На Кіровоградщині 2% військовослужбовців ЗСУ, які прохоили службу у зоні АТО, хворі на гепатит С. Такі результати оприлюднили сьогодні, 13 жовтня, під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі – повідомили кореспонденту Першої електронної газети в прес-службі Міжнародного Альянсу з ВІЛ/СНІД в Україні.
Тестування проводилося за підтримки Міжнародного Альянсу ВІЛ/СНІД на базі 68 госпіталів, військових частин, інших об’єктів у Києві та у 23-х областях України. Було протестовано 4367 військовослужбовців ЗСУ, бійців Нацгвардії/МВС.
Тестування супроводжувалося соціологічним дослідженням компанії «TNS», в якому взяло участь близько 3,5 тисяч з усіх протестованих бійців. У результаті були виявлені фактори ризику, що сприяють поширенню інфекції.
«Результат соціологічного дослідження компанії TNS свідчить про негативні тенденції щодо зростання показників інфікування на вірусний гепатит С. Зокрема, серед мобілізованих, які не були в зоні антитерористичної операції, кількість осіб з позитивним результатом становила 2,6%, у той же час серед бійців, які вже побували в АТО, цей показник становить вже 4,5%, а в тих, хто знаходяться на лікуванні, сягає 5%. Більшість бійців, які взяли участь у тестуванні засвідчили, що не піддавались серйозним медичним маніпуляціям: у 81% опитаних не було поранень, 92% зазначили, що їм не проводилося переливання крові, 98% не пересаджували органи або тканини, 92% не проводили стоматологічного лікування”, – прокоментувала волонтер та координатор проектів ГО «Юридична Сотня» Ольга Ткаченко.
Що ж становить фактор ризику? В зоні АТО це в першу чергу татуювання. 23% респондентів заявили, що робили татуювання або пірсинг до або під час перебування в зоні АТО. Слід враховувати, що 59% з усіх протестованих одружені або проживають у цивільному шлюбі, відповідно при захворюванні на вірусні інфекції, автоматично піддають ризику захворювання своїх близьких, оскільки ці особи є чоловіками найбільш репродуктивного віку (в середньому 34 роки). Але ризики інфікування пов’язані не тільки з татуюваннями або медичними маніпуляціями. У зоні бойових дій іноді просто неможливо уникнути контакту з чужою кров’ю при виникненні поранень або надання допомоги пораненим.
Сьогодні в Україні за бюджетні кошти лікування новітніми препаратами досі є недоступним. Ефективність лікування інтерферонами, що в обмеженій кількості закуповуються державою, не перевищує 50%, є довготривалим та супроводжується серйозними побічними ефектами. Але у поєднанні пегінтерферону з новітнім препаратом прямої дії «Софосбувіром» ефективність лікування сягає понад 90%, при цьому термін лікування скорочується до 3 місяців, а кількість побічних ефектів значно зменшується.
«За підтримки Альянсу сьогодні вже 172 хворих на ВГС в Україні, у т.ч. декілька учасників АТО, цілком безкоштовно отримують лікування сучасним препаратом – «Софосбувіром». Завдяки підтримці Міноборони та Нацгвардії, «ідентифікації» за результатами всеукраїнського тестування учасників АТО, фактично нової групи ризику, в нас з’явилися усі підстави аргументовано просити міжнародних донорів спрямувати декілька сотень курсів лікування аби врятувати життя наших захисників. Але держава, зі свого боку, має оперативно підготувати відповідну лікувальну базу, змінити застарілі лікувальні протоколи та перерозподілити супутні лікарські засоби. Це збереже життя сотень бійців та переконає їх батьків у тому, що держава дбає про своїх захисників», – прокоментував результати тестування його ініціатор Павло Скала, директор з політики та партнерства Міжнародного Альянсу з ВІЛ/СНІД в Україні.
Проблеми розповсюдження соціально-небезпечних інфекцій у зоні АТО, які загрожують десяткам тисяч військовослужбовців, на жаль, не обмежуються лише гепатитом С. Дослідження, що супроводжувало всеукраїнську кампанію з тестування, зафіксувало, що 61% респондентів не використовували презервативи під час останнього статевого контакту, а 18% бійців мали секс з непостійним партнером. На фоні суттєвої активізації секс-роботи по обидві боки кордону зони АТО, відсутності презервативів у військових частинах та в індивідуальних аптечках, ризики стрімкого зростання поширення інфекцій, що передаються статевим шляхом, вимагають адекватного та оперативного реагування.
«Ми стурбовані фактами, оприлюдненими сьогодні Міжнародним Альянсом з ВІЛ/СНІД, а також тими численними сигналами про можливі масштаби проблеми, які ми отримуємо від наших партнерів “в полях”. Ситуація має бути досліджена та адекватні та термінові профілактичні програми запроваджені. Військові структури мають всі необхідні умови, такі як дисципліна, ієрархія та злагодженість дій для впровадження ефективних профілактичних програм. ООН в свою чергу має 70 річну історію роботи у збройних конфліктах та з військовим персоналом по всьому світі і ми готові поділитись знаннями та досвідом щоб захистити здоров’я молодих чоловіків та жінок, які служать у війську», – говорить директор Програми ООН з ВІЛ/СНІДу (UNAIDS) в Україні ООН Яцек Тишко.
.