Важливо

Чому “2+2” у Кропивницькому досі працює без ліцензії

20 квітня Національна рада з питань телебачення і радіомовлення через сумніви в прозорості структури власності втретє перенесла розгляд питання про продовження строку дії ліцензії на аналогове ефірне мовлення телеканалу «2+2» в Кропивницькому (ліцензіатом виступає одна з юридичних осіб каналу – ТОВ «ТРК “ТБ Стимул”»).

Про перебіг сьогоднішнього засідання розповідає ДетекторМедіа.
Заступниця голови Нацради Уляна Фещук повідомила, що компанія, подавши заяву про продовження ліцензії, надала пакет документів, у яких кінцевим бенефіціаром зазначений Ігор Коломойський, який на 100% контролює іншу фізичну особу.
«Це може бути у двох випадках: або якщо ця фізична особа знаходиться в рабстві, або якщо Ігор Валерійович здійснює трастове управління юридичною особою. Проте, на жаль, у пакеті документів немає підтвердження, що він дійсно здійснює трастове управління цим активом», – зазначила заступниця голови Нацради.

Запропонований пані Фещук проект рішення передбачав залишити заяву компанії без розгляду на підставі частини 7 статті 24 закону «Про телебачення і радіомовлення» та повернути заявні документи ліцензіату. При цьому телекомпанія мала би право протягом 10 днів подати до Нацради виправлені документи, а датою подання заяви вважалася б дата першого її подання. Крім того, стара ліцензія компанії продовжувала б діяти доти, доки Нацрада не ухвалить рішення продовжити або відмовити в продовженні ліцензії.

Пані Фещук від імені членів Нацради попросила «2+2» надати документи (трастові угоди) на підтвердження того, що Ігор Коломойський дійсно є кінцевим бенефіціаром і здійснює вирішальний вплив на телекомпанію. Але поки що цей запит вона висловила усно.

Директор з юридичних питань групи «1+1 медіа» Тетяна Смирнова повідомила, що Ігор Коломойський дійсно контролює ТОВ «ТРК “ТБ Стимул”» на підставі трастової угоди. Однак, на думку представників «1+1 медіа», вони не зобов’язані надавати Нацраді без письмових додаткових запитів інші документи, крім передбачених законодавством форм і схематичного зображення структури власності.

Натомість пані Фещук сказала, що законодавство «Про телебачення і радіомовлення» вимагає від ліцензіатів підтверджувати їхні структури власності й надавати Нацраді документи, які дадуть змогу регулятору зробити висновки щодо кінцевого бенефіціарного власника.

Пані Смирнова запитала, чи має ТОВ «ТРК “ТБ Стимул”» підтверджувати актуальну на сьогодні структуру власності чи ту, яка була чинною станом на серпень 2016 року на момент подання заяви про продовження ліцензії. Пані Фещук відповіла, що підтверджувати необхідно стару структуру власності.

Тетяна Смирнова поцікавилася, чи буде практика Нацради запитувати додаткові документи про структуру власності аналогічною щодо всіх ліцензіатів. Наприклад, чи має Петро Порошенко теж приносити до Нацради свої трастові угоди щодо 5-го каналу? Також вона згадала про структуру власності «Зеонбуду», який показує своїми кінцевими бенефіціарами трьох громадян Кіпру. Члени Нацради заявили, що вимагають таких документів від усіх своїх ліцензіатів під час видачі або продовження ліцензії, а «Зеонбуд» поки що не проходив процедури ліцензування за час дії нових вимог закону про прозорість медіавласності.

«Усі компанії, які мають складну структуру власності, подають нам трастові угоди. Ці документи зберігаються у мене в сейфі. Не ви перші, не ви останні. Ми вже залишали заяви без розгляду, про це неодноразово писали ЗМІ. Наприклад, історія з УМХ, які не підтверджували кінцевого бенефіціара, і ці заяви залишені без розгляду (при цьому продовжують діяти прострочені ліцензії радіокомпаній УМХ. – ДМ)», – нагадала Уляна Фещук.

А голова Нацради Юрій Артеменко пригадав грудневу історію з продовженням ліцензії «1+1», коли в регулятора стався конфлікт з каналом через підозри Нацради в недостовірній структурі власності, наданій каналом:

«Ваш директор тоді запевняв, що нічого в структурі власності не змінилося. Ми видали ліцензію. А тепер я дивлюся нову структуру (оприлюднену після 31 березня 2017 року. – ДМ). Коломойський залишається бенефіціаром, але в один з днів грудня перерозподілилися акції на користь шести осіб».

Пан Артеменко ще й навів у приклад групу StarLightMedia. З його слів заступник голови правління StarLightMedia Анатолій Максимчук під час продовження ліцензій за усним запитом Нацради надавав трастові довіреності родини Пінчуків, і ці документи зберігаються в Нацраді.

«Мені шкода, що колеги не читають закони, а виконують усі усні вимоги, –відповіла на це пані Смирнова. – Ми діємо чітко до закону. У нашій компанії закон читаю не лише я, а й керівництво, і засновники. Вони питають: а це передбачено законом (усний запит Нацради)? Я відповідаю: ні, не передбачено. Ми написали запит до профільного комітету Верховної Ради – вони відповіли, що Національна рада має чіткі строки для відправлення запитів, якщо подані ліцензіатом документи не повні. Ніякі трастові угоди ні в законі, ні в розясенні комітету не згадуються».

У відповідь пані Фещук висловила думку, що комітет Верховної Ради не має права давати роз’яснення закону. Вона також назвала це роз’ясненням дивним, бо його стилістика не відповідає стилістиці інших документів комітету.

«Закон є недосконалим, у ньому є багато білих плям, він ухвалювався таким чином, що одна поправка суперечила іншій. Але законодавець стояв на тому, щоб структура власності була максимально прозорою. Він не дарма передбачив, що Нацрада має право запитувати додаткові документи»,сказала заступниця голови Нацради.

Тим часом член Нацради Олег Черниш запропонував інший проект рішення – продовжити строк дії ліцензії «2+2» в Кропивницькому. Тому що він почув від Тетяни Смирнової, що телекомпанія вчасно подала заяву про продовження ліцензії й ніяких зауважень до її документів не було.

Відтак, члени Нацради пішли радитися за зачиненими дверима. Після перерви Юрій Артеменко повідомив, що питання знову вирішили перенести, тому що голоси членів Нацради розділилися. З присутніх шести членів (відсутнім був Сергій Костинський) не набралося п’яти голосів за один з двох запропонованих проектів рішень.

Тому всі члени Нацради одноголосно підтримали рішення перенести розгляд питання.


Comments:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*