Учора, 9 листопада, у КДПУ ім. В. Винниченка, відбулося нагородження призерів конкурсу творчих робіт «Українські топоніми: віхи історичної пам’яті, патріотично-культурні маркери сьогодення, символи майбутнього».
Нагородження приурочили до вагомого у житті нашої країни свята – Дня української писемності та мови. Примітним є те, що розпочався конкурс у інше свято – День слов’янської писемності й культури.
До участі було запрошено учнів 5–11 класів і студентів навчальних закладів усіх рівнів акредитації Кіровоградщини та всієї України. Згідно з завданням, конкурсантам необхідно було запропонувати аргументи «за» та «проти» перейменувань. Від яких топонімів (власних географічних назв) слід відмовитись, а які обраюти. «Уявіть себе мером вашого населеного пункту, чи потрібно змінити його назву, які вулиці, навчальні заклади та інші місця варто перейменувати. Можна писати про один або кілька топонімів. Власні думки обґрунтуйте», – йшлось у завданні.
Голова журі й ідейна натхненниця конкурсу професор Світлана Ковтюх говорить, що у творчих роботах студентів виявились різні думки. Зокрема, студенти історичного факультету всі як один підтримують позицію перейменування Кіровограда в Єлисаветград. «11 червня у нашому місті «висадився потужний десант» мовознавців, літературознавців, істориків і просто небайдужих громадян, – розповідає викладач. – Я навіть і подумати не могла, що хтось знову заговорить про Єлисаветград! Зараз знову починається оцей відкат. Українська мрія втрачає ореол єдиної і соборної України».
«Притомні громадяни, зокрема студенти, мають поширювати у своїх колах думку про українське майбутнє. Іван Франко казав, що неможливо любити свою рідну мову як воли, корови й багатство. Розруха, вона в головах. Поки дочекаємось добробуту – змінювати вже не буде що. Наприклад в Одесі в межах круглого столу ономастичної конференції було визначено оптимальною назвою Інгульськ, що відповідає історичним реаліям нашого міста і проукраїнській спрямованості», – зазначає Світлана Ковтюх.
Учасники заходу переглянули відеоролики на яких патріарх Філарет, Володимир В’ятрович, Тарас Чухліб, Лариса Масенко, Сергій Квіт, Віталій Капранов говорять про небезпеку повернення імперської назви.
На думку декана факультету філології та журналістики Людмили Кричун, кожна людина має право на власне бачення. Ніхто і ні в якому разі не може на’вязувати свою думку іншим. Але наразі це питання дуже гостре, оскільки підкріплене політичними маркерами.
Олександр Ратушняк, викладач КДПУ і голова Кіровоградської обласної організації “Просвіти”, говорить, що якби не було річки – не було б і міста: «Ви відчуваєте, за назвами вулиць і міст не тільки Кіровоградщини, а й усієї України, як було окрадено нашу мову і культуру? Нам є чим пишатись! Головне – навчитись себе поважати». На думку науковця, сьогодні ми знову стоїмо перед вибором, історія вже мала б чомусь нас навчити, тому ми не повинні знову «помітити» себе як колонія.
До компетентного журі також увійшли: доценти кафедри мови Демешко Інна Миколаївна, Кирилюк Ольга Леонідівна і аспірантка Флорінська Світлана Сергіївна.
Як наголошує Ольга Кирилюк, наразі за допомогою слова відбувається інформаційна війна проти нашої країни. «Відбувається вплив за допомогою слова, стирається національна пам’ять. Окупанти мітять територію своїми назвами. Прикладом є вулиця Дворцова. Зараз на Сході йде війна. Але куля вражає одну людину, а слово вражає мільйони», – зазначає викладач.
Ідею проведення топонімічного конкурсу підтримали не лише педагоги, а громадська організація «Спільна дія» та благодійний фонд народного депутата Станіслава Березкіна “Добротвір”. Звертаючись до конкурсантів, голова “Спільної дії” і помічник народного депутата Ірина Малик наголосила, що викладачі-організатори – це люди, які не прийняли конформістську і зручну позицію: «У Дніпропетровську Катеринослав взагалі викинутий з порядку денного. Ви (молодь) сьогодні цікаві не тільки як студенти, а й як громадські діячі. Своєю участю у конкурсі ви увійшли до цього суспільного процесу. Ліна Костенко казала: Я знаю грамоту свободи – її підписують мечі. Слово – ваш меч. Тому хочу вам подякувати за свідому громадянську позицію».
Під час урочистого нагородження переможців Світлана Ковтюх розповіла, що роботи надходили не тільки з навчальних закладів обласного центру, а й з інших міст і областей. Так друге місце посіла Анна Квартальова з Черкас.
Що ж до кіровоградських студентів, призові місця розподілились таким чином:
3 МІСЦЕ
Вєлкова Наталка – факультет філології та журналістики;
Бойко Катерина – факультет іноземних мов;
Яна Стецюк – факультет філології та журналістики;
2 МІСЦЕ
Шелест Віталій – природно-географічний факультет;
Токарчук Анна – факультет філології та журналістики;
Войтенко Яна – факультет філології та журналістики.
Любомська Ірина (факультет філології та журналістики) отримала нагороду в окремій номінації “За створення позитивного образу малої батьківщини”. А переможницею конкурсу стала студентка Ганна Дудник.
Як підсумувала Ірина Малик, нині формуються засади нової української держави: «Я по-доброму вам заздрю. Щаслива тим, що такі славетні викладачі і потужні студенти стоять пліч-о-пліч у формуванні гуманітарної аури нації нашого міста». Переможцям конкурсу вона передала мудрі дарунки від фонду “Добротвір” – книги сучасних українських письменників. Не забули і про членів журі, які отримали за свою організаторську роботу USB-носії. Також студенти отримали подарунки від кафедри української мови.
На завершення голова журі побажала усім учасникам стати свідомими громадянами своєї держави і ніколи не забувати про рідну мову.
Більше фото тут.
Катерина Білоконь, Перша електронна газета