Питна вода не стане дешевшою, але стане якіснішою

 Світовий банк впроваджує програму модернізації інфраструктури для поліпшення якості питної води. До списку регіонів, яким буде надано кредит, потрапив і Кіровоград.

Обласна рада надала ОКВП „Дніпро-Кіровоград” дозвіл на отримання позики Світового банку у розмірі 275 млн грн. Генеральний директор підприємства, Роман Ілик, розповів Першій електронній про умови отримання кредиту і перспективи водопостачання області.

– Романе Ігоровичу, які можливості для «Дніпро-Кіровоград» дає отримання кредиту Світового банку?
– Ні для кого не є секретом, що комунальні підприємства нашої держави довгий час були збитковими. Тарифи політизувалися. Потім тарифна політика почала регулюватися Національною комісією. Це був і є довгий процес. Зараз державна політика спрямована на залучення інвесторів, недержавне фінансування у зв’язку зі скрутною економічною ситуацією, неможливістю поновлювати основні фонди за рахунок безповоротного державного фінансування. Ще з 2005 року ми шукаємо такого інвестора для оновлення основних засобів, насосного обладнання, ремонту аварійних мереж. Це дозволить знизити собівартість, отримати економію, і за рахунок цього повернути позичені кошти. Мова іде про сотні мільйонів гривень.

–  Чому саме Світовий банк є найбільш прийнятним кредитором для фінансування цих проектів?
–  Інвестор, коли надає позику, розраховує максимально швидко повернути залучені кошти. А Світовий банк дає нам унікальні умови. Це 0,8-1,5% річних, плюс надається пільговий період у три роки на проведення робіт з реконструкції мережі, протягом якого не буде сплачуватись тіло кредиту, а тільки відсотки по ньому. Для України це фантастичні умови. Треба зазначити, що тендери проводитиме Світовий банк, він і визначить оптимального виконавця робіт з модернізації. І це можуть бути не тільки українські підрядники.-

– Для повернення позики підприємство повинно вийти як мінімум на рівень беззбитковості або отримувати прибуток від надання послуг?
–  Оскільки ми є монополістами і обслуговуємо соціальну сферу, про прибутковість водоканалів мова не йде. Завдання, яке стоїть перед нами – вихід на економічно обґрунтовану собівартість, максимум – 1-2% прибутку, які дозволять закінчувати беззбитково фінансовий рік, враховуючи можливі коливання у ціні енергоносіїв. Але отримавши кредит Світового банку і впровадивши енергозберігаючі технології, ми зможемо отримати економію. Це і надасть нам можливість повернути залучені кошти.

– Тобто в перспективі не йдеться про зниження тарифів на водопостачання та водовідведення?
– Економія дасть можливість повернути кредит. Але головне – це покращення якості питної води, приведення її у відповідність до європейських стандартів.

– Яким чином вдасться покращити якість води?
– Ми беремо воду зі Світловодського водосховища і пропускаємо її через очисні споруди. Вони побудовані ще у 1973 році. Технології, за якими вони працюють, є застарілими. Вимоги до якості питної води були іншими. З 2015 року впроваджується нові норми: контроль залишку хлорорганіки у воді. Дотепер цей показник не моніторився. За рахунок державних коштів ми побудували нову хлораторну, встановили нове обладнання для дозування хлору. Внаслідок цього очистка проходитиме краще. Але на якість впливають і інші конструктивні елементи – фільтри, очищувачі. Ось у цьому напрямку ми і будемо працювати.

– Альтернативи хлоруванню немає?
– Альтернативою є, наприклад, гіпохлорид. Але будівництво станції для його виробництва є дуже витратним проектом, це сотні мільйонів гривень. До того ж така станція не забезпечить повністю наші об’єми виробництва. В результаті це призведе до значного подорожчання води, підняття тарифів. А закуповувати і транспортувати такі об’єми (а це рідина) є також дуже витратним проектом. В 2007 році було вирішено зупинитись на варіанті встановлення сучасного обладнання на існуючих спорудах. Від хлору не відмовились, наприклад, у Європі. У США також хлорування є актуальним вже близько ста років.

–  Коли ви очікуєте отримати кредит і розпочати роботи з модернізації виробництва?
– Зараз ми працюємо над розробкою технічних завдань на тендери. Перший тендер по блоку очисних споруд буде проведено у третьому кварталі цього року. Термін впровадження всього проекту – три роки.

– З чим пов’язані одні з найвищих в Україні тарифи на водопостачання, які діють у нашій області?
– Це пов’язано з тим, що у нас найдовший водовід, застарілі очисні споруди – там відсутня автоматизація, також це пов’язано з тим, що і водовід, і очисні споруди будувалися на інші об’єми виробництва – до 160 тис. метрів кубічних на добу. А споживання є на рівні 80-90, максимум 100 тисяч кубометрів. Недозавантаженність обладнання і його застарілість дають такий економічний результат. Якби працювала вся промисловість, об’єми споживання б дозволили зменшити собівартість кубометра води. Водоканал не може продати споживачам води більше, ніж їм потрібно.

– Крім покращення якості води, які ще «вузькі місця» водопостачання дозволить обійти впровадження цих проектів?
– Мова йде про впровадження енергозберігаючих технологій, ремонт аварійних дільниць водогонів, зменшення втрат питної води, яка доходить до споживача. Нагадаю, що до 2012 року існувала практика подачі води за графіком в Кіровограді, нічні відключення водопостачання у Знам’янці. Ці проблеми успішно вирішено. Кредит Світового банку відкриває новий етап модернізації виробництва. Це дасть у перспективі й економічний ефект, і приведення якості води до європейських стандартів.

Євген Манженко для Першої електронної.

Поширити:

Залишити коментар:

коментар