиляйся швидко, помиляйся часто”.
Особливість шоста. Сила зближення з бізнесом
Навколо кампусу – безліч компаній, в які йдуть стажуватися і працювати студенти університету. Венчурні фонди в кінці семестрів приходять в класи університету на презентації ідей і стартапів, виловлюють таланти і інвестують в них. Іноді і самі компанії приходять із запитами. Наприклад, в dschool приходили представники Ikea з такою проблемою: людям складно складати меблі самостійно. Як спростити цю задачу? І студенти придумали цікаве рішення з використанням магнітів на стиках меблів.
Особливість сьома. сила підприємництва
У Стенфорді багато студентів хочуть створити свій стартап. Люди створюють продукти, які змінюють світ і роблять неможливе. Це якнайкраще відображає головний девіз Стенфорду – “Зробіть світ кращим місцем” (Make the World a Better Place). Цим можна підсумувати все, що відбувається в університеті. Для цього є велика інфраструктура – бізнес-школа, де вчать ті, хто реально побудував бізнес і має досвід управління великими і середніми компаніями; школа права, де шанують традиції і встановлюють нові правові стандарти; потужний департамент гуманітарних дисциплін; звичайно ж, одна з найвідоміших шкіл комп’ютерних наук в світі; медична школа. Крім того, є свій акселератор StartX, де не беруть ні грошей, ні частки в компанії зі студентів за участь, знайомлять їх з інвесторами, щоб студенти могли просунути свій стартап.
Особливість восьма. Сила підготовки
Студенти Стенфорда серйозно готуються до занять. Прийти непідготовленим – не ввічливо. До того ж це не має сенсу – до прикоаду, в бізнес-школі велика частина навчання будується на обговоренні кейсів. Попередньо не вивчивши кейс, на заняття йти марно.
В Америці люблять публічні виступи і промови. Тут теж готуються ґрунтовно. Експромти, звичайно, можливі, але в рамках сценарію.
Особливість дев’ята. Сила їжі
В Америці, відверто кажучи, не найкраща їжа в світі. Україна з легкістю дасть фору за якістю. Але в університеті багато побудовано навколо їжі. Кафе і столови – це в першу чергу соціальний простір. Навіть територіально: будівля в центрі школи бізнесу – павільйон, де студенти їдять, п’ють каву і спілкуються. Постійно відбуваються ланчі з викладачами, гостями. Якщо люди їдять, вони стають добрішими, за спільним ланчем ти більш схильний до діалогу.
Особливість десята. Сила розваг
Веселитися і відриватися – частина життя в Стенфорді. Це були б не студенти, якби вони не хотіли безкінченно розважатися. У бізнес-школі, наприклад, є один день у весняному семестрі, коли вся школа з самої ранку приходить на пари в карнавальних костюмах. А після закінчення пар всі летять в Лас-Вегас. Вранці повертаються і приходять на пари. Для першокурсників взимку організовують поїздку на озеро Тахо, щоб люди познайомилися, покаталися на лижах, розслабилися. Крім того, дуже велике значення надається спорту. По п’ятницях можна відпочити на джазових вечорах.
Що можна застосувати в Україні
Мені здається, головне питання не в державному фінансуванні університетів, а в зміні самого принципу фінансування. Потрібно прагнути до того, щоб для людей було природно повертати своєму університету ресурси – будь то сили, знання або гроші. Важливий і механізм отримання прибутку з винаходів вчених, що працюють в університетах, комерціалізація винаходів. Ми можемо цьому навчитися.
Можливості стипендій в Стенфорді
Кілька програм, доступних для українців:
JSK – програма для тих, хто працює в медіасфері: журналістів, видавців, програмістів, захисників свободи слова, ілюстраторів;
d.school fellowship – програма на основі design thinking;
Draper Hills Summer Fellows Program at Stanford – для тих, хто цікавиться політичними науками і займається реформами;
Stanford Humanities Center fellowships – академічні програми для PhD;
Knight-Hennessy Scholars – нова програма, набір на яку ще не відкритий. Нинішній президент університету Джон Хеннессі після шістнадцяти років іде з посади і буде очолювати саме цю програму. Створення програми фінансував Філ Найт, засновник компанії Nike і випускник бізнес-школи, передавши на її розвиток рекордну суму в $ 400 млн.
Це лише перелік стипендій, є безліч платних варіантів навчання. Вивчайте Стенфордського ресурси.