Кіровоградка Анна Григор’єва відзначає 100-літній ювілей сьогодні, 2 лютого. Із привітаннями до неї зранку завітали рідні, народний депутат Станіслав Березкін та міський голова Олександр Саінсус.
Народний обранець і очільник міста привітали бабусю із днем народження теплими словами та побажаннями здоров’я і благополуччя. Станіслав Березкін подарував ювілярці самовар із ручним розписом.
Із родиною ювілярки його пов’язують давні теплі дружні і ділові стосунки: донька Анни Григор’євої Світлана Прошаченко тривалий час працювала на підприємствах компанії «Креатив» (Станіслав Березкін до обрання народним депутатом її очолював), а онуки Людмила та Олександр Прошаченки і зараз трудяться там же.
Як розповіла найстарша внучка пані Анни Людмила Прошаченко, бабуся досі перебуває у доброму гуморі здоров’ї. Ось, лише цими днями через морози вона відмінила свої щоденні спортивні заняття: ходьбу навколо сусіднього шкільного стадіону. За один раз бабуся проходить від 3 до 7 кіл.
До речі, Анна Петрівна особисто ходить на виборчу дільницю, бо не визнає голосування вдома.
Саме рух Анна Григор’єва вважає одним із головних «рецептів» довголіття. Так само як і працю, і любов близьких людей. Із великою теплотою згадує своїх чоловіків, один з яких загинув на фронті, з іншим прожила до глибокої старості. Своєю берегинею вважає найстаршу «внучку Людочку» – Людмилу Прошаченко, яка оточила бабусю любов’ю і турботою.
«Я ніколи не сиділа без діла – то робота, то город, то інші клопоти», — пояснила ювілярка.
Окремо вона виділяє те, що однією із запорук здоров’я є розумне харчування – їсти скромно, не переїдати, не харчуватися на ніч тощо.
Правнука Світлана розповіла, що бабуся Анна для всіх онуків завжди була і є світочем добра і мудрості.
До «круглої» дати рідня підготувала їй символічний подарунок – зробили альбом із реставрованими старими фото із життя бабусі.
Анна Петрівна Григор’єва народилася 2 лютого 1914 року у Вірменії. Навчалася в Грузії. Півстоліття прожила в Азербайджані. Останні 50 років — в Україні.
Закінчила училище. Працювала лаборантом, хіміком-аналітиком. Другу світову війну пережила в Азербайджані, де працювала на заводі по 14 годин на добу.
Народила трьох дітей. Має шістьох онуків та шістьох правнуків.