Важливо

За покликом серця: як кіровоградські кардіохірурги не дають життю обірватись передчасно

Одна з найкращих операційних в Україні, як у 37 років вилікувати вроджену ваду серця та як зробити більше 400 операцій за 12 років – як живе та чим дихає Кіровоградський кардіодиспансер. Навздогін Дню медичного працівника Перша електронна розповість історію одного медзакладу міста, працівники якого невтомно не дають зупинятися серцям.

На роботу серця впливає все: скільки людина спить, чим дихає, як і що їсть, скільки кроків робить за хвилину, які фізичні навантаження дає для організму, скільки сигарет викурює за день. Симптомів не правильної роботи серця – вкрай багато. Визначити самостійно у чому проблема – неможливо. А вдаючись до самолікування, можна розпрощатися з життям. Тим паче, що у Кіровограді є фахівці, які мають репутацію і в європейських спільнотах, а оснащення кардіодиспансеру – одне з найкращих в Україні.

«М’яз серця постійно качає кров по організму – виконує роль насоса. У середині нього є спеціальні камери, які заповнюються кров’ю. Серце стискається і проштовхує із камер кров в одному напрямку – до мозку, рук, ніг. Серцю для нормальної роботи треба декілька речей. По-перше, кровопостачання серцевого м’язу (робота судин), їй треба поштовх, щоб серце стискалось. Є провідна система до серця як по дротах ідуть імпульси, які і спричиняють скорочення. За хвилину таких скорочень приблизно 80. По-друге, кров повинна йти в одному напрямку. Це забезпечують клапани, – малюючи на дошці схеми, пояснює завідуючий відділення рентгенендоваскулярної діагностики і лікування Віталій Крошка.

крошка

Наразі усі ці сфери можуть бути діагностовані та, за потреби, прооперовані у Кіровоградському обласному кардіоцентрі.

«Судини діагностуються за допомогою коронарографії. Якщо десь є звуження судини, то серцевий м’яз за ним недоотримує кисню і буде страждати. Тобто, треба давати обхідний шлях або ж прибирати бляшку, яка заважає руху крові. Стентування – відновлення прохідності рідної судини. Створення обхідного шляху – шунтування. Це відкрита операція, яка робиться з розрізанням грудної клітки і вшиванням нової судини», – розповідає лікар.

Встановлення діагнозу – це складний процес, де задіяно багато обстежень. Проте 80-90% методів обстеження доступні  тут, у Кіровограді.  Зокрема, показання для аортокоронарного шунтування, заміна клапанів, імплантація штучних водіїв ритму при різних видах аритмії.

Кіровоградська кардіоопераційна – одна з найкращих в Україні

У 2012 році за рахунок державної субвенції поставили ангіограф – з’явилася можливість стентувати коронарні артерії. Із 2015 року почалася розбудова відкритої операційної. Тоді за таке ж обладнання боролася й Кіровоградська обласна лікарня. На кону стояло 5 млн грн і можливість проводити операції на працюючому серці. Зрештою, надсучасна операційна була облаштована саме в кардіодиспансері, тому що це спеціалізований заклад, де лікуються хворі з кардіологічною патологією.

«Під час будівництва кардіодиспансеру було заплановано розміщення операційної. Тому ми лише, скажімо так, реконструювали те приміщення відповідно до сучасних вимог», – каже головний лікар Ганна Сухомлин.

У першу чергу було реконструйовано приміщення – встановили ламінарну вентиляцію від столу. Потоки повітря тут направлені таким чином, що будь-які мікроорганізми і бактерії, які увесь час є у повітрі, виходили з приміщення – мікроби не потрапляють до ран під час операції.

Другим кроком була купівля сучасного обладнання, яке значно полегшує роботу лікарів. А деяке – гарантує успішність операцій. Операційна лампа, наприклад, дозволяє працювати одночасно двом бригадам – використовується під час операцій складних типів. Наркозна станція має можливість багатьох налаштувань і працює у різних режимах – це обладнання експерт-класу.

Апарат штучного кровопостачання (АШК) з чотирма насосами працює замість пацієнта та має функцію заміщення серця під час операції.

Цей весь комплекс дозволяє «охолоджувати» пацієнта під час операції, підіймати йому плавно температуру після хірургічного втручання, стабілізувати до потрібного рівня. Це усе фактично гарантує успішність операції.

«Така операційна є далеко не у кожній клініці в Україні. І навіть спеціалісти інституту Амосова, фахівці з Грузії, при ознайомленні з нашим обладнанням, відзначали, що це зразок того, як повинна виглядати операційна», – додав Віталій Крошка.

LvTuAmCHIrQ

Кіровоградські лікарі можуть прогнозувати вірогідність зупинки серця

Серед багаточисленного переліку доступних у Кіровограді операцій є штучні водії ритму (міні-комп’ютери, які повністю відстежують діяльність серця і за необхідності її корегують), шунтування, стентування. Під час багатьох захворювань може бути кілька варіацій оперування. Лікарі не беруться класти пацієнта на операційний стіл на процедуру «пальцем в небо». Перед тим проводиться спеціальне дослідження, яке дозволяє вирахувати вірогідність зупинки серця протягом кількох років.

«У випадку звуження судин може бути два варіанти: шунтування чи імплантація стентів. Тоді ми використовуємо спеціальну програму, яка дозволяє прогнозувати тривалість життя людини у випадку тієї чи іншої процедури. Наприклад, вірогідність смерті протягом двох років у випадку проведення стентування складає 10%, шунтування – 5%. Лікар не може на свій розсуд сказати «а я от хочу зробити шунтування». Такого немає. Ми орієнтуємось на доказову медицину і шукаємо оптимальні методи лікування конкретного пацієнта», – розповів Віталій Крошка.

n4HK8i3H0Co

За умови, що є всі необхідні витратні матеріали, операція обходиться пацієнту безкоштовно. Проте, оскільки кожному пацієнту все підбирається індивідуально – часто немає того, що потрібно.

«Ми отримуємо розхідні матеріали від держави. Але проблема в тому, що ми їх отримуємо централізовано, адже закупкою займається МОЗ. Тож є визначені розміри розхідних матеріалів, які закупаються. Проте кожній людині його потрібно підбирати індивідуально, – каже Віталій Крошка і наводить приклад з практики, – Ми отримуємо 10 стентів розміром 3,5 мм на 18 і 10 – 2,75 на 18. А в людини ураження 4 на 24 мм. І як у даному випадку вирішувати питання? Це не виключення з правил. Це правило. Тому доводиться оплачувати пацієнту стент необхідного розміру».

Прооперували вроджену ваду серця у 37 років

Із початку роботи нової операційної (з 18 лютого 2016 року) у Кіровограді було прооперовано 29 пацієнтів. Із них – 17 хірургічних втручань на відкритому серці.

Найскладніші операції проводить хірург, яким пишається Кіровоградський кардіодиспансер. Андрій Сергійович Клянчин – лікар вищої категорії, кардіохірург, колишній завідуючий кардіологічного відділення Луганської обласної лікарні.

«Мало кардіохірургів уміють оперувати на працюючому серці. Він – один із небагатьох лікарів України, який володіє такою методикою. Він стажувався у Бельгії, у провідних інститутах Києва: Інституті Амосова, Центр серця. Якщо по аналізу цих 17 людей, то на працюючому серці прооперовано 8 людей, з апаратом штучного кровообігу – 6 людей», – розповіла головний лікар кардіодиспансеру Ганна Сухомлин.

Однією з перших пацієнток хірурга Клянчина у новій операційній була 37-річна кіровоградка із вродженою вадою серця. Через хворобу відбувалось змішування крові двох типів: насиченої та не насиченої киснем. Це викликало значні обмеження фізичних навантажень. Довгий час це не заважало жінці жити. Проте через рік-два могла статись різка декомпенсація стану здоров’я. Тому перешиття (перев’язка) протоку було  зроблено у превентивних цілях.

TnGfCfAipKs

«Така операція повинна робитись у маленьких дітей. Вона не складна – зайняла до двох годин. Порок серця знайшли випадково. Жінка звернулась до лікарів, які почули шум у серці. Зробили УЗД – знайшли таку штучку», – розповів хірург Андрій Клянчин.

Випускник Луганського медінституту пройшов півтора роки інтернатури. Потім близько 2 років працював хірургом поліклініки і за сумісництвом на стаціонарі з надання ургентної допомоги. Потім звільнилось місце в кардіохірургічному відділенні.

«Знайомі підказали, що можна отримати такий специфічний розвиток. У 2004 році я пішов працювати. Через 6 років я став заввідділенням. Ще через два роки у Луганську почались ці всі події. Довелось поїхати. Я почав шукати роботу в Україні і випадково сюди потрапив», – каже кардіохірург Андрій Клянчин.

Загалом на рахунку лікаря більше 400 операцій. Близько 300 – тільки шунтування. Цього року буде 12 років як Андрій Клянчин почав рятувати людей.

-KddF2Jtqwg

ZF5k74VRPUo

Як продовжити час руху серцевого м’яза? Як врятувати пацієнта, який довгий час замовчував хворобу? Як обрати саме ту процедуру чи операцію, яка гарантуватиме людині життя? На ці та інші питання знають відповіді кіровоградські кардіохірурги. Не так давно вони почали працювати в якісній операційній, у відповідних умовах. Проте саме ці люди боролись за життя своїх пацієнтів щойно переступили поріг Кіровоградського обласного кадріодиспансеру, стіни якого не завжди бачили сучасний ремонт та обладнання екстра-класу. Але за покликом серця вони працювали, лікували, рятували… Незважаючи ні на що.

Фото із дня відкриття операційної (Автор: Ольга Ткаченко)


Comments:

Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*