Важливо

Будні 34-го батальйону: про вправних саперів і душевних артилеристів

Воїн 34-го батальйону Дмитро Степаненко (селище Вільшанка Кіровоградської області) за часи служби в зоні проведення АТО, яка досі триває, назбирав силу-силенну фронтових історій про важкі і цікаві будні солдатів і війну з сепаратистами.

Своїми історіями він поділився з журналістами.

                      Правила мінування

Мінування перше. Полем їде будка саперів, періодично зупиняється, з неї вивантажують ящики з протитанковими мінами. Сапери розкладають їх у правильні порядки, вкручують детонатор, знімають чеку і запускають механізм бойового взводу. Механізми трьох чи чотирьох мін деренчать, як прабабусин будильник. Порожні ящики повертаються в будку.

Мінування десяте. Край поля лежить купа порожніх ящиків з-під мін. Полем повільно їде будка, з неї подають міни з уже вкрученими детонаторами і зірваною чекою. Сапери, які йдуть слідом, просто опускають міни під ноги і запускають таймер взводу. Позаду них деренчить десяток мін.

Мінування двадцяте. Край поля купа битих ящиків. По полю повільно їде самотня будка саперів. У будці починає деренчати міна, і її тут же копняком виштовхують назовні по гладенькій підлозі. Міна гепається на землю в майже правильний рядочок і продовжує деренчати, як і кілька десятків її подружок. Збоку здається, що вони сердяться на саперів за неделікатне ставлення, а вояки мовчки тікають, як від сварливих баб на базарі.

Мінування N-не, невдале. Виштовхнута з будки міна падає на ребро, підскакує і закочується прямо під колесо. Бах!!!
                                                                                                  

                                                                            Артилеристи – люди тонкої душі

Місцеві інформатори з Горлівки зателефонували і розказали, де стоять два «Гради». У Google Map ми вирахували координати і передали артилеристам. Як стемніло, гаубиці зробили пробний пристрілювальний залп. Зв’язалися з інформатором:

– Ну, що – де снаряди лягли, в який бік поправки робити?

– Поправок не треба. Один снаряд ліг точно між «Градами», їм хана. А ще один розніс на клапті мінометний дивізіон, він ввечері сюди підтягнувся. Так що досить.

– Е-е-е! Як це – досить? Ми півдня снаряди розвантажували і до гармат носили (ящик зі снарядами – 86 кг). Налаштувалися години півтори постріляти, а тут – «досить». Так діла не буде. Давайте ще якісь координати, бо ми за себе не відповідаємо.

Артилеристи – люди тонкої душевної організації. Ледве від них відкараскалися.


Comments:

Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*