Перша електронна писала про Антоніну Партем, якій після пересадки нирки потрібна повна заміна крові. Розчин альбуміну (препарат, який виготовляється з крові) може допомогти дівчинці в лікуванні гломерулонефриту. Проте останнім часом Тоні не переливають цей препарат, адже, як кажуть батькам лікарі: «Немає реєстрації препарату, тому немає розчину альбуміну». Коли вона буде – не знають.
Перша електронна вирішила перевірити чому припинилося постачання такого життєво необхідного препарату. Між іншим, розчин альбуміну потрібен не лише Тоні, адже це препарат комплексної дії.
Розчин альбуміну – препарат крові виготовлений з донорської плазми та містить альбумінову фракцію плазми крові людини. При введенні в судинне русло розчин альбуміну поліпшує кровоток, оскільки залучає та утримує рідину з позасудинного простору, що підвищує та стабілізує кров’яний тиск. Також він здійснює поповнення дефіциту плазмових білків при зниженні їх кількості в організмі людини, який виникає при різних захворюваннях. Цей препарат знижує в’язкість крові, дезагрегує еритроцити та покращує циркуляцію крові в найдрібніших судинах органів та тканин організму людини. Розчин альбуміну виконує і дезінтоксикаційну функцію – він зв’язує токсичні речовини та продукти обміну клітин і транспортує їх до органів виділення.
Показанням до застосування розчину альбуміну є шокові стани (травматичний, геморагічний, септичний шоки та при опіковій хворобі). Препарат використовують також при гострих та хронічних порушеннях білкового балансу, при різних видах терапевтичної, хірургічної, акушерсько-гінекологічної патології, а також при лікуванні нефротичного синдрому ( нефрозонефритів та уражень шлунково-кишкового тракту). Він ефективний при зниженнях тиску різного походження, використовується при гемодіалізі та лікувальному плазмоферезі.
Щоб з’ясувати всі обставини поставки альбуміну на Кіровоградщину, до Києва, на який посилаються лікарі, звертатися не довелося. Виявилось, що розчин альбуміну роками виготовляють тут – у Кіровограді – в комунальному закладі «Кіровоградська обласна станція переливання крові». Але віддавати його хворим віднедавна неможливо.
Сьогодні ремонт – завтра ліки. Завтра ремонт – післязавтра ліки…
Комунальний заклад «Кіровоградська обласна станція переливання крові» безперебійно постачала розчин альбуміну для всіх потреб медичної галузі Кіровоградщини протягом багатьох років. Проте, наприкінці 2011 року закінчувався термін дії реєстраційного посвідчення, яке дозволяло виготовлення препарату і видається Державною службою з лікарських засобів. Все, що треба було зробити для подовження терміну дії дозволу – це зібрати пакет документів (які в комунальному закладі вже були) та оплатити оформлення. От саме з останнім (оплатою) і виникли проблеми. «Ми 16 місяців просили 40 тисяч гривень, щоб оформити перереєстрацію», – розповідає головний лікар Сергій Кіба. Свою заяву з проханням про фінансування адміністрація КЗ «КОСПК» направила до департаменту охорони здоров’я, а той в свою чергу мав би винести це питання на розгляд Кіровоградської обласної ради, у руках якої зосереджені відповідні фінансові важелі.
Та доки чиновники розбиралися з паперами (а це у них зайняло аж 16 місяців), ціна за перереєстрацію дозволу на виробництво зросла з 40 до 80 тис. грн. Зрозуміло, що таких коштів Станції ніхто не дав.
«Через нестачу коштів, ми пропустили момент перереєстрації. – розповіла головний бухгалтер станції переливання крові Наталія Чуленко. – А вже з квітня умови стали жорсткішими, та і ціна знову зросла. Спочатку реєстрація на альбумін коштувала 80 тис. грн., потім – 110 , і тут раптом «політична ситуація в країні». А враховуючи 65-ту Постанову Кабміну про тотальну економію, ми ці кошти тим паче не отримаємо!».
Та і тепер проблема не тільки у грошах. Нові умови реєстрації вимагають наявності приміщення для виробництва європейського рівня та проведення доклінічних та клінічних випробувань. А цього (грошей) в комунальному закладі немає. Проте, не зважаючи на відсутність євроремонту та наявність обладнання для здійснення цього, багато років виготовляли дійсно якісний розчин альбуміну, який врятував життя багатьом хворим в лікувальних закладах області.
Фахівці з виробництва препаратів крові, які працюють на Кіровоградській обласній станції переливання крові, у своїй роботі керуються технічною документацією, де прописано кожен крок роботи починаючи з підготовки сировини та персоналу і закінчуючи вихідним продуктом – всі процеси контролюються відділом технічного контролю. Окрім того, КЗ «КОСПК» має єдину в області лабораторію, де виготовлені з донорської крові препарати додатково перевіряють на тваринах (на наявність пірогенів і рівень токсичності). Тобто, коли кіровоградський розчин альбуміну потрапляє до лікарні, він відповідає усім вимогам діючої нормативної документації.
Однак, закон для всіх один. Також комунальний заклад «Кіровоградська обласна станція переливання крові» має пройти акредитацію. Серед документів визначальним є дозвіл від санепідемслужби, який підтвердить матеріальну готовність станції до заготівлі крові та виробництва препаратів крові. А такого дозволу не може бути, адже приміщення станції вимагає капітального ремонту. Персонал станції своїми силами намагається підтримувати приміщення у гідному стані, але час бере своє.
Як стверджує директор департаменту охорони здоров’я Кіровоградської ОДА Олег Рибальченко, про цю проблему він знає і намагається її вирішити. «Ми зробили проектно-кошторисну документацію, розпочали перший етап, який, нажаль, не завершився у зв’язку з подіями в країні – 65-та постанова Кабміну про тотальну економію державних коштів обмежила капітальне будівництво і призупинила його», – пояснює Рибальченко.
Паперові махінації монополістки донорської крові
Отже, після перипетій з потрійним зростанням цін на перереєстрацію, в Україні значно скоротилась кількість центрів крові, які нині мають дозвіл на виготовлення альбуміну. Як пояснили Першій електронній компетентні джерела при Міністерстві охорони здоров’я, ускладнена процедура була запроваджена для того, щоб ліквідувати регіональні центри крові і зосередити виробництво ряду життєво важливих препаратів (як от альбумін) у новому центрі – у Білій Церкві.
«Богатирьова заганяла все під свого синочка, який будував завод з переробки донорської крові у Білій Церкві (під Києвом). У результаті виробництво препаратів крові передалося б до рук одного власника. А кров – це великі гроші. Ще рік-два тому пазл Богатирьової складався красиво – син будується, центри по Україні один за одним втрачають дозволи, монополія стає все більш реальною. А що в результаті? Тепер альбуміну немає, а ця дама розшукується», – говорить джерело.
Цю неофіційну інформацію з уст представників міністерства підтверджують співробітники комунального закладу: «Перепони для реєстрації створювались для того, щоб монополізувати виробництво препаратів крові в Україні. Ці та інші чудеса у медицині пов’язані з іменем вельмишановного колишнього міністра охорони здоров’я Раїси Богатирьової. У галузі трансфузіології у неї були свої плани – створити єдине виробництво, де буде відпрацьовано механізм виробництва та продажу препаратів крові. На виїзній колегії Міністерства охорони здоров’я у серпні 2013 року у Луганську заступники міністра психологічно підготували керівників департаментів охорони здоров’я і головних лікарів центрів крові до того, що невдовзі кров буде звозитись до єдиного центру».
Офіційним прикриттям для монополізації слугувала версія про зміну правил реєстрації у зв’язку з необхідністю переходу на виробництво, стандартизованого міжнародною системою ISО.
Альбумін в області є! Але не всім по-кишені…
Які «покращення» принесла в життя українців зміна правил реєстрації? Ну, наприклад, раніше альбумін передавався хворим безкоштовно, а зараз його треба купувати. І дозволити собі таку покупку може далеко не кожен: один флакон препарату коштує від 500 грн., а скільки таких флакончиків потрібно для курсу лікування – невідомо. Як кажуть, в Україні дешевше одразу померти, ніж лікуватися.
У Кіровограді, наприклад, обласна лікарня безкоштовно забезпечує альбуміном пацієнта лише першу добу. Тобто, якщо людину, наприклад, збила машина, вона лежить без свідомості і біля неї немає родичів, то лікарі можуть виділити їй флакон-другий розчину альбуміну. Проте, коли з’являються родичі постраждалого, лікувальний заклад «попросить» повернути вартість препарату, щоб «поповнити запас для іншого пацієнта». Для подальшого лікування хворий самостійно купує розчин альбуміну, як і будь-який інший лікувальний препарат.
Кореспондент Першої електронної намагався з’ясувати, скільки осіб на Кіровоградщині потребують розчин альбуміну. Виявилося, що це страшенна таємниця. Але якщо врахувати, що цей препарат призначають практично кожному, хто потрапляє на операційний стіл, то рахунок переходить з одиниць (як от вже згадана Тоня Партем) на сотні. І, як розповіли Першій електронній працівники лікарні в неформальній обстановці, цим сотням державний альбумін вкрай рідко перепадає.
Проте, директор департаменту охорони здоров’я Кіровоградської ОДА Олег Рибальченко запевнив: «Кіровоградська область повністю забезпечена препаратами та компонентами крові: компоненти виготовляються у нас на станції, препарати – привозимо з інших областей. Проблем з поставками немає, питання у вартості. Наприклад, людині потрібно під час реанімаційних заходів 10 флаконів, а вартість одного флакона 500 грн, то це 5 000 грн.».
***
У департаменті запевняють – проблем з поставками препаратів крові немає. І це дійсно так. Проте не всім по кишені насолодитися цією (страшно сказати) розкішшю. Яскраві флакони припадають пилом на поличках аптек, красуючись захмарними цінниками, у той час, коли повинні рятувати життя. Наразі вирішення питання виробництва альбуміну в Кіровоградській області зупинилось під приводом «економії державних коштів». Але ситуація складається так, що заощаджуючи державні кошти, витрачається в рази більше грошей хворих людей. Звісно, ремонт станції справа недешева та на налагодження механізму постачання безкоштовного (!) альбуміну потрібен певний фінансовий ресурс. Але чи доцільно економити на житті людей як в мирний час, так і у час війни?
Ольга Ткаченко, Перша електронна газета