Важливо

Вулиці некомуністичного Кіровограда. Вулиця Архітектора Паученка

В Україні нині тривають активні декомунізаційні процеси. Наприкінці лютого на мапі міст нашої держави з’явились тисячі нових назв вулиць та провулків. Не став винятком і Кіровоград.

19 лютого, згідно вимог Закону “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”, міський голова Кіровограда підписав розпорядження про перейменування ряду вулиць та провулків. Значна частина містян, в силу свого страху перед змінами та банального браку інформації, неоднозначно сприйняли це перейменування.

Тому, журналісти Першої електронної газети розпочинають серію статей про видатних людей, чиї ім’я носитимуть вулиці нашого міста. А розпочнемо ми з центральної вулиці Кіровограда, частина якої декілька років тому була перейменована на Дворцову, а до цього носила ім’я комуністичного вождя Леніна.

Відповідно до розпорядження, відрізок вулиці Дворцової (від вул. Вел Перспективної до вул. Кропивницького) та Леніна, який тоді залишився не перейменованим, відтепер носить назву вул. Архітектора Паученка.

Яків Васильович Паученко народився 21 березня 1866 року у Єлисаветграді Херсонської губернії. Його по праву називають визначним українським кіровоградським архітектором. Яків Паученко являється автором проектів значного числа будівель у нашому місті, зведених наприкінці XIX — початку ХХ ст.ст.

Навчався в рисувальних класах П.О. Крестоносцева при Єлисаветградському земському реальному училищі.

Яків Паученко продовжив митецьку освіту в Училищі живопису, скульптури і архітектури Московського Художнього Товариства. Представивши на річний іспит 1893 року свій архітектурний проект, отримав за нього срібну медаль та звання некласного художника архітектури.

Після навчання Я. Паученко повернувся на батьківщину — до Єлисаветграда. Митець володів іконописною, іконостасною та позолотною майстернею, успадкованою від батька, в якій писалися ікони для Успенського собору міста Єлисаветграда та Вознесенського собору міста Бобринця. Однак головним заняттям у житті Я.В. Паученка стала архітектурна творчість у рідному місті.

Якову Васильовичу Паученку судилося стати одним з тих зодчих, які створили неповторний модерновий архітектурний ансамбль історичного центру міста Єлисаветграда. За його проектами було збудовано чимало будівель міста. Загалом — понад 20 зафіксованих документально об’єктів побудував архітектор (за 48 років життя).

Ось як Єлисаветградська газета «Голос Юга» 1914 року писала про Якова Паученка:

«… ціла низка зведених ним будівель дуже яскраво кажуть про нього, як про талановитого художника-архітектора… Без сумніву заслугою є те, що він першим у нашому місті подав зразки художньої архітектури…»

Будинок Я.В. Паученка, зведений за власним проектом (тепер музей О.О. Осьмьоркіна)
Яків Васильович робив все, що було в його силах, аби привнести в провінційне місто дух культури і мистецтва, а опорою цієї діяльності завжди був його власний будинок (нині — Художньо-меморіальний музей О.О. Осмьоркіна), збудований ним за власним проектом 1899 року. Ця споруда стала своєрідною візитною карткою архітектора і є високопрофесійним зразком поєднання провідних стильових напрямків архітектури того часу — модерну та «неоруського» (неоросійського). Будинок не лише відображав сутність його творця, але й уособлював в собі найвищу істину мистецтва — свободу вибору. Тут відбувались музичні вечори і театральні прем’єри, тут же складалися проекти майбутніх архітектурних споруд. Саме в цій атмосфері виховувався небіж Я.В. Паученка — Сашко, який згодом став відомим художником, професором живопису Олександром Олександровичем Осмьоркіним.

Помер Яків Васильович Паученко 29 жовтня 1914 року і був похований на Петропавлівському кладовищі (в теперішній час не існує), і могила його зникла під фундаментами новобудов.

Найвідоміші будинки, споруджені за проектами Я. В. Паученка:

  • Театр «Ілюзіон» (школа мистецтв, вул. Дворцова, 7);
  • Гостинний двір (вул. Дворцова, 9);
  • Будинок купця Соловйова (не зберігся, вул. Дворцова, 13);
  • Міжнародний кредитний банк (Легбанк, вул. Дворцова, 17);
  • Водолікарня Гольденберга (міська лікарня № З, вул. Архітектора Паученка, 45);
  • Власний будинок (Художньо-меморіальний музей О.О. Осмьоркіна, вул. Архітектора Паученка, 89);
  • Будинок лікаря Мейтуса (ДМШ № 1 ім. Нейгауза, вул. Віктора Чміленка, 65);
  • Будинок лікаря Вайсенберга (обласне управління охорони здоров’я, вул. Віктора Чміленка, 74);
  • Житловий будинок (вул. Гоголя, 28);
  • Лікарня Червоного Хреста Св. Анни (міська лікарня № 2, вул. Ганни Дмитрян, 1);
  • Міська лікарня (м. Новомиргород);
  • Вознесенський собор (м. Бобринець).

Про митця пам’ятають у рідному місті — у 2002 році Кіровоградською обласною радою засновано обласну премію в галузі архітектури, геральдики та вексилології і декоративно-прикладного мистецтва імені Якова Паученка.


Будинок Я.В. Паученка, зведений за власним проектом (тепер музей О.О. Осьмьоркіна)

Водолікарня Гольденберга (міська лікарня № З, вул. Архітектора Паученка, 45)

Міська лікарня в Новомиргороді

Будинок лікаря Мейтуса (тепер ДМШ № 1 ім. Нейгауза, вул. Віктора Чміленка, 65), сучасний вигляд

Собор у м. Бобринець

за матеріалами Вікіпедії


Comments:

Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*