«Кожен день нам надходять численні дзвінки від громадян про допомогу безпритульним тваринам. Відповідальності за знущання над ними на практиці немає, тому існують люди, які допомагають вижити знедоленим маленьким мешканцям нашого міста», – каже керівник кропивницької організації захисту тварин “Бім” Катерина Дорош.
Організація, яка займається захистом тварин, «Бім» з’явилася у 2008 році. Спочатку всі волонтери ,що кожного дня рятують десятки життів, були самі по собі. Це означає, що певної місцевості для утримання хворої або скаліченої тварини фактично не було, отже ці люди просто намагалися піклуватися про них у своїх домівках. Головою організації спочатку її існування була Тетяна Кучерява, а вже згодом вона передала свої обов’язки Катерині Дорош. Необхідність у певній території для утримання хоча б невеликої кількості хворих ставала дуже гострою. Спочатку волонтери звели невеличкий вольєр для тимчасового перебування деяких особливо складних тварин. Згодом після отримання державної реєстрації як справжньої волонтерської організації, “Бім” вибороли територію для розвитку лікувально-реабілітаційного центру, на базі якого вони змогли рятувати життя багатьом важким тваринам зі складними долями.
«Наразі на території нашого реабілітаційного центру знаходиться більше сотні собак та близько 20 котів та кошенят. Проблема насамперед в тому, що кожного дня люди, які звертаються за допомогою до нас, благають забрати собаку, яка просто набридла господарям, або кота який викликав у членів родини алергію. Прикладів настільки багато, що уявити усе це вам буде досить складно. Кожна тварина, що знаходиться на території нашого центру, – особлива. Це можуть бути не тільки інваліди , а й ті, кого у зрілому віці просто залишили на смерть власні господарі. На вулиці майже усі вони не протримаються більше тижня», – каже Катерина Дорош
Скаліченні у ДТП або людьми, ті, що перенесли складні інфекції або травми іншого походження, і, звісно ж, покинуті на призволяще старі жителі «вольєру» – охоронні породи собак, які часто просто опиняються на вулиці, коли їхні здібності щодо захисту території поступово зникають із віком.
«Старих собак охоронних порід особливо шкода, адже для людей вони – «машини», які з часом просто втрачають свою працездатність. Вчора у такого собаки було усе: Їжа, будка, знайомі голоси , власна територія. А сьогодні нема нічого. Такий пес просто не орієнтується на вулиці як повноцінна її частина (на відміну від безпритульних собак), він буде потребувати особливої уваги та допомоги. Адже зазвичай у таких ситуаціях ми бачимо, що на лапах пес вже не стоїть або він просто настільки слабкий, що навіть їжу самостійно попросити не зможе. У таких випадках ми просто дозволяємо йому дожити тут, у спокої, останні роки свого життя», – розповідає керівник організації “Бім”.
Території лікувального закладу досить велика, але навіть її не вистачає, щоб розмістити багатьох тварин, що потребують негайної допомоги. Та частина населення, яка вважає, що це притулок, куди можна просто відправити «іграшку», яка набридла, або позбутися зайвої мороки у ролі свого собаки чи кота змушують просто втрачати віру у людську милосердність та відповідальність.
«Я дуже часто чую як люди кажуть : «моєму котику потрібна кішечка» або «мої дітки хочуть побачити маленьких цуценят» і моє улюблене «природа зробить своє діло, ми не повинні втручатися у неї». Це вже викликає певну іронію, адже ніхто з тих хто дозволяє собі таке казати не уявляє що має безпосередню співучасть у наявній проблемі нашого міста. А саме у неконтрольованій кількості безпритульних, хворих та агресивних тварин що наповнюють наші вулиці», – каже Катерина Дорош.
Мається на увазі знехтування стерилізації домашніх улюбленців. Зважаючи на те, що адміністративної відповідальності стосовно впливання людини на долю тварини практично не існує, це означає що на законодавчому рівні хатні улюбленці не мають прав. Вони ніби і не існують взагалі. Висновком є те, що майбутнє кожного маленького цуцика чи кошеняти не залежить виключно від вас, немає жодної гарантії, що вони чи їхнє потомство не поповнить ряди безпритульних. Тварини, що не мають родової цінності мають бути стерилізовані, тільки коли власники домашніх тварин усвідомлять ця проблема почне набувати менших обертів.
«Іноді хочеться просто опустити руки, адже кожного дня, зважаючи на байдужість людей, ми отримуємо нові і нові сюрпризи. Чого тільки варті «коробки подарунки» з цуценятами, які нам ставлять просто під ворота. Але ми намагаємося не падати духом, адже окрім нас робити це ніхто не буде», – каже колишній керівник організації Тетяна Кучерява.
“Бім” існує завдяки пожертвуванням небайдужих громадян, ніяких спонсорів чи іншого фінансування немає. Люди справді допомагають – дехто руками, а хтось грошима. Якби не вони, організація була би просто безпомічна. На разі “Бім” мають борги у ветеринарній клініці, кожного дня, ніби конвеєром через волонтерів проходить велика кількість важких пацієнтів, яких треба лікувати зараз тому що часу шукати гроші не має.
Організація захисту тварин «Бім» власними зусиллями побудувала своєрідний тимчасовий прихисток для тих кому це справді потрібно. Щотижня проводяться стерилізації безпритульних та домашніх тварин, десятки знаходять свій дім, ще деяка кількість отримує шанс прожити залишок свого життя у спокої та ситості. Ця організація осередок справжньої людської відповідальності, вищий прояв милосердя та людяності.