«Нова газета» вже писала про перебіг процесу децентралізації в Кіровоградській області (зокрема, див. матеріал «НГ» №27 від 02.07.2015 «Об’єднання громад: добровільна необхідність»). Цього разу журналісти обласного видання розглянули фінансовий аспект децентралізації крізь призму європейського досвіду.
Нагадаємо, суть реформи полягає в тому, щоб укрупнити нижню ланку системи місцевого самоврядування, паралельно надавши відповідним органам фінансові та адміністративні повноваження. Базовою адміністративно-територіальною одиницею стануть громади, які за розмірами будуть нагадувати райони, що існували до хрущовської реформи 1962-1964 років. Замість 458 міських, 783 селищних і 10,3 тис. сільських рад по всій Україні залишаться 1,5 тис. громад: «під ніж» підуть сільські органи самоврядування, які все одно не впораються з покладеними на них функціями.
Територія громади повинна бути досить компактною, щоб «швидка» і пожежники доїжджали в будь-яку точку не більше ніж за 30 хвилин. А ось район буде, по суті, госпітальним округом: від центру до будь-якої точки має бути не більше години їзди. Нагадаємо також, що на рівні областей укрупнення не планують. От тільки замість державних адміністрацій діятимуть префектури зі значно скромнішими повноваженнями.
За польським зразком
За словами аналітика інформаційної кампанії «Сильніші разом!» Дениса Горбача, українська концепція реформи «списана» з польської, яка почала реалізовуватися у 1999 році. Базова адміністративна одиниця в наших сусідів називається «гміна» − місто, містечко чи кілька сіл. Аналог нашого району – повят. Повяти об’єднуються у воєводства. Більшість коштів, зібраних на території гміни у вигляді місцевих податків (податок на нерухомість, земельний та екологічний збори) залишаються на місці. Фактично, держава мало забирає, але й мало дає: наприклад, із 82 млн злотих дохідної частини міського бюджету м. Плонська субвенції із бюджетів вищого рівня склали лише 2 млн. Проте це не значить, що громади змушені самі себе забезпечувати, важливу роль відіграють і субвенції з бюджету ЄС. Наприклад, у 2014 році в бюджеті Варшави було заплановано 13 млрд злотих доходу, 2 млрд злотих з яких склали кошти Євросоюзу. Та й до того, як Польща стала дійсним членом ЄС, Євросоюз надавав фінансову підтримку польським містам у реалізації проектів з енерго-зберереження, реконструкції системи водопостачання тощо.
Цікавий досвід поляків і у сфері розвитку елементів прямої демократії. Про «розвиток форм демократії участі» йдеться і в українській Концепції. Мова – про прийняття рішень громадою напряму на місцевих референдумах. Наприклад, у Вроцлаві нинішнього року об’єм «громадського бюджету» складає 20 млн злотих, при чому загальний міський бюджет складає 4,2 млрд злотих. Це значить, що громада напряму вирішує долю лише 0,5% загальної суми, якою розпоряджається місто. На ці кошти активісти можуть представити проекти, пов’язані з інвестиціями чи фізичним оновленням комунального майна. Для цього потрібно заповнити форму, надіславши короткий опис пропонованого проекту. Усі пропозиції спочатку публікують на офіційному сайті, а потім проекти розглядає профільний комітет і комісія з представників місцевої влади. За три із уже затверджених проектів може проголосувати кожен повнолітній житель Вроцлава. Бюджет ділиться на три частини: на виконання малих проектів вартістю у 100 тис. злотих, середніх (150-500 тис.) і крупних (0,5-2 млн злотих). Перемагають ті проекти, які набрали найбільше балів у своїй «ціновій категорії». Через деякий час список обраних проектів публікується назагал, і протягом кількох наступних кварталів їх реалізовують. Минулого року, наприклад, найпопулярнішими виявилися проекти з облаштування спортивних майданчиків та їм подібного. Тобто проекти корисні, але не життєво важливі для громади.
Дніпропетровщина – привід для оптимізму…
Якщо дехто скептично ставиться до європейського досвіду (мовляв, правила то одні, але ж менталітет різний, тому й до реформ українцям далі), розгляньмо перші результати фінансової децентралізації в сусідній області − на Дніпропетровщині. Завдяки фінансовій децентралізації обласний бюджет за перше півріччя отримав на 30% більше коштів, ніж за аналогічний період минулого року. Так, акцизний збір на товари роздрібної торгівлі приніс понад 300 млн грн, податок на прибуток – 518 млн. У другому півріччі дніпропетровські чиновники очікують прибутків від податку на транспортні засоби. У розпорядженні місцевої влади також опинилися і кошти від державного мита та адміністративних послуг. Та Дніпропетровщина – багатий регіон, тому тут європейський досвід легко підтвердився. А от чи виграють від реформи бідні області – покаже підсумок року.
… і Мала Виска теж
Наприклад, у Маловисківському районі з ентузіазмом взялися за децентралізацію з надією, що збільшення повноважень на місцях дозволить нарешті розвивати район за власними правилами і позбутися проблем, до яких звикли за роки незалежності. У середині серпня сесія обласної ради дала добро на створення нової об’єднаної громади і тепер до райцентру − Малої Виски − приєдналися приміські села Паліївка, Олександрівка і Первомайське.
У міського голови Малої Виски Юрія Гульдаса є сподівання на те, що об’єднані фінансові можливості територій, які увійдуть до Маловисківської громади, зможуть створити нову потужну інфраструктуру, де значно поліпшиться якість надання адміністративних та інших послуг (освітніх, медичних) для усього населення об’єднаної громади.
Процес переходу повноважень влади на місця та фінансову децентралізацію Юрій Гульдас оцінює позитивно.
– Зараз відбудеться зміна принципів фінансування. Сьогодні найголовніше – це надання якісних адміністративних послуг українцю. Я дуже позитивно оцінюю запропонований варіант фінансової децентралізації. Створена громада буде сама керувати власними справами, а не хтось із Києва чи Кіровограда. По вертикалі президентської влади мають залишатися якісь контрольні функції, але господарем на території має бути громада. Вона матиме право збиратися і висловлювати недовіру владі, відповідно до результатів діяльності. Таким чином, до неї прийдуть люди, які реально будуть працювати. Тим більше, що буде визначений механізм відкликання недобросовісних обранців, − упевнений чиновник.
Пересічні маловищани не поділяють такого оптимізму. Не надто досліджуючи тему децентралізації, вони вважають, що об’єднання громад ні до чого, адже райцентр сам має чимало ще не вирішених і задавнених проблем.
− Особисто я не пам’ятаю, щоб у маловищан хтось питав згоди на таке об’єднання – все це десь говорилося на рівні сесії міської ради, але не в громаді. Думаю, що і всі подальші процеси, скоріше за все, будуть відбуватися на рівні влади, а не простих людей. Чи покращиться від приєднання територій благоустрій самого міста? Чи відремонтують дорогу по вулиці Леніна? Я в цьому глибоко сумніваюся. Децентралізація дуже далека від простих людей… Ми як надіялися, так і надіємося самі на себе – на свій город, на господарство, худобу. Як і до проголошення реформ, – вважає пенсіонер з Малої Виски пан Борис.
Проте для тих, хто добре вчитався в нове законодавство, що стосується децентралізації, все ж таки більше приводів для оптимізму, ніж навпаки.
Людмила Валеріївна Шамка – сільський голова Паліївки – каже, що і географічно, і, так би мовити, ментально паліївська громада (1070 осіб) розташована на одній території з маловисківською. Село забезпечене автобусним сполученням, тому паліївчани вже давно отримують різноманітні соціальні послуги у Висці. Людмила Шамка не може однозначно відповісти на запитання, чого очікує від реформи як лідер громади. За її словами, кожна реформа має і переваги, і недоліки, справа – у її практичній реалізації.
− У нас недостатній бюджет для утримання об’єктів соціальної сфери, власні доходи не покривають видатки. За новим законом, ми матимемо більше повноважень і більше фінансових ресурсів. Ми прорахували нинішній бюджет і той, який буде. Так от, якщо зараз у нас власні доходи становлять 538 тис. грн (із них 315 тис. – субвенція, потреба – 795 тис. грн), то після об’єднання громади наші надходження становитимуть 850 тисяч гривень. А якщо додати субвенцію, то 1 млн 200 тис. грн.
Паліївчани серйозно підійшли до питання об’єднання: провели громадське обговорення, розробили опитувальні листи, організували голосування. Відтак, 63% селян проголосували «за», і 25% − «проти» об’єднання громад.
Чи не стане староста громади прохачем? Людмила Валеріївна каже, що, згідно із законом, перерозподіл коштів буде відбуватися відповідно до кількості населення. Крім цього, залишиться можливість залучати кошти фонду регіонального розвитку, брати участь в міжнародних програмах. Продовжать співпрацювати і з фермерськими господарствами (СФГ «Гульдас», СТОВ АФ «Паліївська»).
− Перш за все, треба мати бажання змін. Я тут народилася, вчилася, живу і маю бажання зробити все для свого села. До того ж, ми маємо велику підтримку з боку районної влади. Звичайно, є тривога, але ми віримо закону…
Інна Тільнова, “Нова Газета”