Сьогодні відзначається день української мови та писемності: рекорди, традиції свята та факти про мову

Люблю писати про хороші, мотиваційні, цікаві історії. Пишу про людей, які хочуть і вміють робити важливі речі. Слідкую за оновленнями в сфері реформ і намагаюся писати про складне простими словами)
Контакт: Facebook Telegram

Сьогодні в Україні відзначається День української писемності та мови. Перша електронна пропонує інформаційну добірку про свято, його історію, традиції та особливості проведення. До речі, напередодні цієї дати кілька років тому українські студенти встановили національний рекорд.

День української писемності та мови – державне свято, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада. Установлене воно було 9 листопада 1997 року Указом Президента № 1241/97 «Про День української писемності та мови» на підтримку «ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства».

В Указі зазначено: “Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора-Літописця”.

Нестор Літописець
Нестор Літописець

За православним календарем — це день вшанування пам’яті преподобного Нестора-літописця — письменника-агіографа, основоположника давньоруської історіографії, першого історика Київської Русі, мислителя, ученого, ченця Києво-Печерського монастиря. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова.

Чернецтво Нестор прийняв у 17-річному віці, пізніше висвячений у сан диякона. Він був книжником із широким історичним світоглядом і великим літературним хистом. Автор двох відомих творів – «Житіє Бориса і Гліба» та «Житіє Феодосія Печерського», складених у кінці ХІ ст. або на початку ХІІ ст. Всесвітню славу Нестору принесла справа усього його життя – участь у літописанні Київської Русі. Він переробив зведення Никона (1073) та Іоанна (1093), опрацював низку нових усних і письмових джерел, довів розповідь до 1113 року, надав їй літературної форми. Так на початку ХІІ ст. виникла перша редакція «Повісті минулих літ».

Колись цього дня віддавали до школи дітей. Батьки зі школи йшли до церкви та ставили свічку перед образом преподобного, вірячи, що він допоможе дитині вивчитися. І, що головне, вчитися все життя багато, старанно і завжди. Адже «користь від цього є велика», бо «Хто вчиться змолоду – не зазнає на старість голоду».

Відеоролики до дня писемності

До дня писемності та мови у мережі є багато відеороликів, де люди читають вірші українською та навіть досліджують поширеність української мови на теренах всесвітніх мереж.

Відео: Alex_D20 – Let’s Play українською

Відео: Кам’янець-Подільський національний університет

 Щороку в цей день пишеться диктант єдності

Сьогодні, 9 листопада, у День української писемності та мови, на Українському радіо відбудеться радіодиктант національної єдності. Цьогоріч буде написано 16-й за ліком диктант.

Акція має на меті об’єднати всіх небайдужих навколо українського слова. Об 11:00 на Першому каналі Українського радіо почнеться годинна радіопрограма, присвячена акції: йтиметься про історію радіодиктанту, його учасників, умови написання, а об 11:30 прозвучить власне текст. Диктуватиме доцент Київського університету ім. Б. Грінченка Олександр Авраменко.

Українське радіо запрошує усіх охочих не лише долучитися та написати диктант, а й стати своєрідними співорганізаторами акції: створити свій власний осередок диктанту – зібратися родиною, колективом чи організувати написання за місцем роботи чи навчання, адже мета акції – не перевірка грамотності, а єднання!

Ілюстрація ukranews.com

За умовами акції кожен може надіслати диктант на перевірку на Українське радіо. Для цього треба скористатися звичайною поштою або електронною. Паперові листи треба надсилати на адресу: Хрещатик, 26, Київ-1, 01001;

електронні – rd@nrcu.gov.ua. У випадку паперових версій перевірятимуть лише диктанти, надіслані 9 і 10 листопада (за поштовим штемпелем). Електронні листи мають містити відскановані чи сфотографовані копії написаних від руки диктантів і бути надісланими не пізніше 12.00 10 листопада.

Рекорд України

У 2014 році українські студенти встановили рекорд України під час написання диктанту до Дня писемності.

Представники Національного реєстру рекордів України зафіксували найбільш масове написання 689 студентами й співробітниками Київського університету імені Бориса Грінченка в одній локації диктанту національної єдності до Дня української писемності і мови. Рекорд занесено до Національного реєстру рекордів України.

“У цій категорії рекорд установлюється вперше. Торік цей же диктант у цьому ж університеті в найбільшій аудиторії зібрав 150 осіб,” – сказав експерт Нацреєстру рекордів Віталій Зорін.

Він зазначив, що охочих написати диктант виявилося більше, ніж посадкових місць в актовому залі університету (їх усього 600). У зв’язку із цим довелося доставити стільці, деякі писали диктант на балконі залу. Більшість учасників акції були у вишиванках і з іншими елементами національної символіки.

Фото з офіційного сайту університету: ippo.kubg.edu.ua

Тема диктанту тоді була: “Українському радіо 90 років”.

За традицією, радіодиктант в ефірі Національної радіокомпанії прочитав доцент Київського університету імені Бориса Грінченка, автор шкільних підручників з української мови та літератури Олександр Авраменко. Радіодиктант супроводжувався марафоном у прямому ефірі Національної радіокомпанії, у той час як у прес-центрі НРКУ диктант писали громадські діячі, художники й політики.

10 фактів про мову

У проекті Мова- ДНК нації активісти дослідили особливість української мови.

Українська мова, за різними даними, займає 25 або 32 місце за кількістю носіїв серед найпоширеніших мов у світі. Для 36-37,5 мільйонів осіб українська мова є рідною. Загалом у світі 41-45 мільйонів осіб володіють українською.

10 фактів про українську мову:

  • Сучасна українська мова має близько 256 тисяч слів
  • За лексичним запасом найбільш близькою до української мови є білоруська – 84% спільної лексики, далі йдуть польська і сербська (70% і 68% відповідно) і лише потім – російська (62%). До речі, якщо порівнювати фонетику й граматику, то українська має від 22 до 29 спільних рис з білоруською, чеською, словацькою й польською мовами, а з російською тільки 11.
  • В українській мові, на відміну від решти східнослов’янських мов, іменник має 7 відмінків, один з яких – кличний.
  • 448 р. візантійський історик Пріск Панійський, перебуваючи в таборі гунського володаря Аттіли на території сучасної України, записав слова «мед»і «страва»Це була перша згадка українських слів.
  • Українську мову в різні історичні періоди називали по-різному: про́ста, руська, русинська, козацька тощо. Історично найуживанішою назвою української мови до середини XIX ст. була назва «руська мова».
  • В українській мові найбільша кількість слів починається на літеру «П».
  • Найменш уживаною літерою українського алфавіту є літера «Ф».
  • В українській мові безліч синонімів. Наприклад, слово «горизонт» має 12 синонімів: обрій, небозвід, небосхил, крайнебо, круговид, кругозір, кругогляд, виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид.
  • Назви всіх дитинчат тварин є іменниками середнього роду: теля, котеня, жабеня.
  • Українська мова багата на зменшувальні форми. Зменшувальну форму має навіть слово «вороги» – «вороженьки».

Традиційно в День української писемності та мови покладають квіти до пам’ятника Несторові-літописцю, відзначають найкращих популяризаторів українського слова, заохочують видавництва, які випускають літературу українською мовою, проводять регіональні тематичні конкурси тощо.

За матеріалами: Донбаський державний педагогічний університет, Еspreso.tvrtb.rv.uainspired.com.uaМова- ДНК націїКам’янець-Подільський національний університет.

Поширити:

Залишити коментар:

коментар