Якось майже три роки тому на зариблений ставок під Кіровоградом, який орендує підприємець Олександр Переверзєв, налетіли тамтешні рибінспектори з погрозами заарештувати… рибу.
Ми не стали вникати у причини цього конфлікту, тим більше, що наша розмова і з Переверзєвим, і його компаньйонкою, також підприємницею Наталією Стецюк, які торгують рибою (в основному, товстолобиком) біля світловодського ТЦ «Всесвіт», а по суботах – на «Колгоспному» ринку, піде наразі не про це. Хоча, кажуть вони, рибінспектори їм ніде спуску не дають – намагаються всіляко помститися: то документи на підприємництво вимагають, то на холодильну камеру. Хоча ці питання абсолютно не їхній компетенції.
І все через те, що Переверзєв все ще (через отой вищеназваний випадок) судиться із Кіровоградською рибоохороною – вже до Апеляційного суду діло дійшло… Бідкалися підприємці дещо на інше – вже два місяці поневіряються вони із своєю рибою по різних, майже стихійних місцях торгівлі.
А так все райдужно у них розпочиналося на торгівельній дільниці, що належить світловодському комунальному підприємству «Комбінат комунальних послуг» (ККП), більше відомої в народі, як ринок «Світанок»…
Будучи узаконеними підприємцями, забажали вони мати невеличкий, але свій павільйон на цьому ринку. Звернулися до тодішнього начальника ККП Олександра Плахотнього з відповідним клопотанням. Той не заперечував, якщо, звісно, санстанція дасть «добро». Дала. Не заперечував, каже Переверзєв, і тодішній директор «Світанку» Володимир Білан (нині він, після уходу Плахотнього, зайняв його місце). І все ніби нічого – компаньйони навпроти «світанкового» павільйону «Свіжа риба» поставили і свій павільйончик, устаткували його мийкою та недешевим холодильним обладнанням, а ще у планах було встановлення великого акваріуму із живою рибкою. І готові були вже задовольняти попит на рибу городян за ціною, як-то говориться, від виробника. Та де там! Їхні конкуренти, що навпроти, зчинили несамовитий ґвалт на всю околицю, щоби ті забиралися геть із своїм павільйоном, рибою та запланованим акваріумом. А Валентині Юрченко, яка, після того, як Білан пішов на підвищення, із заступниці начальника тої торговельної дільниці стала її начальницею, пригрозили, мовляв, якщо ці двоє будуть їм «муляти око» – самі заберуться зі свого павільйону і будуть торгувати рибою поза «Світанком».
«І тоді, – каже Переверзєв, – Валентина Тимофіївна стала на бік тих жіночок, запропонувавши нам з Наталею альтернативу – перенести наш павільйон кудись подалі углиб ринку. За це вона навіть жодних документів від нас не вимагала. Чи не прикро!?» Адже, за словами Переверзєва, оті тітоньки торгують без відповідних дозволів неперевіреною рибою – у них немає так званої «форми-2», що засвідчує якість продукції. І ринкові збори вони сплачують невідомо куди, тільки не до міського бюджету. Натомість Переверзєв двічі на рік, надаючи обласній державній лабораторії по дев’ять кілограмів своєї риби на аналіз і сплачуючи щоразу за це майже по тисячі гривень, таку форму має. То, хто ж на «Світанку» більш законний і корисний для міста, обурюються підприємці.
«Своє обурення і незгоду ми висловили безпосередньо Тимофіївні, – говорить Стецюк. – Вона нам пообіцяла дати відповідь у письмовій формі протягом десяти днів. Чекали майже місяць. Свою відмову, згідно з цією відповіддю, вона мотивує тим, що у нас із ринком не укладено договору. То що ж заважає його укласти, тим більше, що у нас все за законом? Відповіді на це ми так і не дочекалися – ані в письмовій, ані в усній формі».
Терпіти таке моральне знущання над собою (та й матеріальні збитки) підприємцям-компаньйонам далі несила – наразі вони вже рішуче налаштовані звертатись і на «Гарячу лінію» голови Кіровоградської ОДА, і до прокуратури, і до суду.
P.S. Кілька разів ми пробували зв’язатися телефоном із пані Юрченко. Але у вирі Новорічно-Різдвяних вихідних це виявилось не так-то й просто. Тож, найближчим часом ми сподіваємось почути й думку протилежної сторони.
Віталій Асауленко, спеціально для Першої електронної газети
На фото: Наталія Стецюк прагне мати із своїм компаньйоном своє законне місце торгівлі, а не вештатись із своєю рибою казна-де