Стрес вдома і на війні: у Кіровограді шукали методи подолання посттравматичних розладів (ФОТОРЕПОРТАЖ)

Учора, 29 березня, у Волонтерському Центрі Кіровоградського обласного ЦДЮТ відбувся тренінг “Організаційні чинники психологічної реабілітації осіб з посттравматичними стресовими розладами в сучасних умовах”. 

Перший кіровоградський Волонтерський Центр з надання психологічної допомоги було відкрито лише кілька днів тому, тож цей тренінг став своєрідним випробуванням для команди тренерів-психологів. Очолив його Андрій Фоменко –  інструктор-психолог, який займається підготовкою особового складу ЗСУ. Також до команди увійшли досвідчені психологи, які майже щоденно стикаються з посттравматичними розладами, що набули загальнонаціонального масштабу після початку бойових дій на Донбасі.

Участь у першому тренінгу взяло близько тридцяти осіб:  представники Центру медико-психологічної реабілітації “КОМ-ПАС”, військові, волонтери, студенти-психологи. Тренінг складався з двох частин. Перша – теоретичний аспект за актуальною темою “Посттравматичний стресовий розлад: проблеми та напями допомоги”. У другій частині спеціалісти з досвідом роботи у даній сфері навчали учасників різним методикам роботи з людьми із посттравматичними синдромами.

“Сьогодні я буду не Андрій-досвідчений психолог, а Андрій, який разом з вами намагатиметься подолати стрес і його наслідки, – розпочав зустріч тренер Андрій Фоменко. – Два роки тому, коли почались усі ці події на Сході України, психологи не знали з чим вони зіткнулись. І щоб зрозуміти саму суть проблеми – поїхали на фронт. Тому сьогодні наш тренінг проходитиме у нестандартій формі польової взаємодії”.

Читайте також: Військовий психолог: Як зрозуміти чоловіка, який пройшов крізь пекло війни

Першою тренінговою вправою стало групове визначення наповнення кожної людини і її найближчого оточення. “Моделлю” для цієї вправи стала Ірина Зінченко – військовослужбовець Кіровоградського Третього окремого полку спеціального призначення.  Ірина намалювала всередині контуру своєї фігури блакитний закручений клубок, який символізував стурбованість. А потім таку ж вправу повторили всі учасники тренінгу. Потому спільними зусиллями визначили, що всередині кожного з нас є багато різних категорій: мотивація, життєвий досвід, кохання, комплекси, власні переконання, сумніви, які визначають нашу поведінку, корегують  спосіб життя, направляють у прийнятті рішень.

Також тренери-психологи наголосили на тому, що з 1939-го року ніхто ретельно не займався таким явищем як “мобілізація”, тому нині, в умовах війни, в армії спостерігається багато проблем, які часто мають  суто психологічне підгрунтя. Руслан Марінін, військовий 3-го полку СпП, займається психологічною підготовкою молодих бійців і зауважує, що сучасний підхід до формування армії надзвичайно непродуманий: “Не можна узяти двадцять абсолютно різних людей і “кинути їх до спільної торби” – пеермішати. В таких умовах вони ніколи не почнуть довіряти один одному і перебуватимуть у постійному стресі. Трудовий колектив, якими і є військові, необхідно ретельно формувати”.

Читайте також: Військовий психолог: про службу і життя на межі (ФОТО)

Владислав Зубченко, викладач психолого-педагогічного факультету КДПУ ім. В. Винниченка, розповів,  що регулярно працює з сімейними парами, у яких чоловік повернувся з зони АТО: “у таких сім’ях дуже часто відбувавється відчуження, яке, якщо вчасно його не ліквідувати, повністю руйнує стосунки. Жінки, тут, у тилу, переживають все набагато травматичніше”.

Андрій Фоменко розповідає, що половина населення України зараз живе як зомбі, у режимі “стендбай”, а інша половина – у постійому стресі: “Коли хлопці у зоні АТО дивляться крізь тебе, ти розумієш, що необхідно зробити основні кроки: встановити контакт, надати допомогу у повному обсязі і своєчасно. Але перш за все необхідно зрозуміти чи достатньо ти компетентний, для такої важкої роботи, чи “по зубах” тобі це”.

Читайте також: У Кіровограді військових навчають прийомам саморегуляції в умовах бойових дій (ВІДЕО, ФОТО)

“Цей треніг надзвичайно корисний! Тут ми дізнались те, чого нам ніколи не розкажуть на парах. Нам, як майбутнім психологам, дуже важливо переймати досвід у режимі такого  невимушеного спілкування”, – поділились враженнями з кореспондентом Першої електронної газети  студенти Кіровоградського інституту ПВНЗ «Університет сучасних знань».

Більше фото тут.

Катерина Білоконь, Перша електронна газета

Поширити:

Залишити коментар:

коментар