Єдиний портал державних послуг “ДІЯ” відучора, 15 січня, перебуває у стані припинення у зв’язку з реорганізацією.
Про це повідомляє Перша електронна газета.
Дані про реорганізацію – зміну юридичного стану державного підприємства на акціонерне товариство – розміщено на платформах YouControl та Оpendata.
“ДІЯ” була створена у 2019 році Міністерством цифрової трансформації України, як портал державних послуг, що має доступ до всіх українських реєстрів та баз даних, а також персональних даних, усіх видів особистих документів та банківських рахунків українців. “ДІЯ” стала кроком до втілення ідеї президента Зеленського про “державу в смартфоні” – максимальної цифровізації держпослуг через застосунок у смартфоні, що дозволяє українцям отримувати документи, подавати заяви, сплачувати податки та здійснювати інші юридичні і фінансові операції онлайн.
Розмір статутного капіталу “ДІЇ” як юридичної особи склав 25 мільйонів 580 тисяч гривень.
Міжнародне право
Процес припинення (реорганізації) державного підприємства запустило Мінцифри, зазначивши, що “зміна форми – це виконання закону про перехід держпідприємств у інші організаційно-правові форми в межах євроінтеграційних вимог”.
Проте в “Угоді про асоціацію Україна – ЄС” немає статей і пунктів з зазначеними вимогами. Згідно з нормами міжнародного права, форма власності державного підприємства – це суверенне право держави, на яке не може впливати політична воля інших держав чи об’єднань, співдружностей тощо.
Європейське право не містить норми, які зобов’язують країни-члени ЄС чи кандидатів у члени ліквідувати державні підприємства як форму власності або перетворювати всі ДП на АТ, здійснювати примусову приватизацію.
Натомість у євроінтеграційних зобов’язаннях України містяться норми, що декларують принципи:
- конкурентної нейтральності: державні підприємства не повинні мати необґрунтовані переваги, а мають діяти за загальними ринковими правилами;
- прозорості і належного управління: підвищувати прозорість управління державною власністю шляхом впровадження наглядових рад та інших антикорупційних механізмів.
ЄС дозволяє існування різноманітних моделей власності та управління. Так великі державні підприємства є у Франції (наприклад, національна залізниця та водні шляхи). Німеччина надає перевагу поєднанню форм ДП та АТ, як от Федеральне агентство праці, Державний банк розвитку. У сусідній Польщі існує чимало АТ, які перейшли з-під суто державної форми управління, але це національний вибір, не вимога ЄС. До того ж Польща зберегла за собою контрольні пакети акцій у колишніх державних підприємств.
ДП ⇒ АТ = ?
Перетворення державного підприємства на акціонерне товариство передбачає такі зміни:
- Майно державного підприємства перетворюється на статутний капітал АТ.
- Держава отримує акції цього товариства (часто 100% на початковому етапі), які потім може зберегти чи продати (часткова чи повна приватизація ДП).
- Замість директора ДП з’являються загальні збори акціонерів, наглядові ради чи правління (колективні чи одноосібні), що має посилити контроль над управлінням підприємством.
- АТ порівняно з ДП отримує ширші можливості для залучення інвестицій та кредитування, але, відповідно, більше ризиків у разі фінансової кризи, невдалого інвестування, неповернення кредитів (бо держава не несе відповідальності за борги АТ і не може надавати безповоротну фінансову допомогу).
Безконтрольна чи недобросовісна реорганізація ДП на АТ може спричинити ряд негативних наслідків і для підприємства, і для його працівників, клієнтів (споживачів). Як-от скорочення персоналу, збитковість після втрати державної підтримки та гарантій, підвищення тарифів і цін, фактивна втрата державою майна, а найгірше – прихована приватизація важливих державних ресурсів і власності.
Тобто стратегічні державні підприємства можуть потрапити у недобросовісні приватні руки.
З досвіду України попередніх років
- Нафтогаз України
Було запроваджено корпоративне управління у вигляді наглядової ради, підвищилась фінансова прозорість і звітність. Проте: з’явилися конфлікти між державою і наглядовою радою, а непомірні зарплати і бонуси новим керівникам і топ-менеджерам викликають обурення суспільства.
- Укрзалізниця
Декларували сучасну можель управління, яка насправді не дала анонсованих результатів: хронічна збитковість не зникла, скоротився персонал, одна за одною виникали управлінські кризи через неякісний менеджмент та відсутність реформи галузі як такої.
- Укрпошта
Після зміни форми ДП та АТ почали розвиватися фінансові і цифрові послуги, модернізувалися сервіси, покращилася якість доставки. Але хіба держава раніше гальмувала все це? Швидше, не була зацікавлена, тому не вживала заходів.
Водночас є і видимі негативні наслідки, як масове закриття відділень у селах, погіршення доступності послуг для вразливих груп населення сільської місцевості, масове звільнення працівників; а через низькі рівні зарплат і відсутність повних робочих ставок – відсутність інтересу безробітних до заповнення існуючих вакансій на Укрпошті.
Найбільша втрата – закриття тисяч друкованих ЗМІ, що унеможливлює якісний доступ населення до різноманітної інформації з різних джерел і посилює вплив безконтрольного (а тому і небезпечного) блогерства та інтернет-спільнот.
Якими ж можуть бути наслідки для зміни статусу “ДІЇ” з державного на акціонерне товариство, навіть якщо всі 100% акцій спочатку належатимуть державі?
Ризики і перспективи “ДІЇ”
Діяльність “ДІЇ” має стратегічне для держави і народу значення, адже це ДП має фактично необмежений доступ до державних реєстрів та напряму стосується інформаційної і державної безпеки.
Перетворення цього ДП на АТ не одначає його автоматичну приватизацію, але все ж створює певні ризики.
Наприклад, зазвичай для АТ ключовими показниками ефективності є фінанси, а не виконання соціально важливих функцій. Тому пріоритетними стають платні сервіси, а не забезпечення якісного доступу усіх громадян.
Не варто забувати про управлінський ризик. Якщо держава послабить контроль над менеджерами, ті отримають дуже цінний і впливовий ресурс у свої руки. Тоді статус держави як власника буде на рівні британських монархів, які “царюють, але не управляють”.
Ну і найбільша загроза виникне для інформаційної безпеки, адже доступ до критичних та стратегічних ресурсів можуть отримати треті особи без збереження “ланцюга відповідальності”. Це стане найбільш імовірним у випадку появи в “ДІЇ” навіть невеликої частки приватних акціонерів.
Якщо загалом аналізувати процес перетворення будь-якого ДП на АТ, то зміна власності не є незаперечним негативним рішенням, але у випадку з “ДІЄЮ” ризиків більше, ніж потенційних позитивних результатів.
Проте у Мінцифрі зазначають, що для українців нічого не зміниться.
“Як і завжди, сервіси працюють 24/7, документи під рукою, а послуги надаються так само швидко”, – повідомила заступниця міністра цифрової трансформації Валерія Коваль. За її словами, новий статус дасть “Дії” сучасні інструменти для розвитку: спростить партнерства з українським бізнесом та запуск спільних технологічних проєктів.
Нагадаємо, торік “Дію” визнали одним із найкращих винаходів світу за версією журналу TIME.
Залишити коментар: