На Кіровоградщині стартував спільний проект обласної філармонії та музичного училища «Зоре моя вечірняя», присвячений 200-річчю від дня народження Тараса Шевченка.
Як розповіли Першій електронній в адміністрації філармонії, у рамках проекту школами Кіровоградщини мандрують тріо бандуристок «Мальвочки» та Анна Тішкус із музично-поетичною композицією та інтерактивною навчально-розважальною програмою до ювілею Кобзаря.
Послухати балади Шевченка та продемонструвати власні знання фактів із життя і творчості великого поета вже змогли школярі Кіровоградського й Знам’янського районів. Переможці літературно-музичних конкурсів і вікторин отримали ексклюзивні подарунки з логотипом «Шевченко 200 р.», а по закінченні концертної програми шикувалися в черги, аби сфотографуватися з гостями з обласного центру.
Наразі дівчата готуються презентувати програму «Зоре моя вечірняя» у Маловисківському і Долинському районах, плануючи до середини літа охопити концертами всю Кіровоградщину.
А доки «Мальвочки» та Анна Тішкус готуються до наступної поїздки, до філармонії вже надійшли відгуки на їхню концертну програму:
«Ще з дитинства я любив вірші, мене зачаровувала здатність поетів римувати рядки, не втрачаючи змісту. У шостому класі до моїх рук потрапила збірка Тараса Шевченка «Кобзар». Я був здивований: одна людина , на той тяжкий для творчості час, змогла поєднати у своїх творах змістовність, естетику та патріотичні ноти. Читаючи його вірші, я ніби переношусь у часі, втрачаючи відчуття своїх побутових проблем.
Передати Шевченкове слово дуже складно. Та сьогодні я відчув саме те, що хотіла чути моя душа. Гурт «Мальвочки» виконував музичні композиції на бандурах. До цього часу я ніколи не чув як звучить бандура … це зачаровує. Я просто заплющив очі й слухав. Музика чергувалася з віршами та баладами Шевченка, які читала ведуча… І це було дивовижно!
Йдучи сюди, я очікував чергового нудного концерту, з якого можна буде пошвидше піти, але після перших 10 хвилин зрозумів, що додивлюся його до кінця. Я вражений: ведуча читала велетенські балади напам’ять, при цьому жодного разу не збилася, що дало змогу повністю розслабитись й поринути з головою у вірші. Уявляючи кожен рядок… Намагаючись зрозуміти, що ж надихало автора.
Мені дуже сподобалось, почастіше робіть щось подібне!» – написав на адресу філармонії Костянтин Міроненко (учень 11 класу гімназії ім.Т.Г.Шевченка міста Кіровограда).
