Важливо

Нардеп Поляков: «Активне довголіття» розпочало відродження медицини на Кіровоградщині

Громадська організація «Всеукраїнське об’єднання «Активне довголіття» працює на теренах Кіровоградщини лише два місяці, але вже має значні результати та подяку від громадян. Ідейний натхненник та координатор проекту народний депутат України Максим Поляков розповів як почав піднімати медичну галузь в області, представив свій план відродження кіровоградських сіл, а також висловився щодо реформ в Україні.

Які основні засади діяльності громадської організації «ВО «Активне довголіття»?

«Активне довголіття» – це добровільна організація, що розповсюджує благодійну діяльність по всій території України в інтересах суспільства. Мета нашого проекту – надання медичних послуг, а також покращення соціально-економічного, культурного та освітнього розвитку громадян. Цільова аудиторія – люди похилого віку, громадяни з обмеженними можливостями, діти з малозабезпечених сімей, матері-одиначки та інші. Найбільша кількість наших пацієнтів з Кіровоградської, Черкаської, Чернігівської та Київської областей. Зараз ми зосередили найбільший ресурс на Кіровоградщині. Наразі ми активно займаємось медичною частиною проекту. На жаль тут, як і в більшості регіонів, досить обмежені можливості щодо надання медичної допомоги та послуг, особливо у сільській місцевості.

У чому полягає Ваш медичний проект?

В організації працюють лікарі найвищої кваліфікації, спеціалісти з усієї України. Ми розпочали наш проект з офтальмологічних оглядів мешканців міст та сіл. Усі бажаючі отримують фахову консультацію, крім цього лікарі підбирають окуляри за необхідністю. За місяць нашої діяльності на Кіровоградщині, безкоштовне обстеження та окуляри отримало 15 тис. громадян. Також в деяких селах консультації проводили кардіологи та неврологи. Наступний наш крок – діагностика стану здоров’я за допомогою ультразвукового дослідження.

95e5a603f654f096e40ec18411dc5c0d.jpg

Окрім медичних оглядів, яку ще допомогу Ви пропонуєте?

Ми завозимо велику кількість медичного інвентарю – 320 найменувань, яке вкрай необхідне в кожній лікарні, амбулаторії та ФАПі. Останній автомобіль з гуманітарною допомогою надійшов на суму понад 17 млн. грн. У медичному проекті «Активного довголіття» є 18 різних програм: від підвищення кваліфікації лікарів, передачі досвіду європейськими та ізраїльськими фахівцями до відкриття окремих медичних відділень у районах.

Хто фінансує діяльність організації?

У нас багато міжнародних партнерів, спонсорів, донорів та меценатів. Гуманітарна допомога надходить з Америки, Швеції, Голландії, Франції, Данії. Усі спеціалісти, які допомагають у діяльності організації – це лікарі-волонтери. У вільний від роботи час вони консультують наших громадян. Фахові спеціалісти приїжджають з усієї України, а це, в свою чергу, – і обмін досвідом, і співпраця, і пожвавлення галузі.

Які основні проблеми в медичній галузі на Кіровоградщині?

Я бачу дві основні проблеми. По-перше, на жаль, в більшості районів відчувається кадровий дефіцит лікарів. Багато виїхало на заробітки за кордон, а на їх місця бажаючих не знайшлось. По-друге: чому ми проводемо обстеження переважно в сільській місцевості? Тому, що у більшості людей немає ні фінансової можливості, ні часу, щоб приїхати в районний центр та дочекатися своєї черги до лікаря. Тому села в пріоритеті, нас запрошують та чекають.

Медична реформа в Україні створена для людей чи для влади?

Діюча в.о. міністра охорони здоров’я і так звана «реформа», як на мене, більше спрямовані на знищення медичної галузі та геноцид населення. Українські медики отримують найнижчу заробітну платню у світі. Якщо порівнювати з сусідньою Польщею – різниця в зарплаті – в 10-12 разів. Наступна проблема – безглузде формування госпітальних округів. Враховуючи, що один районний центр від іншого в Кіровоградській області досить віддалений, це унеможливлює спроможність пацієнта дістатись до госпітального округу. А ще треба враховувати вщент знищені дороги. Третє – відсутня будь-яка діяльність щодо покращення умов у лікарнях. Абсолютна більшість медичних закладів виживає виключно за рахунок допомоги районної влади або небайдужих місцевих аграріїв, тому що допомоги від Міністерства охорони здоров’я не існує.

Які Ви вбачаєте шляхи вирішення цих проблем?

Я вважаю, необхідно терміново змінювати в.о. Міністра охорони здоров’я та серйозно займатися відродженням медичної галузі. Найперше, з чого треба починати реформу – підвищення зарплати лікарям та медичному персоналу, а також вирішувати питання щодо забезпечення лікарень якісним медичним обладнанням. Наша організація – не Міністерство охорони здоров’я, але ми зі своєю командою закатали рукава і працюємо безпосередньо з людьми на місцях, створюємо умови для якісної та доступної медицини. В кожному регіоні, районі, де ми працюємо ми надаємо людям не лише консультації, діагностику, але й нашу увагу, турботу. Це також дуже важливо.

b312b19738c2cf67d57db4cf4fec44c2.jpg

Завдяки діяльності організації, Ви об’їздили багато новостворених об’єднаних територіальних громад. Які враження від реформи децентралізації?

Я вважаю, що перш ніж запроваджувати у життя реформу, необхідно вкласти державні кошти в інфраструктуру, як це робиться в європейських країнах. Без доріг неможливо доїхати до центру ОТГ. Ми законодавчо створили умови, але майже не дали жодного ресурсу. Я об’їздив багато територіальних громад і побачив, що, на жаль, тільки деякі, на територіях яких знаходяться потужні підприємства, більш-менш фінансово спроможні. І навіть в цих територіальних громадах є досить багато проблем. Але, якщо взяти райони, де такі підприємства відсутні – Новоархангельський, Благовіщенський, Новомиргородський. Що їм робити? Вимирати? Я вважаю, що два бідних одним багатим не стануть. Якщо немає можливостей, немає і навколо чого об’єднуватись. Тому я виступаю за негайний процес аудиту вже створених ОТГ. Повинна бути серйозна державна підтримка інфраструктури, медичної та освітньої галузей, а не ті копійки, які виділяються на Кіровоградську область. Громада повинна розуміти куди, яким чином та звідки будуть залучені кошти, а головне – в яких умовах вони будуть жити.

Завдяки Вашим зусиллям, в Черкаській області були залучені серйозні кошти на медичні, культурні, освітні установи. Зараз Ви займаєтесь Кіровоградщиною. Як Вам вдається залучати кошти на потреби районів?

У мене є великий досвід роботи в центральних органах влади, розуміння яким чином підготувати проекти, як працювати з урядовими структурами. Тому нашій команді досить ефективно вдається залучати державні кошти на потреби районів для різних галузей. Кошти на потреби деяких районів Кіровоградщини вже виділені. Коли цей документ буде у мене на руках, я обов’язково озвучу інформацію.

Ви – людина справи. Не обіцяєте і не кидаєте слів на вітер. Чи доречна така поведінка народному обранцю у сьогоднішніх реаліях?

Я їжджу по селах і спілкуюсь з людьми, багато з них підходять з особистими проблемами, я нікому нічого не обіцяю поки не вирішу питання. Я розумію цих людей. Я виріс у дуже бідній родині. З колиски і до 19 років жив з батьками і сестрою в 15-метровій кімнатці гуртожитку. Найулюбленіші моменти дитинства пов’язані з селом, де жила моя бабуся – в Уманському районі. Інколи не ходив до школи, тому що потрібно було на городі поратись або допомагати мамі торгувати на ринку. Я знаю, що таке бідність, я знаю, які першочергові потреби людей, я знаю, які основні проблеми села і як їх вирішити.

Які перспективи розвитку Кіровоградських сіл?

На сьогоднішній день майже в більшості районів Кіровоградської області села можуть розвиватись за підтримки аграрної сфери та сфери переробки сільськогосподарської продукції. Якщо розглядати досвід найближчих сусідів, наприклад Польщі, то, в першу чергу, – це створення малих і середніх фермерських господарств. Я зареєстрував у Верховній Раді законопроект (№10026), спрямований на справедливий перерозподіл дотаційних коштів на підтримку невеликих сільськогосподарських товаровиробників і фермерських господарств. Ми зобов’язані підтримати простих селян, які ледь виживають в нинішніх складних економічних умовах і не можуть конкурувати з великими агрохолдингами. На сьогоднішній день − це єдина панацея для розвитку аграрної сфери, створення робочих місць та нових підприємств, а як наслідок – надходження податків для громади та розвитку регіону. Ми повинні створити умови, щоб наші громадяни повернулися із заробітків з-за кордону, залишилися вдома і працювали на власній землі.

5f2c75f4f2f6bfb742105f89de13132b.jpg

Поширити:

Залишити коментар:

коментар