Земля розбрату: кіровоградці не можуть поділити земельні ділянки між учасниками АТО

На 49-ій сесії міськради між депутатами, активістами та військовими розгорівся справжній скандал через 39 га землі на Лелеківці для учасників АТО. Тоді було прийнято рішення про створення тимчасової комісії на чолі з депутатом міськради Сергієм Михальонком, яка опікуватиметься земельними питаннями.

За словами голови ГО «Спілка об’єднаних війною жінок» Світлани Вольської, суть проблеми полягає в тому, що міська рада замість наявних 336 земельних ділянок на Лелеківці хоче віддати військовим лише 78 – для учасників антитерористичної операції І категорії (родини загиблих, інвалідів та поранених).

«11 серпня минулого року ми звернулися до секретаря міськради Івана Марковського з проханням виділити земельну ділянку на Лелеківці кіровоградським військовим, – розповідає передісторію розбрату Світлана Вольська. – Земля що на Лелеківці (42 га – прим. авт.) знаходилася в оренді, але не використовувалася орендарем за призначенням. Юрист від спілки уклав із міською радою договір безоплатної співпраці, на основі якого допомагав перевести земельну ділянку у комунальну власність. До суду справа навіть не дійшла –  командир 3-го полку і юрист провели досудові перемовини з орендарем, на основі яких передали клопотання про мирну передачу земель до власності міськради. 5 березня поточного року кіровоградською міськрадою прийнято рішення про те, що земельну ділянку внесено до запасу і буде видано військовим».

У міськраді небажання передавати усі 336 ділянок військовим пояснюють необхідністю резервного запасу землі. Заступник голови міськради Григорій Литвин пояснює, що на сьогоднішній день міськрадою затверджено 426 заявок військових на отримання землі, з яких 333 – від учасників АТО, які хочуть отримати земельну ділянку на Лелеківці. У списку волонтерів та міськради співпадають лише 115 прізвищ. Тобто, виходить, що на 336 наявних земельних ділянок претендують майже 500 учасників АТО. Тому міська рада прийняла рішення першопочатково виділити землю родинам загиблих, інвалідам та пораненим. За списком міськради – таких людей 79, але зі списком «Об’єднаних війною жінок» повторюється лише 49 осіб. За яким принципом формувався список міської ради і як він функціонував – Григорій Литвин не пояснив.

«Ми не дарма почали вести окремі списки, куди вносилися всі особи, які отримали згоду у міськради на отримання земельної ділянки, – говорить Світлана Вольська. – До нас неодноразово зверталися люди, які скаржилися на списки міськради: то прізвища зникали зі списку, то порядковий номер опускався «нижче». 23 квітня поточного року ми подали 336 заяв з вираховуванням приорітетних осіб (родини загиблих, інваліди, поранені). Взяли із міськради список родин загиблих. Надали земельній комісії 336 проектів рішення. За день до сесії, у другій половині дня, дізнались, що поданий нами на затвердження сесії список військових змінився з 336 прізвищ на 79. Тепер не можу зрозуміти, чому не можна віддати військовим ці земельні ділянки, а для інших військових шукати нову землю, а не переписувати прізвища у вже складених і законно оформлених списках?»

Присутні на засіданні комісії учасники АТО спочатку досить недоброзичливо поставилися до діяльності активістів «Спілки об’єднаних війною жінок». «Службовці Нацгвардії і батальйону “Кіровоград” навіть не знали, що ваша громадська організація займається укладанням списків на лелеківську землю»,  – висловився представник УМВС Дмитро Шишкарьов.

Оскільки на спільному обговоренні були виявлені непорозуміння між представниками громадськості, учасників АТО та місцевої влади, голова комісії Сергій Михальонок запропонував громадськості та військовим до кінця тижня зустрітись та обговорити наявні проблеми зі списками та ділянками, а у понеділок, 13 липня, зібратися на комісію і обговорити компромісні варіанти вирішення земельних проблем.

Тетяна Колісник, Перша електронна газета.

Поширити:

Залишити коментар:

коментар