Місто з присмаком сухого вина

Игорь Померанцев "Поздний сбор"

Чернівці. Місто у пастельних тонах. Місто, де немає жодного схожого один на одного будинку. Вам не потрібно робити декілька сотень фотографій за день, щоб запам’ятати його. Воно стає незабутнім саме завдяки тому, чого сфотографувати не можна. Хіба ви зможете зазнімкувати те повітря, яке вдихаєш на повні груди, і його мало. Або те, як перехоплює подих, коли вперше піднімаєшся на дах ратуші, чи, коли вперше бачиш університет, який здається намальованою декорацією для якогось фільму, чудом комп’ютерної графіки. Проте ні, за цегляними стінами ховається щось значно більше, ніж просто декор.

И. Померанцев  "Поздний сбор"Игорь Померанцев
“Поздний сбор”

Це кам’яне місто серед гір, з вузькими вулицями та безмежним простором. От буває так, коли йдеш по якомусь мегаполісу і задихаєшся, бо навколо тебе лише однотипні багатоповерхівки, а далі ― нічого немає. Та от, це не про Чернівці. Тут, куди не глянеш навколо себе, за всіма цими австрійськими будинками, побачиш гори, ліси ― вони здаються так поряд.

Для мене, це місто щирих людей, «балканського вітру», сухого вина, тіней від будинків, тепла навіть у +15, десятків історій, які хочеться зберегти тільки для себе. Це фрески на будинках і похилі дахи, пішохідна вулиця Ольги Кобилянської та костел з невимовно гарною назвою «Пречисте серце Ісуса», це бруківка під ногами і музики просто неба, які співають пісні «Океан Ельзи». Місто, вулицями якого ти йдеш і хочеться посміхатись. Місто, яке розмовляє однією мовою, і неважливо якою: українською, російською, польською чи німецькою. Місто, яке гармонійно поєднує у собі декілька культур, декілька релігій.

Потрапляючи у Чернівці, не віриш, що і досі знаходишся в Україні. Майже доба в дорозі ― й ти поринаєш у абсолютно інший світ. Хоч для економіки міста не зовсім вигідно саме таке розташування, адже потрібно немало часу витратити на шлях, проте мені було затишно ходити по вулицях, не забитих туристами (такими ж, як я) та сидіти у напівпорожніх кав’ярнях.

Це місто обіймає тебе. Не можна не закохатись у нього в перші ж години перебування тут. Якщо Львів, наприклад, це місто туристів, і вони усюди, то Чернівці ― це набагато інтимніше, персональніше. «Особисто Я особисто Тобі».

Поширити:

Залишити коментар:

коментар