Важливо

Світлана Проскурова – про значення Незалежності

Що цей день означає для мене? Насамперед, можливість жити в країні, народ якої 28 років тому обрав курс на побудову суверенної держави, в якій права людини є пріоритетом.

Пам’ятаю, в 90-х дехто стверджував, що незалежність не була нами виборена, що вона впала нам до рук незаслужено. Проте той, хто це казав, мовчав про добу національно-визвольних змагань 1917-1921 років, столітній ювілей яких ми нині відзначаємо, і навіть не міг уявити, що молоді українці, народжені в тих же 90-х, понад п’ять років зі зброєю в руках будуть відстоювати суверенітет і територіальну цілісність Батьківщини в гібридній війні з Росією.

І хоча демократичні цінності дехто досі плутає з анархією, а дехто під впливом телеканалів взагалі не розуміє, що відбувається, в цілому ми рухаємося в потрібному напрямку. Звісно, нас не влаштовують темпи руху країни, але погодьтеся – ми самі далеко не завжди поводимося як відповідальні і цивілізовані громадяни.

Багато хто із наших знаних земляків на зламі 1980-х і 1990-х стали щирими поборниками національного відродження. На жаль, багатьох із них – філологів, істориків, журналістів, митців – вже немає поруч з нами. Серед них поет Валерій Гончаренко, письменник Микола Смоленчук, літературознавець Леонід Куценко, краєзнавець Сергій Шевченко, археолог Нінель Бокій, професор, академік Леонід Фільштейн, публіцист Станіслав Янчуков … Низький їм уклін і світла пам’ять.

Викладачі історичного факультету (нині – факультету історії та права) нашого навчального закладу в ті серпневі дні 1991 року одностайно підтримали незалежність. Викладачі Петро Безтака, Нінель Бокій, Віктор Філоретов, Олена Цигульська, Сергій Шевченко доклали чимало зусиль для декомунізації та українізації факультету. Тодішній декан факультету Тарас Бабак ініціював заснування кафедри народознавства, яка на початку 90-х відіграла значну роль у формуванні української ідентичності як студентів, так і викладачів університету.

Одразу пригадуються творчі доробки, культурні ініціативи і проекти, які спрямовували поступ нашого університету в напрямку звільнення від комуністичних догм, утвердження українського, європейського та загальносвітового погляду на історію та культуру.

Маємо надію, що набутий досвід буде використано з користю для громади і ми будемо гідні пам’яті наших наставників і старших колег.

Що б я побажала своїм землякам у День Незалежності? Мудрості, стійкості, солідарності, гордості за країну та її кращих людей, перемоги і миру!

Світлана Проскурова, кандидат історичних наук, доцент,Заслужений працівник освіти України

Поширити: