Вже другий рік поспіль триває конфлікт між директором НВО №18 м. Кіровограда Валентиною Приліпко та зразковим хореографічним ансамблем «Надія». І хоча до його вирішення вже давно долучилася влада, та проблема лише набирає обертів.
Зразковий хореографічний ансамбль “Надія” існує на базі НВО №18 м. Кіровограда вже понад 15 років. У колективі займається близько 500 дітей різного віку, до того ж це не лише учні 18-ї школи: на тренування з’їжаються танцюристи з різних куточків міста.
У 2012-у році у НВО №18 змінився директор. На посаду було призначено Валентину Приліпко, яка очолювала управління освіти і науки обласної державної адміністрації з 2004-го до 2009-го року. До призначення на посаду 7 років працювала заступником начальника управління освіти Кіровоградської міської ради. Згідно до інформації порталу “Закони України”, Валентина Приліпко балотувалась у народні депутати на парламентських виборах 2006-го року від Блоку народно-демократичних партій.
Станом на момент подання своєї кандидатури до ВРУ Валентина Приліпко “тимчасово не працювала”, як і зазначено у постанові ЦВК: її на деякий час відсторонили від виконання обов’язків, після чого знову поновили, виплативши компенсацію у розмірі майже 10 тис. грн, що станом на 2005-й рік було значною сумою. Та у 2009-му році Валентина Приліпко все ж написала заяву про звільнення за власним бажанням. Підсумком роботи освітянки на посаді начальника управління освіти і науки Кіровоградської ОДА стало те, що освіта області за її керівництва сягнула 25 місця з 27-ми у загальноукраїнському рейтингу.
Як стверджують батьки учасників ансамблю “Надія”, директор НВО № 18 наразі, у свої 54 роки, є офіційним пенсіонером з оформленою інвалідністю по причині цукрового діабету. Батьки школярів сумніваються у тому, що вік і стан здоров’я дозволяють жінці керувати таким потужним колективом. А от політичним прагненням це аж ніяк не стоїть на заваді. Зокрема, Валентина Приліпко на місцевих виборах 2015-го року висувала свою кандидатуру до Кіровоградської обласної ради по 48-му територіальному округу. Цього разу вона представляла інтереси “Опозиційного блоку”.
За словами художнього керівника ансамблю Тетяни Мутнової, у 2014-у році протистояння переросло у відкритий гострий конфлікт. 5 грудня 2014 року Валентина Приліпко через завідуючу центром дитячої та юнацької творчості при НВО № 18 Тетяну Лагоміну передала інформацію, що на 8 грудня вона чекає керівника ансамблю Тетяну Мутнову з представниками батьківського комітету на бесіду. Оскільки на той час в батьків накопичилось вже досить багато запитань до директора, бажаючих відвідати зустріч виявилось майже 100 осіб. Керівництву ансамблю вдалось переконати батьків, що кількість має бути меншою, аби розмова відбулась конструктивно.
“8 грудня, у призначений директором час, зібралось трохи більше 40 батьків, які разом з керівниками ансамблю Тетяною Мутновою та Андрієм Герасименком вирушили до кабінету директора. – розповіла хореограф класичного танцю Ірина Луньова. – Оскільки кількість явно не дозволяла спілкуватись у кабінеті директора, батьки запропонували, щоб зустріч пройшла в актовому залі. Батьки пройшли в актовий зал, а керівник ансамблю з кількома представниками батьків вирушили до директора аби запросити її туди. Директор закладу категорично відмовилась виходити до батьків, пояснивши, що спілкуватись вона буде лише у себе в кабінеті і з кількома батьками. Це її умова і на інших умовах спілкуватись вона відмовляється. До батьків директор вийшла тільки після дзвінка начальника управління освіти Кіровоградської міської ради Лариси Костенко. Валентина Приліпко запропонувала, щоб “чужі” діти (тобто ті, які відвідують ансамбль “Надія”, але навчаються в інших закладах), вносили благодійні внески до шкільного благодійного фонду, засновником якого, до речі, є вона сама“, – розповіла Ірина Луньова.
Батьки разом з керівниками ансамблю намагались пояснити директору, що “чужих дітей” не існує. Окрім цього, вони, розуміючи потреби сьогодення, були згодні вносити певну суму від ансамблю до шкільного благодійного фонду (як, власне, і робили до цього). Але, за словами батьків, директор цим не задовольнилася. Вона нібито намагалася переконати батьків, що в ансамблі дуже велика кількість дітей, яка не вміщується в закладі, і наполягала вигнати певну кількість вихованців.
Невдовзі після цього (у грудні 2014 р.), отримавши відмову щодо скорочення колективу, директор посеред навчального року зачинила актовий зал школи на ремонт. Хоча зазвичай ремонти проводять влітку, щоб не заважати навчальному процесу. Як розповідає мати одніє з учасниць ансамблю Оксана Кравчук, майже 3 місяці основний склад колективу (який неодноразово представляв Кіровоградщину та Україну на всеукраїнському та міжнародному рівнях!) проводив репетиції в жахливих умовах – в коридорі біля туалетів або просто на вулиці.
Батьки звернулись до Валентини Приліпко з листом, в якому прохали дозволити заняття ансамблю в актовому залі школи після закінчення ремонтних робіт. На відповідь чекали більше 30 днів (вона надійшла у січні 2015р.), що є порушенням Закону України “Про звернення громадян”, про що було зроблено відповідний запис на обох копіях відповіді. До того ж, за словами батьків і керівників ансамблю, відписка директора абсолютно не відповідала на їхній запит.
21 січня 2015 року у НВО № 18 проходили загальношкільні батьківські збори, куди запросили тільки 4 особи від батьківського комітету «Надії». Але більшість батьків вихованців ансамблю не вірили у мирне врегулювання конфлікту, тому зібрались в той вечір в стінах школи – усім хотілося потрапити на бесіду з директором та відстояти «Надію». З ініціативи батьків на збори також прибули журналісти місцевих видань та каналу «Кіровоград».
“Небайдужими були і діти. Вони з плакатами теж прийшли до школи, аби боротися за майбутнє своєї «Надії». Але, зі слів Валентини Приліпко, все зводилось до того, що це конфлікт надуманий двома особами (керівниками “Надії”), мовляв “вона намагалась примусити колектив працювати в рамках закону, а керівники почали бунтувати”. Бесіди з директором так і не вийшло – Валентина Приліпко відмовилась що-небудь по суті відповідати батькам. Від батьків школи та вчителів виступали ті самі проінструктовані особи, що і завжди, з уст яких завжди лунають стандартні завчені фрази на підтримку директора”, – зазначила хореограф сучасного танцю Вікторія Баітаз.
Як розповідає Тетяна Мутнова (художній керівник ансамблю), представники міської влади запропонували створити комісію для вирішення конфлікту. Перше таке засідання відбулося вже за тиждень (26 січня), але жодних результатів не принесло. Валентина Приліпко так само відмовлялась відповідати на запитання батьків та керівників про майбутнє “Надії”, залишаючи за собою право одноосібного рішення того чи іншого питання. Жодного компромісу знайдено не було.
Впродовж січня-квітня відбувалося кілька таких засідань, до яких було залучено депутатів Кіровоградської міської ради та представників обласної влади. Варто відмітити, що на всі наступні засіданняя батьки «Надії» вже не потрапили. За їх словами, завдяки наполегливості Валентини Приліпко, розуміння проблеми звелося до особистого конфлікту директора та керівника «Надії» Тетяни Мутнової.
Як кажуть батьки, вони злякалися, що, локалізувавши конфлікт, його швидко “замнуть”. Адже, з точки зору влади, спір двох осіб суттєво легше “погасити”, а ніж конфлікт за участю великої кількості людей. Тому небайдужі до долі “Надії” кіровоградці створили спеціальний ресурс, на якому можна дізнатись про всі події навколо ансамблю.
І дійсно – конфлікт лише набирав обертів. Батьки юних танцюристів розповідають, що 20 лютого 2015 року, Валентина Приліпко викликала наряд міліції аби “викинути” зі школи одного з старших вихованців, мотивуючи це тим, що він надто дорослий, щоб танцювати. Працівники ДСО, які прибули за викликом, ніяких порушень з боку танцівника не побачили. Натомість запропонували ініціатору дзвінка проїхати до міського відділу міліції для написання пояснень щодо причин хибного виклику. Валентина Приліпко, котра, власне, і викликала міліцію, їхати у відділок категорично відмовилась, відправивши замість себе заступника Вікторію Телятнікову. Зі слів батьків, жінка взагалі не розуміла чого вона туди їде і що їй писати, тому всю дорогу до відділку консультувалась з директором телефоном. Підтвердити чи спростувати це від прямих учасників події нам не вдалося.
Як зауважує хореограф сучасного танцю Володимир Корнєєв, лише у 2016-му році на засіданнях професійної комісії з вирішення конфлікту Валентина Приліпко чітко озвучила своє бажання, наполегливо заявляючи, що «Надії» краще було б працювати в іншому місці. Хореограф називає це особистими бажаннями директора, який вважає комунальний заклад своєю приватною власністю. Згодом Приліпко прийняла на роботу нового хореографа, щоб створити новий, пришкільний колектив напротивагу “Надії”.
Читайте також: Мітинг заради “Надії”: кіровоградці вимагали захистити танцювальний ансамбль (ФОТОРЕПОРТАЖ)
У той же час почали лунати чутки, нібито керівництво ансамблю намагається вижити директора школи, щоб зайняти його місце. Та хореографи наголошують, що ніхто з них чи їх оточення не хоче бути директором закладу. “Ми просто хочемо зберегти колектив з 15-річною історією, нормально працювати та виховувати дітей, як ми це робили багато років, та досягати нових успіхів з нашими вихованцями”, – підкреслює художній керівник ансамблю Тетяна Мутнова.
Катерина Білоконь, Перша електронна газета. Фото і відео з мережі Інтернет.