Фінансова підтримка ЗМІ – рух до потенційної «джинси»

Щорічно Кіровоградська міська рада, котра поки так і не спромоглась прийняти рішення про власне перейменування відповідно до нової назви міста, приймає Програму економічної підтримки засобів масової інформації на відповідний рік. Згідно прийнятих рішень рада, по суті, замовляє у ЗМІ виготовлення інформаційних матеріалів, щодо власної діяльності. Та чи варто розглядати дане замовлення як фінансування «джинси» чи мова йде про необхідне городянам інформування про діяльність ради?

Згідно тексту Програми на 2017 рік, цьогоріч «… планується участь міського голови, його заступників, керівників виконавчих органів міської ради у власних інформаційно-аналітичних програмах місцевих телерадіокомпаній та один-два щоденні сюжети у випуску програм новин.

Телевізійні та радіопрограми передбачають щотижневе спілкування міського голови, його заступників, депутатів Кіровоградської міської ради, членів виконавчого комітету Кіровоградської міської ради з телеглядачами та радіослухачами а у друкованих ЗМІ з’явиться можливість донести позицію міської влади з актуальних питань діяльності територіальної громади».

Окрім того окрему статтю видатків даної Програми складає економічна підтримка видання вісника Кіровоградської міської ради «Вечірня газета», половина площі котрого виділено якраз для звітування про роботу ради.

Погортавши прийняті за останні роки рішення маємо конкретні цифри – у 2011-му «Вечірня газета»  отримала «підтримки» на суму 360 тис. грн., 2012 р. – 360 тис. грн., 2013 р. – 300 тис. грн., 2014 р. – 422,2 тис. грн., 2015 р. – 530,9 тис. грн., 2016 р. – 413,1 тис. грн., а на 2017 рік дане видання отримає з міського бюджету  504,3 тисячі гривень.

Окрім зрозумілого «донорства» комунального підприємства міськради, котре й видає «Вечірню газету», щорічна Програма містить пункт щодо фінансового забезпечення висвітлення діяльності Кіровоградської міської ради та її виконавчого комітету, котре традиційно розподіляється між телебаченням та друкованими і онлайн-ЗМІ. Однак якщо з «Вечіркою» все більш-менш ясно, враховуючи ст. 5 Закону України “Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації”, то покупка контенту приватних ЗМІ виглядає досить неоднозначно.

Цікавою особливістю щорічного поділу «підтримки» є й те, що на телеканали, котрих у місті лише два, причому один з них приватний, завше виділяється мінімум вдвічі більше коштів ніж на друковані видання, кількість яких, враховуючи інтернет-ЗМІ, перевалює за три десятки.

Чи не єдиним «традиційним» приватним учасником розподілу замовлень є телерадіокомпанія «TTV» котра має, наразі, опосередковане відношення до екс-секретаря міськради, а нині координатора депутатської фракції БПП «Солідарність» Ігоря Волкова. Наприкінці минулого року депутат-підприємець продав частку в телевізійному бізнесі власному підлеглому по бізнесу – директору ТОВ ВКФ «Спліт» Ігорю Краснюку.

Позицію щодо наявного конфлікту інтересів у Ігоря Волкова, як голови постійної бюджетної комісії, що погоджувала в тому числі й Програму економічної підтримки ЗМІ, неодноразово озвучував знаний у місті громадський активіст Дмитро Сінченко, проти котрого депутат навіть планував судитись. Наразі, однак, інформації щодо наявності відповідного позову немає.

У будь якому разі – чи варто розцінювати передбачені кошти як фінансування «джинси» чи все ж звичайне замовлення послуг? А головне, чи закладена у даній програмі дискримінація одних ЗМІ перед іншими?

«Джинса», як відзначають експерти ІМІ, є нічим іншим як журналістським матеріалом, що спрямований на поліпшення або ж створення позитивного іміджу політичних партій, окремих політиків або людей, торгівельних марок або окремих товарів, державних структур, а також благодійних фондів та релігійних організацій, та не позначений як реклама зрозумілим для переважної більшості людей чином. Практика попередніх років показує – жодного маркування у проплачених міськрадою матеріалах немає, тож розмежувати новинні сюжети і статті  від  матеріалів, що мають ознаки реклами, для рядового городянина практично нереально.

Що ж до дискримінаційних факторів, сподіваємось, що міська рада Кропивницького у випадку із замовленням інформаційних матеріалів скористається можливістю проведення аукціону через систему «ProZorro», чи хоча б викладе скан-копії підписаних договорів.

Враховуючи викладене можемо констатувати – фінансування «джинси» за кошти платників податків продовжується і залишається лиш сподіватись на професіоналізм та принциповість журналістів у питанні висвітленні діяльності міської ради Кропивницького. Хоч досвід минулих років оптимізму нажаль не додає.

Павло Лісниченко, регіональний представник ІМІ у Кіровоградській області

Матеріал підготовлено в рамках проекту «Мережа медіа-спостерігачів», який виконує ІМІ за підтримки Посольства США

Поширити:

Залишити коментар:

коментар