Важливо

Кіровоградський рахунок: третій окремий полк спецназу

Бойові дії на Донбасі стали справжнім випробуванням для всіх Збройних сил України, проте є частини, бійці яких знаходилися і знаходяться на лінії фронту, починаючи з самих перших днів війни. Одна з них – 3-й окремий полк спеціального призначення.

Свій родовід частина веде від 10-ї окремої бригади спеціального призначення СРСР, яка була сформована в жовтні 1962 року в місті Старий Крим. Після розпаду Союзу бригада стала спочатку 1-м окремим полком спеціального призначення, а з вересня 2000 року отримала сучасну назву. У липні 2003 року полк був передислокований в місто Кіровоград.

АТО 3 полкНе можна не сказати, що практично весь час незалежності бойовій підготовці приділялося зовсім мало часу. Чого вартий, наприклад, той факт, що до 2012 року в полку не було жодного парашута. Мало того, за деякими даними, до початку 2014-го він фактично мав у своєму складі два загони (батальйони) замість покладених по штату трьох.

Тим не менше, навіть у такому вигляді полк був набагато більш підготовлений, ніж основна частина української армії. І саме тому став активно використовуватися в конфлікті на Донбасі, причому не за призначенням, а для посилення штурмових частин. Бойовим дебютом для спецназівців стала оборона донецького аеропорту в травні.

Як згодом згадував безпосередній учасник бою, командир відділення третього полку спеціального призначення, кавалер ордена «За мужність» III ступеня Юрій Савельєв: «Наша задача полягала в охороні аеропорту від можливих атак бойовиків. Розмістили нас в старому терміналі, новий ще продовжував працювати. Особливих умов у нас не було. Їжі і води не вистачало; спали, не роздягаючись, прямо на підлозі, на плитці. Хоч і використовували «спальники» і каремати, все одно було дуже холодно. Режим служби теж не назвеш вдалим: добу стояли на постах, добу відпочивали».

Після знаменитого бою 26 травня зведений загін після декількох днів перепочинку був відправлений в іншу «гарячу точку» – Ізюм, де займався зовсім вже невластивою для себе справою – супроводжував колони в бік Слов’янська і Червоного Лиману. На початку червня ситуація тут була вкрай напружена: маючи вельми скромні сили, «стрєлковці» робили ставку на атаки військових колон, намагаючись завдати якомога більших збитків силам АТО.

Займалися кіровоградці і прикриттям фахівців СБУ. Так, у збитому біля гори Карачун вертольоті Мі-8 загинуло двоє спецназівців.

Мало кому відомо, але тільки завдяки бійцям третього полку в руки бойовиків не потрапили величезні запаси бойової техніки, зброї та боєприпасів, які знаходилися в Центрі забезпечення бронетанкового озброєння в Артемівську і базі зберігання стрілецької зброї в селі Параскеєвка. Перекинуті вертольотами, спецназівці змогли відстояти ці стратегічно важливі пункти. А противник робив неодноразові спроби їх захоплення. Як згадав Герой України полковник Олександр Трепак: «Ми добре розуміли, що російські найманці постараються заволодіти бронетехнікою і стрілецькою зброєю, тому підготували надійні пости і секрети, морально приготувалися зустрічати “гостей”».

Читайте також: Як кіровоградський 3-ій полк захищав танкову армаду від терористів Бєса (ВІДЕО)

Вже дуже скоро їх з боку Горлівки атакували озброєні до зубів бойовики на КамАЗі. Однак наскоку не вийшло: сама вантажівка була розстріляна з гранатометів, а бойовики розсіяні. Тоді через кілька днів у хід пішов головний козир супротивника – одиночний танк Т-64 (один з перших «воєнторговських» в руках Гіркіна-Стрєлкова), а також піхота за підтримки міномета. Однак і тут вони зазнали невдачі – спецназівці швидко дали відсіч піхоті і підбили танк.

Після цього спроб штурму частини не було. А хто знає, як розгорнулися б далі події на Донбасі, отримай бойовики сотні танків і сотні тисяч одиниць стрілецької зброї з боєприпасами.

Далі були важкі бої на кордоні, де полк поніс досить відчутні втрати. Так 15 липня під Червонопартизанськом  зведена група під час постановки бойового завдання була накрита мінометним вогнем. На місці загинуло 7 бійців, ще близько 40-ка – були поранені. Фактично одним нальотом була виведена з ладу третину особового складу! А були ще бої під Саур-Могилою, вихід з Іловайська …

Славною сторінкою в бойовому літописі полку стали бої за донецький аеропорт восени 2014 року. Тут знову проявив себе все той же полковник Трепак, який командував обороною «донецької фортеці» більше 40 днів.

«Я здійснював управління підрозділом зі старого терміналу аеропорту. Бувало таке, що на першому етапі радіозв’язок був відсутній, і було необхідно підніматися вище. Навіть під час обстрілів, а іноді і користуватися мобільним. Один раз противник підійшов досить близько, на відстань кидка гранати, і засів у сусідньому будинку. Ми викликали вогонь практично на себе, і терористи були знищені.

Читайте також: Командир кіровоградських спецпризначенців Олександр Трепак розповів про сувору правду війни

На території аеропорту були будівлі, утримувати які просто не було сенсу. Наприклад, «пожарка» – звичайний сарай, який легко прострілюється з кулемета. Ми це добре розуміли і ніколи не утримували її, а використовували проти супротивника. Тобто створювали видимість, що там хтось є, забігали невеликою групою, вели по терористах вогонь і швидко йшли. Майже тиждень бойовики розстрілювали її зі всіх стволів. Тільки все заспокоїлося, ми знову імітували, що там є українські війська…».

Довелося пройти бійцям і важкі бої в Дебальцевому. Нині полк теж знаходиться на передовій лінії, продовжуючи свою війну на Донбасі.

Втрати особового складу 3-го полку спецназу за час війни на Донбасі:

Ст. солдат Андрусенко Дмитро Олександрович – 13.04.2014
Сержант Бурко Євген Володимирович – 12.06.2014
Ст. солдат Волохов Олексій Олегович – 24.06.2014
Ст. солдат Кондаков Олександр Володимирович – 24.06.2014
Підполковник Коваленко Юрій Вікторович – 15.07.2014
Ст. сержант Алєксєєв Микола Васильович – 15.07.2014
Мол. сержант Каравайський Богдан Ігорович – 15.07.2014
Солдат Бендеров Максим Васильович – 15.07.2014
Ст. солдат Марков Іван Анатолійович – 15.07.2014
Ст. солдат Моісеєв Станіслав Анатолійович – 15.07.2014
Ст. солдат Рябий Дмитро Володимирович – 15.07.2014
Солдат Вербовий Максим Вікторович – 15.07.2014
Старшина Гаркавенко Віктор Олександрович – 21.07.2014
Підполковник Лисенко Сергій Іванович – 29.07.2014
Капітан Карпа Тарас Степанович – 29.07.2014
Капітан Андрєєнко Кирило Леонідович – 29.07.2014
Старшина Шершень Андрій Олексійович – 29.07.2014
Сержант Бузуляк Анатолій Віталійович – 29.07.2014
Солдат Шимчик Ярослав Володимирович – 29.07.2014
Старшина Глобенко Олексій Іванович – 29.07.2014
Ст. солдат Панков Лев Миколайович – 29.07.2014
Ст. солдат Гришин Сергій Миколайович – 29.07.2014
Підполковник Сєнчев Сергій Олексійович – 04.08.2014
Ст. солдат Горовенко Ігор Сергійович – 16.08.2014
Ст. солдат Присяжний Євген Миколайович – 23.08.2014
Сержант Придатко Дмитро Миколайович – 29.08.2014
Прапорщик Карнаух Віктор Вікторович – 29.08.2014
Ст. сержант Зіноватний Віталій Вікторович – 29.08.2014
Солдат Панченко Дмитро Миколайович – 29.08.2014
Солдат Кривенко Максим Ігорович – 29.08.2014
Ст. солдат Слободенюк Роман Олександрович – 29.08.2014
Мл. сержант Волкотруб Віталій Юрійович – 29.08.2014
Ст. лейтенант Подолянчук Євген Петрович – 14.09.2014
Капітан Кулигін Олег Борисович – 14.09.2014
Солдат Шешеня Вадим Віталійович – 03.10.2014
Капітан Литвинов Іван Олександрович – 04.10.2014
Ст. солдат Хруль Олександр Григорович – 03.10.2014
Капітан Таранець Станіслав Олексійович – 29.11.2014
Ст. сержант Федитник Віталій Валерійович – 16.02.2015
Капітан Бутусов Юрій Юрійович – 16.02.2015
Солдат Шеляг Володимир Анатолійович – 03.06.2015.

Виктор Северский, petrimazepa.com


Comments:

Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*