В Єдиній системі електронних петицій зареєстровано звернення з проханням закупити тролейбуси та прокласти контактну тролейбусну мережу у віддалені райони міста.
Текст петиції подано без редакції:
Шановний Голова Кіровоградської міської ради!
Замість закупівлі великих автобусів в м. Кропивницький – планування на найближчу перспективу закупівля великих низькочолих сучасних тролейбусів та прокладку контактної тролейбусної мережі у віддалені райони від центру міста: Балашівка, Телецентр, Молодіжне, Кущівка, Завадівка, смт. Нове, Гірниче, Дитяча обласна лікарня та інші обґрунтовані маршрути. Є в наявності на даний час 1,5 км електроопори від 101 мікрорайону в сторону смт. Нове, електроопори по занедбаному Проспекту інженерів (101). Не є проблемою прив’язаність тролейбуса до контактної мережі, так як тролейбус має можливість від’їжджати від осі мережі на ширину свого силуету як вліво так і в право, що більше і не потрібно і задовольняє вимогам мобільності по місту, маневрування. Слід взяти до уваги, що навіть автобуси автопарку за весь строк експлуатації не більше 5% пробігу виїжджали за межи маршруту. Прив’язаність до електромережі дисциплінує рух та змушує проводити його диспетчеризацію, що дуже добре для пересічного громадянина – користувача. Слід зауважити, що жодна з країн не відмовляється від електротранспорту, а навпаки, розширює його межі. Слід пам’ятати історію, що з 1897 по 1941-44 роки при царі у Єлисаветграді клалися трамвайні колії та електромережа при набагато нижчому фінансовому та технічному рівні ніж зараз, і є парадоксальним не планувати розвиток електромережі, яка по сучасним вимогам може бути створена з естетичними електроопорами та трасуванням контактної мережі, підсвіткою, має ряд переваг перед автобусом (не враховуючи відв’язаність автобуса та інколи не потрібну мобільність), при статусі обласного значення умова розвитку електротранспорту є крайньою необхідністю. При русі роками по тим самим маршрутам автотранспорту – стає очевидним впровадження електротранспорту. Всі ми пам’ятаємо 90-ті роки, коли м. Кіровоград мав більше 100 тролейбусів і забезпечував перевезення 40 млн. пасажирів на рік, невже СРСР «помилялась» щодо доцільності? Невже Європа «не туди йде», а ми знаємо як «краще»? Слід зауважити, що внаслідок меншої ГСМ складової у собівартості проїзду електротранспорту, відповідно, при виконанні Постанови Кабінету Міністрів щодо забезпечення безоплатного проїзду пільгових категорій громадян, на державний бюджет лягає менше навантаження по відшкодуванню внаслідок меншої вартості проїзду.
Для стійкого розвитку та конкурентоспроможності електротранспорту, необхідно збільшити пасажиропотік за рахунок тролейбусів та нарощування довжини контактних мереж внаслідок залучення віддалених мікрорайонів м. Кропивницького до перевезень пасажирів. Навіть при збільшення вартості електроенергії для міського електротранспорту вдвічі до 2.04грн/кВт. (без ПДВ), енергобаланс країни має тенденцію вирівнятися на користь здешевлення електротяги виробленої у більшої кількості атомними енергоблоками, вирішення ситуації на ринку вугілля в сторону зменшення та електрики від ТЕЦ. При вартості дизельного пального у 20 грн./літр (без ПДВ) вартість одного кВт./год. колісної енергії руху коштує 4грн. при 20% мак. ККД дизельного ДВЗ. Враховуючи високий ККД тягових підстанцій та сучасну елементну базу Тролейбуса, його генеруючі властивості в мережу при гальмуванні, різниця в економії в частині колісної енергії руху складає близько 50-60% (потребує уточнення) з врахуванням обслуговування мережі, а це як вищі зарплати водіям так і менша вартість квитку, видатки на амортизацію, погашення кредитів – тощо. До здорожчання економія сягала 2,5-3 рази ( 250%-300%) в паливній складовій (потребує уточнення), та час швидкої окупності та розвитку частково втрачений.
Громада має право, на підставі ст.5 Конституції України «Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування»: просити, зобов’язувати, наполягати, вимагати, в межах закону, обґрунтуваннями та розрахунками, протоколами та комісіями знайти компроміс для розвитку та технічного переоснащення з економічним обґрунтуванням та збереження чистого довкілля, зменшення респіраторних хвороб населення внаслідок вихлопів ДВЗ. Громада знає, що по закону України ст. 5 – г) «Про приватизацію державного майна», в т.ч. комунального, електротранспорт не можна приватизувати і стає нецікавим у вирішенні питань розвитку електротранспорту, але являється власністю громади, порівняно з приватним громадським транспортом. Громадянам потрібне першочергове розвиток свого власного транспорту і вкладання самих в себе, залишення технічного потенціалу нащадкам. Купувати те, що не погоджено з громадою документально – порушення закону щодо врахування інтересів громади! Делеговані повноваження повинні узгоджуватись з громадою і не можуть бути узурповані. Закуповувати автобуси чи тролейбуси уповноважений орган повинен вирішити з посиланнями на науку, економіку, бажання економії і боротьба за кожну копійку і громада, неупереджено та при врегулюванні реального конфлікту інтересів у розумінні закону України «Про запобігання корупції». Не використовувати необґрунтовані посилання на недоцільності та технічні неможливості. В сучасній Україні можливо все! Конструюймо місто разом!
ПРОШУ, на підставі колективного звернення, винести дане питання на депутатські комісії, виконати техніко економічний розрахунок та оприлюднити розрахунки з цінами для громадського обговорення, при необхідності провести обговорення, створити перспективний план розвитку (повернення в русла 1990-х з 40млн. перевезень пасажирів на рік і розвинути до 50-60млн./рік), затвердити перспективний план розвитку, дотримуватись перспективного плану розвитку!
З повагою, громадяни м. Кропивницький!
Дата початку збору підписів: 13 березня 2017 р.
До кінця збору підписів залишилось: 42 дні
Станом на 16 березня петицію підписали 11 осіб із 450 необхідних.
Підписати петицію можна тут.