Минулого тижня у Москві проходило засідання Священного Синоду Руської православної церкви, до складу якого увійшов митрополит Кіровоградський і Новомиргородський Іоасаф. Під час засідання була направлена привітальна телеграма президенту країни-агресора Володимиру Путіну з нагоди його 65-річчя. У тексті Синод дякує президенту РФ за підтримку та “за багаторічну сумлінну працю й утвердження миру та згоди між країнами”. Кіровоградська єпархія заявляє, що під час Синоду текст привітання не обговорювався і телеграму митрополит не підписував.
Кіровоградська єпархія, яка, між іншим, позиціонує себе як аполітична структура та зайвий раз не вказує регалію “Московський патріархат” і залишає тільки “Українська православна церква”, нічого про цю телеграму не вказано. Тож Перша електронна вирішила поцікавитися, чому в часи військового конфлікту та неоголошеної війни на Сході України, митрополит Іоасаф із Кіровоградщини їде у Москву на Синод Руської церкви і там вітає з днем народження президента країни, яка визнана агресором.
От, навіть на логотипах офіційних сайтів церков Українська православна церква Московського патріархату не оголошує регалію про приналежність до Московського патріархату.
Але почнемо з передісторії…
“Українська православна церква” у складі Руського Священного Синоду
(за даними порталів)
На сайті Кіровоградської єпархії оперативно розмістили інформацію про виїзд митрополита Іоасафа на засідання Синоду в Москву. Проте крім цього ніяких деталей не повідомляється.
“6 жовтня 2017 року Високопреосвященніший Іоасаф митрополит Кіровоградський і Новомиргородський прийняв участь у черговому засіданні Священного Синоду Руської Православної Церкви”.
На офіційному сайті Української православної церкви трішки більше інформації. Зокрема, пишуть, що митрополита Кіровоградської єпархії Іоасафа включили до складу Синоду. Щоправда, тимчасово – на час зимової сесії. Але про привітання до Путіна ще не повідомляють
Натомість офіційний сайт Московського патріархату подає більше інформації. Про засідання Священного Синоду тут розміщено декілька матеріалів. Найпершою з’являється новина про склад Синоду, де видно, що митрополит Іоасаф тепер є другим представником “від України” у складі Синоду. І його “повноваження на посаді” будуть діяти до лютого наступного року. Тож, ймовірно, це не останній візит до Москви.
У більш розлогому матеріалі про засідання Синоду, який опублікували 6 жовтня ввечері, описується увесь перебіг засідання. І, як то кажуть, “дрібним шрифтом” в останньому абзаці йдеться про привітання “вельмишановному миротворцю” Володимиру Путіну:
“Члены Священного Синода Русской Православной Церкви также направили поздравительную телеграмму Президенту Российской Федерации В.В. Путину по случаю 65-летия со дня рождения”.
І, відповідно, текст телеграми також розміщено на сайті Московського патріархату. Там склад Синоду (до якого, нагадаємо, наразі входять двоє представників “від України”) висловлює президенту Росії подяку “за багаторічну сумлінну працю та утвердження миру та згоди між країнами”:
“Рады свидетельствовать, что на протяжении многих лет Вы, храня верность призванию, трудитесь на посту Главы государства. Немалые усилия Вы прилагаете к тому, чтобы обеспечить достойный уровень жизни сограждан и социально-экономическое развитие государства. Весом Ваш вклад в борьбу с терроризмом, в утверждение идеалов справедливости, мира и согласия между странами и народами”, – йдеться у телеграмі.
Відповідь Кіровоградської єпархії
На Сході України триває неоголошена війна, Росія визнана агресором… А “українські священники”, які позиціонують церкву як аполітичну, за даними офіційного порталу Московського патріархату, приєднуються до привітання президента країни-агресора. Більше того, як писалося вище, у телеграмі Синоду церква дякує Володимиру Путіну за те, що що він “бореться з тероризмом та утверджує мир між країнами”. Тож Перша електронна вирішила запитати у митрополита Кіровоградського і Новомиргородського Іоасафа, як він може пояснити таку інформацію.
Під час телефонної розмови із представником Кіровоградської єпархії журналісту Першої електронної порадили направити електронний лист із запитаннями до митрополита. Після ознайомлення з листом журналіста запросили на бесіду, аби митрополит особисто прокоментував ситуацію. Проте перед початком зустрічі повідомили, що митрополит Іоасаф не зможе бути на зустрічі. Виступити від його імені доручив секретарю Протодиякону Іоанну Ганчину. За його словами, митрополит Кіровоградський і Новомиргородський нічого не підписував і взагалі під час Синоду не обговорювалася ця телеграма.
Перебіг розмови журналіста із представником Кіровоградської єпархії подаємо дослівно:
Чому митрополита прийняли до складу Синоду саме цієї сесії?
У Синоді є постійні члени (ті, які беруть участь у всіх синодах) і також є тимчасові члени синоду, яких визиває, припустимо, Синод на наступну сесію. І члени Синоду вирішують самі колегіально, кого визвати на наступну сесію засідання Священного Синоду. І було прийнято таке рішення – про визов митрополита Іосаафа Кіровоградського і Новомиргородського на осінньо-зимню сесію священного Синоду.
Часто з регіонів України викликають на Синод у Росію?
У попередніх синодах брав участь митрополит Петирим Миколаївський і Очаківський, митрополит Мелетій Чернівецький і ось у цьому Синоді приймав участь митрополит Кіровоградський і Новомиргородський Іоасаф.
Це поки що єдина поїздка чи ця сесія передбачає декілька візитів?
Ну, він являється членом осінньо-зимніх сесій Священного Синоду. Тобто це може бути і ще одна поїздка. Бо його, скажімо так, повноваження, як тимчасового члена Синоду, закінчується у лютому. Тобто це (сесія – ред.) вересень-лютий наступного року.
І питання стосовно привітання Володимира Путіна з днем народження. Як Ви можете це пояснити?
Наскільки я уточняв і мені відомо, то текст привітання на Синоді не обговорювався і члени Синоду його не підписували. Патріарх, як очільник церкви, він може вітати від всієї церкви, в нього є такі повноваження. Він може вітати від єпископату, він може вітати від членів Синоду.
А взагалі митрополит знав, що буде такого типу вітання?
На Синоді це не обговорювалося.
Тобто митрополит не знав про привітання?
На Синоді про це нічого не було сказано, текст не обговорювався і члени Синоду нічого не підписували. Це така інформація, якою я володію на сьогодні.
Тож знав чи ні митрополит Іоасаф про це привітання з’ясувати так і не вдалося, адже секретар тільки декілька разів повторив те, що, за його інформацією, під час Синоду текст привітальної телеграми не обговорювався. Цим Протодиякон Іоанн Ганчин пояснює відсутність інформації на сайті єпархії про це – надсилання телеграми не пройшло протокольно під час засідання Синоду і не було зафіксоване в Журналі.
“Це офіційний ресурс, сайт нашої Кіровоградської єпархії, і ми розміщуємо тільки те, що було офіційно проходило, які події і що обговорювалися. Там є і журнали Синоду. І все, що приймалося – вони відображені в журналах. І журнали Синоду потім підписуються членами Священного Синоду. Все інше, чого немає в журналах – члени Синоду не підписують”.
Також під час зустрічі Протодиякон Іоанн Ганчин розповів журналісту про багато справ, які робить Кіровоградська єпархія, аби допомагати людям, а також подарував брошуру, текст якої вартий уваги. Тож, відхрещуючись від привітання президента Росії, журналісту дають видання, де прописано, що РФ взагалі не є країною-агресором, а Московський патріархат допомагає постраждалим на Донбасі і при чому сума “підтримки” вказана в рублях. Крім того, в брошурі використовується поєднання слів “на Україні”, що перейшло з калькованої російської мови як зневажлива ознака поневолення.
(щоб переглянути текст сторінок ближче – натисніть на зображення)
Емоційною лексикою описується “притиснення сучасної церкви” Московського патріархату (хоча сам “Московський патріархат” ніде не звучить прямим текстом).
На сторінках цього видання написано багато звинувачень в сторону церкву Київського патріархату, зокрема, що єпархії нібито не будують власних храмів, а “привласнені” приміщення використовують не за призначенням. Зокрема, окремих декілька розділів присвячено “описам” нібито “чорної біографії” патріарха Філарета.
Також пишуть про те, що “на Україні” нібито немає власного патріарха, як і довгий час не було церкви.
Звинувачення в сторону Московського патріархату автори книги порівнюють із політикою Гітлера, також вважають тези-проти вигаданими та неаргументованими.
Окремим розділом автори брошури намагаються виправдати патріарха Кирила за гучну промову, яка розлетілася по ЗМІ. Зокрема, звинувачують журналістів у перекручуванні фактів. У цьому ж блоці подається інформація про нібито допомогу постраждалим під час конфлікту в Україні. Варто відзначити, сума подана у рублях – 150 млн рублів.
І, зрештою, автори книги, які висловлюються від імені Української православної церкви, пишуть, що не визнають Росію агресором.
Ми вибрали лише декілька сторінок, які є прикладом загальної думки цієї брошури, яка нібито має дати відповіді на запитання щодо конфлікту в Україні та роль Росії у цій ситуації.
Нагадаємо, цьогорічне традиційне хрещенське купання у джерелі святого Даниїла Української православної церкви Московського патріархату в Кропивницькому супроводжувалося піснею «Ждут победы России святые». Згодом єпархія оприлюднила звернення, де заперечила свою причетність до дійства, яке відбувалося біля цього джерела.
Окрім того, 18 травня, у Кропивницькому священнослужителі та прихожани Української православної церкви Московського патріархату організували ходу і «молитовне стояння», виступаючи проти прийняття двох законопроектів № 4511 і 4128, які вони називали «антицерковними». Проте не всі з учасників акції знали, які саме пункти законопроектів «утискають» їхню віру і нібито загрожують закриттям храмів.
Від PERSHої особи: Країні потрібна єдина церква. Українська. Тоді буде мир (ВІДЕО)
таких пидаров накол надо… такая мразь…