Що треба знати працівникам, які втратили працездатність

Журналістка
Світлана Листюк
Журналістка

Не всі роботодавці в захваті від хвороб своїх співробітників і не завжди погоджуються оплачувати лікарняний. «Або робота, або лікарняний», – можна часто почути від начальника. В кращому випадку можуть дати відпустку за свій рахунок. Хоча таке відношення є незаконним.

Державою гарантовано оплату тимчасової непрацездатності всім працюючим. Законодавством передбачено оплату лікарняних, якщо це пов’язано з хворобою самого працівника, його дитини, або іншого члена сім’ї. Тож які види лікарняних існують, хто і в якому розмірі може претендувати на їх оплату, а в яких випадках у виплаті може бути відмовлено спробуємо коротко пояснити далі.

Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, пов’язаними з похованням» визначено, що працівник може претендувати на компенсацію тимчасової непрацездатності в таких випадках:

– тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві;

– необхідності догляду за хворою дитиною;

– необхідності догляду за хворим членом сім’ї;

– догляду за дитиною віком до трьох років або дитиною-інвалідом віком до 18 років у разі хвороби матері або іншої особи, яка доглядає за цією дитиною;

– карантину, накладеного органами санітарно – епідеміологічної служби;

– тимчасового переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу, нижчеоплачувану роботу;

– протезування з приміщенням в стаціонар протезно-ортопедичного підприємства;

– санаторно-курортного лікування.

Допомога з тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом соціального страхування починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (МСЕК) інвалідності. Оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності в цьому випадку здійснюється за рахунок коштів роботодавця.

Працюючим на сезонних і тимчасових роботах, допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, надається не більш як за 75 календарних днів протягом календарного року.

Допомога з тимчасової непрацездатності виплачується за період:

– по догляду за хворою дитиною віком до 14 років – Фондом з першого дня за період, протягом якого дитина за висновком лікаря потребує догляду, але не більше ніж за 14 календарних днів;

– по догляду за хворим членом сім’ї надається застрахованій особі з першого дня, але не більше ніж за 3 календарних дні, а у виняткових випадках, з урахуванням тяжкості хвороби члена сім’ї та побутових обставин, – не більше, ніж за 7 календарних днів;

– у разі захворювання матері або іншої особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною віком до трьох років або дитиною-інвалідом віком до 18 років, надається за весь період захворювання.

Законом передбачено вичерпний перелік випадків, коли у виплаті лікарняних може бути відмовлено:

1. в разі отримання застрахованою особою травм або її захворювання при вчиненні злочину;

2. в разі умисного заподіяння шкоди своєму здоров’ю з метою ухилення від роботи чи інших обов’язків або симуляції хвороби;

3. за час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи;

4. за час примусового лікування, призначеного за постановою суду;

5. в разі тимчасової непрацездатності у зв’язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння або дій, пов’язаних з таким сп’янінням;

6. за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням.

У разі порушення хворим режиму, встановленого лікарем, неявки на черговий медичний огляд або на МСЕК він також може бути позбавлений виплат з тимчасової непрацездатності.

Допомога з тимчасової непрацездатності виплачується застрахованим особам залежно від страхового стажу в таких розмірах:

– 60 відсотків середньої заробітної плати (доходу) – застрахованим особам, які мають страховий стаж до п’яти років;

– 80 відсотків середньої заробітної плати (доходу) – застрахованим особам, які мають страховий стаж від п’яти до восьми років;

– 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу) – застрахованим особам, які мають страховий стаж понад вісім років;

– 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу) – застрахованим особам, віднесеним до 1-4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; одному з батьків або особі, що їх замінює та доглядає за хворою дитиною віком до 14 років, постраждалим від Чорнобильської катастрофи; ветеранам війни та особам, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”; особам, віднесеним до жертв нацистських переслідувань відповідно до Закону України “Про жертви нацистських переслідувань”; донорам, які мають право на пільгу, передбачену статтею 10 Закону України «Про донорство крові та її компонентів».

Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною або хворим членом сім’ї) в розрахунку на місяць не повинна перевищувати розмір максимальної величини місячної заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися страхові внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.

Підставою для призначення допомоги з тимчасової непрацездатності є виданий в установленому порядку листок непрацездатності, а в разі роботи за сумісництвом – копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи.

Лікарняні виплачуються як за основним місцем роботу, так і за місцем роботи за сумісництвом.

Документи для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності розглядаються не пізніше десяти днів з дня їх надходження. Повідомлення про відмову в призначенні допомоги із зазначенням причин відмови та порядку оскарження видається або надсилається заявникові не пізніше п’яти днів після винесення відповідного рішення.

Володимир Кудря, Перша електронна газета

Поширити:

Залишити коментар:

коментар