Важливо

У Кракові кіровоградець вшанував пам’ять ромів, репресованих фашистами

Світлана Листюк
Журналістка
Світлана Листюк
Журналістка

Щорічно 2 серпня в багатьох країнах Європи відзначають День пам’яті геноциду ромів (циган), які загинули в часи Другої світової війни внаслідок расистської політики нацистської Німеччини та її союзників. 

Міжнародна ромська молодіжна мережа “Терніпе”, центральний офіс якої розташовано в Берліні, вже кілька років поспіль наприкінці липня – на початку серпня проводить навчальний захід, присвячений історії геноциду ромів. Зустріч й урочиста церемонія вшанування пам’яті ромських жертв у колишньому нацистському таборі смерті “Аушвіц-Біркенау” традиційно відбувається у місті Краків (Польща).

Цього року вперше за підтримки Українського центру вивчення історії Голокосту та Ромської програмної ініціативи Міжнародного фонду “Відродження” українська делегація у складі 9 осіб взяла участь у цьому просвітницькому заході.

Враженнями від поїздки з Першою електронною поділився мешканець Кіровограда Олексій Літвінов – головний спеціаліст відділу з питань молодіжної політики управління молоді та спорту Кіровоградської облдержадміністрації.

– Олексію, Ви вперше побували на зустрічі, яку влаштовує “Терніпе”, взяли участь у церемонії вшанування памяті ромів. Які Ваші враження? 
– Візит мені дуже сподобався. Він виявився не тільки цікавим, але й змістовним. Ця щорічна акція має на меті підвищити рівень обізнаності молоді про нацистський геноцид ромів, посилити солідарність серед ромів для кращого усвідомлення таких явищ, як ксенофобія й нетерпимість, і засобів протистояння їм. Тому ця акція є дуже актуальною в нинішній час.

– А скільки було учасників і які країни вони представляли? 
– Цього року до Кракова приїхало близько 700 осіб: активна ромська молодь та представники інших національностей із різних країн світу (Польщі, Словаччини, Сербії, Македонії, Румунії, Франції, Німеччини, Австрії, Угорщини, Іспанії, Ізраїлю, України та США). Атмосфера була дуже приязна та дружня. Я особисто мав змогу поспілкуватися з молоддю з різних куточків Європи й Америки. Це дуже корисний досвід, який дозволяє не лише налагоджувати професійні зв’язки з представниками інших країн, брати участь у міжнародних проектах, а й знаходити нових друзів.

– Наскільки мені відомо, програма заходу була дуже насиченою. Що Вам найбільше запам’яталося?
– Всього наш візит тривав 5 днів – з 30 липня по 3 серпня. Перший день було урочисте відкриття, під час якого гості з різних країн знайомились один з одним. Наступні два дні дійсно були дуже насиченими. У першій половині дня ми працювали по групам, обговорюючи різні теми, щодо геноциду ромського населення під час Другої світової війни. А по обіді – мали змогу долучитися до ромського народного мистецтва. Нам демонстрували ромський театр, танці і пісні, були і різноманітні фотовиставки. Та найбільше вражень залишилося від екскурсії до музею Аушвіц-Беркенау, що знаходиться біля польського містечка Освенціма.

– Кажуть, після візиту до цього «табору смерті» починаєш по-іншому дивитися на світ…
– Так. Це жахливе місце, яке вносить власні корективи у світогляд кожного, хто там побував. Я переконався у цьому на власному прикладі. Мороз по шкірі викликали розповіді екскурсовода про те, як жили і як помирали в’язні в концтаборі. Я на власні очі бачив бараки, де в нелюдських умовах мешкали приречені на смерть, навіть речі, які залишилися тут після них. На території табору досі височіють залишки газових камер і крематоріїв, у яких нацисти безпощадно вбивали людей.

Одна справа читати про це все в підручниках з історії і зовсім інша – на власні очі побачити всю цю гігантську чітко сплановану машину смерті. Тільки після цього починаєш розуміти до кінця наскільки важливо дотримуватись толерантності і терпимості в суспільстві та не допускати будь-яких проявів ксенофобії, расової, релігійної, національної та інших дискримінацій. Наскільки важливо просто берегти життя. Жахливі уроки минулого не потрібно забувати.

– Ви отримали такий заряд позитивних і негативних вражень водночас. Загалом. Ви задоволені участю у зустрічі? 
– Так, безумовно! Я дуже задоволений поїздкою – спілкуванням з активною і творчою молоддю з-за кордону, знайомством з багатою ромською культурою, навіть відвідуванням концтабору – це важливим життєвий досвід. Я вдячний організаторам заходу, адже вони реалізовують дуже потрібний і актуальний проект. А без керівника української делегації Михайла Тяглого, який організував і забезпечив поїздку, наша молодь взагалі не потрапила б на міжнародну акцію такого масштабу! І, насамкінець, варто відмітити активність всіх учасників цієї зустрічі, адже кожен з них зробив свій вклад у справу глибокого розуміння і дослідження геноциду ромського народу.

– Спасибі, Олексію, що поділилися своїми враженнями. Сподіваємося, що попереду на вас чекає ще чимало цікавих акцій і проектів, про які Ви також розповісте читачам Першої електронної.

Світлана Томашевська, Перша електронна газета

Поширити:

Залишити коментар:

коментар