Станіслав БЕРЕЗКІН: «Життя диктує потребу в нових баченнях»

Впродовж останніх років доля Кіровоградщини визначалася в київських чи донецьких владних та партійних кабінетах. Нами керували люди, які не знайомі з проблемами і потребами нашої області. Про політичну ситуацію на Кіровоградщині, про перспективи розвитку нашої області, про те, як скоро кіровоградці стануть жити за європейськими стандартами, ми поспілкувалися з з народним депутатом України Станіславом Березкіним.

– Cтаніславе Семеновичу, за останні кілька місяців пропорції політичних впливів в Україні значно змінилися. Як, на Ваш погляд, можна охарактеризувати сьогоднішню політичну ситуацію на Кіровоградщині?

– Внутрішній стан простих кіровоградців можна описати так: “Голова – тут, а серце і душа там”. Маю на увазі – на Донеччині, Луганщині… Ми дуже хвилюємося за наших солдатів, які зараз протистоять терористам, бандитам та російським спецпідрозділам.

А повертаючись до політичної ситуації на Кіровоградщині, то я назвав би її “ніякою”. Це своєрідний “період різновластя”, коли всі політичні сили на Кіровоградщині наввипередки намагаються вирвати якнайбільший шмат влади. Як кіровоградець, я спостерігаю за цими ігрищами, і мене охоплюють сумніви: невже усе це шарпання – для того, щоб наш край став жити краще?!. Пригляньтеся до цих людей: переважно це ті самі, що були і раніше – ті, хто робив незаконні справи, підписував здирницькі “акти”… І якщо на владні посади подекуди приходять нові люди, то загальна ситуація залишається та ж сама, як у старому болоті.

– Невже все так безнадійно?..
– Чому? – зовсім навпаки! Революційні зміни в державі якраз і відкривають нові можливості для кіровоградців! Підкреслюю: “для кіровоградців”. Ми самі маємо тут, на території Кіровоградщини, об’єднатися навколо національної стратегії, проголошеної Президентом, і, звісно, навколо місцевих лідерів, щоб подбати про розвиток своєї області. Іншими словами: найбільше для Кіровоградщини можуть зробити лише кіровоградці.

Свої лідери є: в бізнесі, серед політиків, громадських організацій, молоді – от навколо них і треба об’єднуватися, щоб виробити спільне бачення: як жити і працювати далі. Хто сьогодні скаже, скільки ми будемо сплачувати до бюджету через 5-10 років? Як Кіровоградська область буде розвиватися з урахуванням потреб створення нових робочих місць? Які нові підприємства треба створити, щоб регіон розвивався стабільно? Якою може бути місцева заробітна платня і місцеві пенсії?.. Сьогодні про це не дбає ніхто.

– Чи існує вірогідність повороту до попередньої політичної ситуації?
– Я вважаю, що це було би найбільшим приниженням для нас, українців. Ми обрали нову владу і пильно придивляємося до неї. Маємо йти вперед – до Європи, разом із мільйонами народів. Кожен по-своєму розуміє європейські стандарти. Я розумію їх так: це прозорі закони, за якими кожен, хто добре і чесно працює – той добре живе.

– Попередні, “старі” політичні сили значною мірою розчарували виборців. Чи існує серед кіровоградських виборців запит на нову політичну силу? Якою вона має бути?
– Давайте проаналізуємо останні 20 років нашого бурхливого політичного життя: КПУ, ПР, ЗаЄдУ, СДПУ(о), БЮТ, УДАР, «Фронт змін», «Свобода»…Чи змінилося щось для мешканців Кіровограду і області? – принципово нічого. Прості люди бачать лише скандали та незрозумілі їм інтриги.

А відповідаючи на Ваше запитання, скажу, що серед кіровоградців запит на нову політичну силу є. Він формується тут, у Кіровограді, а не в Києві. Ніколи не буде дбати про кіровоградців той політик, який постійно живе і працює в столиці.

– Чи можете уточнити, як мала би виглядати ця нова політична сила?
– Якщо ми говоримо про всеукраїнський рівень, то це – не до мене, а до київських політиків. Там уже нові партії ростуть, як гриби.

Якщо ж Ви запитуєте про Кіровоград і область, то нова політична сила в моєму розумінні – це той політичний союз бізнесменів, політиків і просто активних людей, який буде дбати про місцевий розвиток. Про зменшення тарифів, про чисту питну воду, про створення робочих місць, про ремонти доріг у Кіровограді, Бобринці, Олександрії… Це має бути політичне об’єднання, яке подбає про імідж та міжнародний рейтинг нашої області. Пора перестати сподіватися на “доброго київського дядю” і самотужки братися за порядкування у своєму краю.

– Ви вийшли з Партії регіонів. Чи означає це, що Ви вийшли також із активної політики?
– Партія регіонів диктувала свої “умови гри” всьому українському бізнесові. Або ти приймаєш їх – або твій бізнес знищують. Я не хочу і не буду озиратися в минуле. Треба жити і працювати далі, щоб відновлювати зруйноване.

Як народний депутат, я не вийшов із активної політики. Ми створили групу “Економічний розвиток”, щоб підтримати розвиток української економіки. Але для мене найпершим пріоритетом була і є моя рідна Кіровоградщина. Я впевнений: якщо серйозно взятися за її розвиток, то із сонного степового “середнячка” наша область може стати однією з провідних промислово-аграрних територій в Україні.

– Як Ви бачите політичне майбутнє Кіровоградщини?
– Це майбутнє – насамперед економічно-самодостатнє. Як економіст, я бачу для нашої області гарні перспективи. Ми здатні вивести її на високий рівень зарплатні, доплачувати місцеві надбавки пенсіонерам.

Насправді не так складно порахувати бюджет Кіровоградської області. Тільки не для розкрадання, а для розвитку.

Наприклад, якщо зайнятися дніпровським водоводом: 50% калькуляції – це вартість електроенергії, але ж водовід може сам цю енергію виробляти!

…Собівартість одного кілограма картоплі – 1 гривня, а в магазині – 6-7; то чому ми здаємо земельні ресурси в оренду замість того, щоб вирощувати ті ж овочі?!

Нам, кіровоградцям, треба лише уважно озирнутися і по-хазяйському оцінити потенціал свого краю. Сьогодні є бачення того, щоб розвитком своєї області займалися місцеві успішні люди. “Той, хто добре хазяйнує у себе в господі, той може підказати, як має стати заможним усе село!” – адже ця стара українська істина завжди буде актуальною.

– До речі, про села і містечка. Як Ви бачите роль місцевої влади у теперішній ситуації?
– Люди звикли обирати за політичним зафарбуванням. Але чи об’єднуються депутати заради наповнення бюджету? – ні! І так – у всьому.

…Насправді представники всеукраїнських політичних сил не мають вже особливого впливу в Кіровограді та в області. Найболючіше для людей зараз – розвиток області, а не кількість відвойованих крісел у міськраді. Кіровоградці ж не маленькі діти: всі чудово знають, задля якого чергового дерибану політики воюють за крісла у місцевих радах…

– Яким може бути механізм втілення Ваших ідей?
– Моє бачення таке: всі політичні кольори Кіровоградщини мають об’єднатися для розвитку свого краю. Депутатами мають стати ті, хто знає, як тут, на цій землі, заробляється кожна гривня. Тоді вони і вкладатимуть цю гривню розумно, як далекобачні господарі. Адже ми тут живемо, це наша земля. А “…в своїй хаті — своя правда, і сила, і воля”. Це сказав Тарас Шевченко. Він сказав це нам і про нас.

Андрій ВЕЛИЧКО

Фото з архіву Першої електронної

Поширити:

Залишити коментар:

коментар