У ніч проти понеділка, 26 листопада, Рада національної безпеки та оборони (РНБО) зібралася на екстрене засідання щодо обговорення про введення воєнного стану в Україні через захоплення українських кораблів Росією в Керченській затоці, пише “ТСН“.
Під час засідання РНБО президент України Петро Порошенко підтримав введення воєнного стану – 26 листопада Верховна рада має зібратися на екстрене засідання та розглянути запровадження воєнного стану на термін протягом 60 діб.
За словами президента, введення воєнного стану, ніяким чином не означає, що Україна буде проводити будь-які наступальні дії. Глава держави наголосив, що Україна виключно буде проводити дії щодо захисту та безпеки українців. Порошенко особливо наголосив, що введення воєнного стану не означає оголошення війни.
Зазначимо, вранці 25 листопада Росія заблокувала прохід до Керченської протоки українському буксиру “Яни Капу” та двом катерам “Бердянськ” та “Нікополь”.
Росіяни перегородили рух під Кримським мостом танкером та навіть вдались до тарану буксира прикордонним кораблем “Дон”. Увечері того ж дня російські кораблі напали на них та захопили.
Російські прикордонники також захопили 23 українських моряка. Шестеро моряків поранені, двоє з них – у важкому стані.
Що таке воєнний стан?
Закон “Про правовий режим воєнного стану” свідчить що воєнний стан – це особливий правовий режим, який вводиться у разі збройної агресії проти України чи нападу на неї, небезпеки незалежності та територіальній цілісності держави.
Правовий режим воєнного стану передбачає різні обмеження. Загалом законом визначено 24 пункти. Важливо: під час ухвалення рішення про введення воєнного стану окремо прописується, які саме з цих 24 пунктів будуть застосовані.
Ми розповідаємо, які обмеження можуть бути введені, згідно із законом. Однак це не означає, що вони будуть введені. Це вирішуватиметься владою окремо.
Журналіст Віталій Гайдукевич на своїй сторінці у Facebook підготував своєрідну пам’ятку для тих, хто вже встиг безпричинно впасти у паніку.
Яка процедура введення воєнного стану?
Спочатку відповідну пропозицію президентові держави подає Рада національної безпеки та оборони.
Розглянувши цю пропозицію, президент видає указ про введення воєнного стану. Його протягом двох днів затверджує Верховна Рада, яка з цією метою збирається без скликання.
Затверджений парламентом указ негайно оголошується через засоби масової інформації.
Крім того, Україна негайно через генсека ООН повідомляє про параметри введеного надзвичайного стану держави, які беруть участь у Міжнародному пакті про громадянські і політичні права.
Скільки може тривати воєнний стан?
Воєнний стан може бути введений як на всій території держави, так і в окремих її місцевостях – це повинно бути чітко зазначено у президентському указі.
На відміну від надзвичайного стану, який, за українським законодавством, не може тривати довше 60 днів, закон не встановлює максимальної планки тривалості воєнного стану. Однак в указі про його введення повинно бути вказано, на який саме час цей стан вводиться.
Крім того, в указі президента має міститися вичерпний перелік прав і свобод людини і громадянина, який протягом дії воєнного стану буде обмежено.
Які можуть бути обмеження?
Військове командування отримує право порушувати питання про заборону діяльності політичних партій та громадських організацій, якщо “вона загрожує суверенітету, національній безпеці України, її державній незалежності та територіальній цілісності, життю громадян.
Водночас не можна говорити, що під час воєнного стану права людини стають чистою умовністю: закон передбачає цілий список прав, обмежувати які навіть у таких скрутних обставинах забороняється.
Йдеться, зокрема, про заборону тортур і принизливого поводження або покарання. Громадяни зберігають право на справедливий суд і правову допомогу. Їх не можна змушувати свідчити проти себе та своїх рідних і близьких.
Крім того, на час дії воєнного стану військове командування отримує повноваження щодо контролю підприємств зв’язку, видавництв, телерадіоорганізацій та навіть театрів.
Воно може використовувати радіостанції, телецентри та друкарні для військових потреб і проведення роз’яснювальної роботи серед військ і цивільного населення.
Варто зазначити, під час засідання РНБО наголосили, що всі банківські установи працюватимуть без перебоїв.
Комендантська година
Під час воєнного стану може бути запроваджена комендантська година – тобто заборона перебування на вулицях в певний час доби без спеціальних дозволів.
Вводиться особливий режим в’їзду та виїзду з території, на котрій запроваджено воєнний стан, може бути обмежено рух транспортних засобів та свобода пересування як громадян України, так і іноземців.
Призовникам та військовозобов’язаним можуть заборонити змінювати місце проживання без відома військового командування.
Військове командування отримує право перевіряти у людей документи, а також оглядати їхні речі та автомобілі. Людей, а також підприємства та матеріальні цінності можуть евакуйовувати.
Як працюватиме Рада?
Якщо у цілій державі або в окремих її місцевостях вводиться воєнний стан, парламент збирається без скликання і працює в сесійному режимі.
Поки триває термін дії цього стану, розпустити парламент не можна. Не можуть бути припинені повноваження омбудсмана, міністерств, органів місцевого самоврядування, судів та прокуратур.
Протягом воєнного стану не можна змінювати Конституцію України і Криму, проводити вибори президента та парламенту України, а також органів місцевого самоврядування. Так само забороняється проводити всеукраїнський і місцевий референдуми.
Суспільні роботи
На території, на якій введено воєнний стан, військове командування разом з іншими органами влади або й самостійно має право запроваджувати трудову повинність та залучати громадян до суспільно корисних робіт.
Трудова повинність полягає у виконанні робіт оборонного характеру, а також у ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру, а також їх наслідків.
При цьому тривалість виконання таких робіт та їхня оплата встановлюються відповідно до українського трудового законодавства.
Крім того, військовому командуванню надається право використовувати потужності, ресурси та майно підприємств та організацій усіх форм, а також окремих громадян.
Процедура скасування воєнного стану
Воєнний стан скасовується указом президента у разі “усунення загрози нападу чи небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності”.
З такою пропозицією до президента може звернутися або Радбез, або парламент. Указ про скасування воєнного стану негайно оголошується через засоби масової інформації.
Ще раз хочемо зазначити: не обов’язково, що всі обмеження, передбачені законом, будуть введені. Влада чітко зазначить, які саме пункти будуть виконуватися під час воєнного стану.